Тема 5. Буддизм – світова релігія

Буддизм вважається найдавнішою релігією світу, що виникла в VІ ст. до н. е. в Індії. Нараховує 400 млн віруючих. Привабливість буддизму для широких мас віруючих пояснюється низкою його особливостей: досяжне для всіх спасіння, відкритість віри, простота культу, духовна рівність. Назва релігії походить від імені її засновника Сіддхартхи Гаутами (563–483 рр. до н. е.), який належав до знатного роду. Ставши мандрівником, він дістав ім’я Будда, що означає “просвітлений”. Будда не був Богом а тільки наставником і вчителем для живих істот як людина, яка могла самостійно пояснити життя й знайти свій спосіб досягнення мети.

Будда чимало уваги приділяв обґрунтуванню свого вчення. Він розглядав світ як єдиний потік руху, коли відбувається процес виникнення й зникнення. Він заперечував святість і незмінність кастового ладу, догми індуїстської релігії про нерівну соціальну природу релігії. Будда вважав усіх людей духовно й соціально рівними між собою.

В основу буддійського віровчення покладено “чотири благородні істини”, що були проголошені Буддою під час свого прозріння.

Перша істина: жити – означає страждати. Будь-яке існування є стражданням. Найяскравішими формами страждання є народження, хвороби, старість, смерть, необхідність терпіти навколо себе те, чого не любиш, чи навпаки, відсутність того, кого любиш тощо.

Друга істина: є причина страждання. Вона таїться в самій людині, яка має різні бажання – від прагнення жити до жадання насолод, влади, багатства тощо. Все це призводить до вчинків, що і створюють карму.

Третя істина: можна припинити страждання шляхом звільнення від бажань. Повне викоренення і добрих, і поганих бажань відповідає стану нірвани (заспокоєння), в якому сильних почуттів немає.

Четверта істина: найважливішим способом, що дає можливість відмовитись від насолод, різних матеріальних потреб, є просте споглядання, праведне життя, дотримання істинної віри і всіх божественних заповідей, прагнення до абсолютного спокою – нірвани. Святою книгою буддизму є Трипітака, яка увібрала в себе основні приписи буддизму та його філософію.

Буддизм має три основні напрями: хінаяну, махаяну і ламаїзм. Хінаяна – це початковий, чернечий буддизм. Послідовники хінаяни відмовляються від усього мирського, вважаючи, що досягти святості та нірвани можливо лише через чернецтво. Будда постає в цьому вченні як людина – носій виняткових чеснот, великий учитель.

Але не всі послідовники Будди погоджувалися бути ченцями. Вони склали другий напрям у буддизмі – махаяну. В махаяні по-новому тлумачиться статус Будди – він тут уже не людина, а Бог.

Протягом VІІ–ХІV ст. в Тибеті й Монголії сформувався своєрідний різновид буддійської релігії – ламаїзм, який увібрав у себе елементи місцевої релігії.

Тема 6. Іслам: історія та сучасність

Іслам наймолодша світова релігія і водночас впливова ідеологія сучасного світу. Нині на планеті нараховується приблизно 1 млрд послідовників ісламу. Термін “іслам” у перекладі з арабської мови означає “покірність”, а того, хто прийняв цю релігію називають мусульманин (відданий). Засновником цієї релігії був пророк Мухаммед (570–632) араб-курейшит, що народився в місті Мецці. Вважається, нібито він отримав від Бога одкровення, що його записано у святій книзі Коран і передав його людям. Мухаммед виступив із проповіддю ідеї монотеїзму. Він з великою повагою говорив про “людей писання”, як він називав іудеїв і християн. Різниця між окремими формами монотеїзму йому здавалася несуттєвою. Бог є єдиним для всіх людей, а доля самої людини визначена Богом ще до її народження, тож її не можна змінити, залишається лише коритися волі Аллаха.

Основні догмати цієї релігії такі:

Віра в Аллаха. Аллах є єдиним Богом.

Віра в ангелів і демонів – безтілесних істот, що виконують волю Аллаха. Кожний мусульманин за життя має двох ангелів, які фіксують його добрі та злі справи і визначають його долю в потойбічному житті.

Віра в святість Корану. Коран вважається створеним Аллахом ще до творіння світу й людини.

Віра в пророків і пророцьку роль Мухаммеда. Усього в ісламі дванадцять пророків, але Мухаммед – останній пророк, що провістив слово Аллаха.

Віра в рай та пекло. Рай, згідно з мусульманськими уявленнями, – місце, де у достатку їжа, прохолодна вода, різні життєві насолоди, а у пеклі людину чекають катування й муки.

Віра в божественне приречення – у те, що не може бути нічого, що не залежить від волі Аллаха.

Віра в безсмертя душі, що покидає тіло у момент смерті; у воскресіння з мертвих у день Страшного суду.

Іслам вимагає вести такий спосіб життя, який би у своїй основі мав винятково принцип добра.

Панівною в ісламі є мораль. Ісламська мораль вимагає не сидіти без діла, не жебракувати, не морити себе голодом, не застосовувати сили, не вдаватися до самогубства, не завдавати шкоди тваринам. Заборонені грабіжництво, брехня, наклепи, вбивство. Особливу увагу іслам приділяє сім’ї. Іслам заохочує шлюб, вважає його добром, правед-ністю й актом поклоніння Творцю. Мусульманський культ передбачає дотримання мусульманських свят. Серед них особливе значення має Ураза-байрам – свято розговіння після закінчення посту, Курбан- байрам (жертвоприношення), що відзначається через 70 днів після закінчення Ураза-байраму й триває чотири дні. За ісламською традицією жертвоприношення є необхідною умовою потрапляння до раю.

Свято Мірадж присвячено переказу про прогулянку Мухаммеда до Єрусалиму, а звідти на сім небес, яку він здійснював на фантастичній істоті – Бураці. Тут він нібито говорив з Аллахом.

Маулюд – день народження пророка. Вважається, що Мухаммед народився у перший понеділок грудня.

Сунет – ритуальне обрізання. Саме за цією ознакою мусульмани відособлюються від невірних.

Через три десятиліття після смерті Мухаммеда мусульманська громада розкололася на три основні напрями: сунізм, шиїзм та хариджизм.

Сунізм – релігійно-філософська система ортодоксального ісламу, що охоплює 90 % мусульман. Назва сунізм походить від слова “суна”, тобто “шлях” або “приклад”, так звуться оповіді про різні епізоди з життя пророка. Суніти мають їх за єдиний взірець поведінки. Прибічники сунізму не визначають можливості посередництва між Аллахом і людьми після смерті Мухаммеда. Вони заперечують особливу природу двоюрідного брата Мухаммеда – пророка Алі і право його нащадків на імамат – управління громадою. Суніти вважають, що світського й духовного главу мають обирати члени громади.

Шиїти переконані в тому, що тільки Алі та його нащадки є єдиними законними спадкоємцями пророка Мухаммеда. Вони визначають 12 імамів (духовних керівників). Дванадцятий імам народився 873 р. і після смерті свого батька таємничо зник. Шиїти вірять, що він з волі Аллаха з’явиться в ролі Спасителя.

Хариджизм (у перекладі з арабської – той. хто повстав, вийшов) виник у середині VІІ ст. Представники цього напряму вважають, що однієї тільки віри в догмати ісламу й виконання всіх передбачених норм замало, аби бути правомірним мусульманином. Віра повинна поєднуватися з конкретними добрими справами.

В Україні іслам має давню історію. Масове поширення він має переважно в Криму. Нині в Україні налічується 182 мусульманських громади, які діють у структурі трьох об’єднань: Духовне управління мусульман України, Асоціація незалежного духовного управління мусульман України й Духовне управління мусульман Криму.