23. Інституційно-правові засади міжнародного співробітництва європейських держав пострадянського простору забезпечення миру та безпеки

СНД. ГУАМ. Чорноморська група військово-морського співробітництва

• Угода про створення Чорноморської Групи Військово-Морського Співробітництва(BLACKSEAFOR). - Республіка Болгарія, Грузія, Румунія, Російська Федерація, Турецька Республіка, Україна – 2001 рік – керівний орган: Комітет Командувачів ВМС на Чорному морі (BSNC)

Стаття IV: Цілі та завдання:

1. BLACKSEAFOR створюється з метою сприяння подальшому

зміцненню дружби, добросусідських відносин та взаємної довіри між

причорноморськими державами, а також для зміцнення миру та

стабільності в регіоні шляхом поглиблення співробітництва та

взаємодії між військово-морськими силами.

2. Завданнями BLACKSEAFOR є:

а) пошуково-рятувальні операції (SAR);

б) операції з надання гуманітарної допомоги (HA);

в) операції з розмінування (MCM);

г) захист навколишнього природнього середовища;

д) візити доброї волі;

є) будь-які інші завдання, погоджені між Сторонами.

Стаття V

1. BLACKSEAFOR складається виключно з підрозділів

військово-морських сил, без безпосередньої участі в ньому

підрозділів військово-повітряних та сухопутних сил. Однак

діяльність BLACKSEAFOR може підтримуватись підрозділами інших

родів військ в разі необхідності.

2. Підрозділи, виділені для потреб сил BLACKSEAFOR,

залишаються в місцях своєї постійної дислокації і, згідно спільно

розроблених програм, збиратимуться разом з метою формування

відповідного з'єднання для проведення навчань та тренувань, а

також у випадку непередбачених обставин, якщо є відповідне рішення

Сторін щодо цього.

3. BLACKSEAFOR складається щонайменше з 4-6 кораблів Сторін,

включаючи один корабель управління.

СНД - Статут Співдружності Незалежних Держав - Целями Содружества являются: ст.2 … сотрудничество между государствами-членами в обеспечении международного мира и безопасности, осуществление эффективных мер по сокращению вооружений и военных расходов, ликвидации ядерного и других видов оружия массового уничтожения, достижение всеобщего и полного разоружения….; К сферам совместной деятельности государств-членов, реализуемой на равноправной основе через общие координирующие институты в соответствии с обязательствами, принятыми

государствами-членами в рамках Содружества, относятся:ст..4 … борьба с организованной преступностью;сотрудничество в области оборонной политики и охраны внешних границ….ст 12 - Решение о совместном использовании вооруженных сил

принимается Советом глав государств Содружества или заинтересованными государствами-членами Содружества с учетом их национального законодательства; ст. -14 - Высшим органом Содружества по вопросам обороны и охраны внешних границ государств-членов является Совет глав государств.ст 30 - Главное командование Объединенных Вооруженных Сил осуществляет руководство Объединенными Вооруженными Силами, а также группами военных наблюдателей и коллективными силами по поддержанию мира в Содружестве.

• Соглашение о Концепции военной безопасности государств-участников Содружества Независимых Государств - 1992 рік - Концепция военной безопасности государств-участников Содружества Независимых Государств (далее по тексту - Концепция

военной безопасности) представляет собой совокупность согласованных и официально принятых взглядов на защиту государств - его членов от внешних угроз, обеспечение независимости, их территориальной целостности и политической стабильности. Главная цель военной политики - обеспечение гарантированной

защиты всех государств-участников Содружества Независимых

Государств от внешних военных угроз и возможной агрессии. Главной задачей военной политики в мирное время является предотвращение войны и укрепление международной безопасности. Орган – Об’єднані Збройні сили держав-членів СНД

• СОГЛАШЕНИЕ О ГРУППАХ ВОЕННЫХ НАБЛЮДАТЕЛЕЙ КОЛЛЕКТИВНЫХ СИЛАХ ПО ПОДДЕРЖАНИЮ МИРА В СОДРУЖЕСТВЕ НЕЗАВИСИМЫХ ГОСУДАРСТВ 1992 рік - Статья 1 В целях оказания друг другу на основе взаимного согласия помощи в урегулировании и предотвращении на территории любого из членов Содружества конфликтов на межнациональной, межконфессиональной и политической основе, влекущих за собой нарушение прав человека, создаются Группы военных наблюдателей и Коллективных Сил по поддержанию мира государств - участников Содружества (именуемые в дальнейшем - "Группа по поддержанию мира").

• Соглашение от 19 января 1996 г. "Соглашение о подготовке и обучении военного и гражданского персонала государств-участников Содружества Независимых Государств для участия в операциях по поддержанию мира" ПЕРЕЧЕНЬ военного и гражданского персонала, выделяемого в состав

Коллективных сил по поддержанию мира в Содружестве НезависимыхГосударств, подлежащего обучению в центрах подготовки миротворческих сил 1. Военный персонал:

Объединенное командование Коллективных сил по поддержанию мира

в Содружестве Независимых Государств;

боевые части (подразделения);

военные наблюдатели и офицеры связи.

2. Полицейский (милицейский) персонал, выделяемый в состав

подразделений полиции (милиции).

3. Гражданский персонал: а) наблюдатели Миссии наблюдения за:

соблюдением прав человека,

действиями администрации на местах,

действиями подразделений полиции (милиции),

ходом выборов в местные органы самоуправления и центральные

органы власти, проведением референдумов;

б) специалисты по вопросам оказания гуманитарной помощи.

• Концепция предотвращения и урегулирования конфликтов на территории государств-участников Содружества Независимых Государств – 1996 рік –

ГУАМ – Статут Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ - Глава I. Цілі та принципи співробітництва Стаття 1 Основними цілями ГУАМ є: … - зміцнення міжнародної та регіональної безпеки й стабільності; - поглиблення європейської інтеграції для створення загального простору безпеки, а також розширення економічного та гуманітарного співробітництва…; Робоча група з питань боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків.

Угода про співробітництво між Урядами держав-учасниць ГУАМ у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і іншими небезпечними видами злочинів – 2002 рік

Устав Организации Договора о коллективной безопасности (Кишинев, 7 октября 2002 года) - Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ, Ташкентський договір) — військово-політична міжнародна організація, до якої входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан. організація «розглядається як головний міждержавний інструмент, покликаний протистояти регіональним викликам і загрозам військово-політичного і військово-стратегічного характеру, включаючи боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин» В рамках організації проводяться операції:«Канал» (з боротьби з наркотрафіком),«Нелегал» (з протидії незаконній міграції),«ПРОКСІ» (з боротьби з кіберзлочинністю). Ст 3 - Целями Организации являются укрепление мира, международной и региональной безопасности и стабильности, защита на коллективной основе независимости, территориальной целостности и суверенитета государств-членов, приоритет в достижении которых государства-члены отдают политическим средствам. Статья 7 Для реализации целей Организации государства-члены принимают

совместные меры к формированию в ее рамках действенной системы коллективной безопасности, созданию коалиционных (региональных) группировок войск (сил) и органов управления ими, военной инфраструктуры, подготовке военных кадров и специалистов для вооруженных сил, обеспечению их необходимым вооружением и военной техникой. Органами Организации являются: ст. 11 - а) Совет коллективной безопасности (далее - Совет); б) Совет министров иностранных дел (далее - СМИД); в) Совет министров обороны (далее - СМО); г) Комитет секретарей советов безопасности (далее - КССБ).

СОГЛАШЕНИЕО ПРАВОВОМ СТАТУСЕ ОРГАНИЗАЦИИ ДОГОВОРА О КОЛЛЕКТИВНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ – 2002 рік

"Соглашение о статусе формирований сил и средств системы коллективной безопасности Организации Договора о коллективной безопасности"2000 рік - Статья 2 Формирования направляющей Стороны могут направляться на территорию принимающей Стороны в соответствии с официальным обращением последней для реализации права на коллективную оборону в случае угрозы и / или совершения вооруженного нападения (агрессии) в отношении одной или нескольких Сторон, противодействия другим вызовам и угрозам коллективной безопасности, ликвидации чрезвычайных ситуаций, а также для проведения совместных командно-штабных и войсковых учений.. введення військ відбувається на основі рішення Ради ст..3;

24. стратегічна концепція організації північноатлантичного договору та її роль у забезпеченні міжн миру та безпеки

Стратегічна концепція – це офіційний документ, в якому визначені довгострокові цілі, характер та основоположні завдання НАТО у галузі безпеки.

Під час Лісабонського самміту в листопаді 2010 р. було опубліковано нову Стратегічну концепцію, в якій відображено зміни, що відбулися в сфері безпеки, та перетворення, що їх зазнав Альянс. Нові та такі, що формуються, загрози безпеці, зокрема після терактів 11 вересня, досвід НАТО у галузі кризового врегулювання на Балканах і в Афганістані, а також цінність й важливість спільної роботи з партнерами в усьому світі – все це підштовхнуло НАТО до переоцінки та аналізу своєї стратегічної побудови.

Стратегічна концепція 2010 року «Активна участь, сучасна оборона» - чітка та рішуча заява про найважливіші завдання та принципи НАТО, її цінності, умови безпеки, що змінюються, а також стратегічні цілі Північноатлантичного союзу на найближчі десять років.

У ній містяться три найважливіші завдання НАТО: колективна оборона, кризове регулювання та безпека на основі співробітництва, а також підкреслюється солідарність Північноатлантичного союзу, важливість трансатлантичних консультацій та необхідність постійно здійснювати процес реформ.

завдання:

Колективна оборона. У відповідності до статті 5 Вашингтонського договору країни-члени НАТО завжди надаватимуть допомогу одна одній у разі нападу. НАТО здійснюватиме стримування та захист від будь-якої загрози агресії, а також від нових викликів у сфері безпеки там, де вони становлять загрозу основам безпеки окремих країн-членів та Північноатлантичного союзу в цілому.

Кризове регулювання. НАТО має унікальний і дієвий набір політичних і військових засобів подолання криз будь-якого характеру – перед, під час і після завершення конфліктів. Безпека на основі співробітництва Північноатлантичний союз перебуває під впливом політичних подій і подій у сфері безпеки поза його кордонами, а також може сам впливати на ці події. НАТО активніше працюватиме задля зміцнення міжнародної безпеки завдяки партнерським відносинам з відповідними країнами та іншими міжнародними організаціями; завдяки своєї участі у контролі над озброєннями, нерозповсюдженні та роззброєнні, а також завдяки тому, що триматиме відкритими двері Північноатлантичного союзу для всіх європейських демократичних держав, які задовільняють критеріям НАТО.»

Оборона та стримування

Стратегічна концепція 2010 року визначає, що колективна оборона є найважливішим обов'язком Альянсу, а «стримування, засноване на адекватному співвідношенні ядерних і звичайних бойових засобів, залишається основною складовою» загальної стратегії НАТО. У концепції підкреслюється, що Північноатлантичний союз жодну державу не розглядає в якості противника, але при цьому у ній наведений широкий перелік сил і засобів, які Північноатлантичний союз має намір зберігати та розвивати для відбиття наявних і таких, що з'являються, загроз.

Кризове регулювання

«тому НАТО діятиме там, де це можливо та необхідно, щоби попередити кризи, врегулювати їх, стабілізувати ситуацію після завершення конфлікту та сприяти відновленню». НАТО закликає до збільшення кількості учасників цієї роботи та координації їхніх зусиль; разом з цим вона розглядає можливість застосування ширшого набору інструментів, що дозволить досягти більшої ефективності по всьому спектру кризового регулювання.

Безпека на основі співробітництва

Заключна частина Стратегічної концепції 2010 року присвячена зміцненню міжнародної безпеки завдяки співробітництву. Це співробітництво ґрунтується на принципі гарантування безпеки «на мінімально можливому рівні сил» шляхом сприяння контролю над озброєннями, роззброєнню та нерозповсюдженню. Після цього підтверджується збереження принципу розширення НАТО – найкращому способу досягнення «нашої мети утворення єдиної та вільної, а також такої, що поділяє спільні цінності, Європи». Найважливіша складова підходу НАТО до гарантування безпеки на основі співробітництва – партнерство між НАТО та країнами, що не є членами організації, а також іншими міжнародними організаціями та структурами. НАТО також прагне «справжнього стратегічного партнерства з Росією» та знову проголошує про свою відданість справі розвитку відносин з країнами Середземноморського регіону та Перської затоки.

• Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство між Організацією

Північно-Атлантичного договору та Україною, підписаної 9 липня 1997 року II. Принципи розвитку відносин між Україною та НАТО

2. Україна та НАТО базуватимуть свої відносини на принципах та зобов'язаннях, згідно з міжнародним правом та міжнародними механізмами, включаючи Статут ООН, Хельсінкський Заключний акт та наступні документи ОБСЄ. Відповідно, Україна і НАТО підтверджують свої зобов'язання:

- визнавати, що безпека всіх держав у регіоні ОБСЄ є неподільною, що жодна країна не може будувати свою безпеку за рахунок безпеки іншої країни, та що жодна країна не може розглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу;

- утримуватися від загрози силою або використання сили проти будь-якої держави будь-яким чином, не сумісним з принципами Статуту ООН або Хельсінкського Заключного акта, якими керуються країни-учасниці;……………

. Консультації та співробітництво, як це визначено в цій Хартії, будуть втілюватися через:

- зустрічі між Україною та НАТО на рівні Північно-Атлантичної Ради з періодичністю, яка буде визначена за взаємним погодженням;

- зустрічі між Україною та НАТО з відповідними комітетами НАТО за взаємним погодженням;

- взаємні візити високого рівня;

- механізми військового співробітництва, включаючи періодичні зустрічі з найвищими військовими керівниками країн НАТО та заходи в рамках розширеної та поглибленої програми Партнерство заради миру;

- військова місія зв'язку України буде заснована як частина місії України при НАТО в Брюсселі. НАТО зберігає за собою право відповідно заснувати військову місію зв'язку НАТО в Києві.