- •1. Трактування дре в економічній науці. Система державного регулювання економіки.
- •2. Система державного регулювання економіки та її елементи.
- •3. Етапи становлення державного регулювання економіки.
- •4. Цілі державного регулювання економіки
- •5. Вади та принципи державного регулювання економіки.
- •6. Організація системи і процесу державного регулювання економіки.
- •7. Роль ринкової інфраструктури в організації державного регулювання економіки
- •8. Призначення та класифікація об'єктів ринкової інфраструктури.
- •9. Види ринкової інфраструктури.
- •10. Поняття, які характеризують ефективність державного регулювання економіки
- •11. Ефективність та результативність державного регулювання економіки.
- •12. Показники ефективності державного регулювання економіки.
- •13. Система методів дре, їх класифікація та загальна характеристика
- •14. Форми та механізми дре
- •15. Правове дре.
- •16. Адміністративні методи дре.
- •17. Сфери застосування адміністративних методів дре.
- •18. Конкретні інструменти адміністративного регулювання.
- •19. Економічні методи дре.
- •20. Моделі дре.
- •21. Стратегія соціально-економічного розвитку країни.
- •22. Основні напрями довгострокової і поточної економічної і соціальної політики держави
- •23. Соціально-економічне прогнозування у контексті дре.
- •24. Процес соціально-економічного прогнозування та його характеристика.
- •25. Методологія соціально-економічного прогнозування.
- •26. Класифікація прогнозів.
- •27. Директивне та макроекономічне індикативне планування у системі державного регулювання економіки.
- •28. Класифікація державних комплексних економічних програм.
- •29. Алгоритм розробки державних програм.
- •30. Об'єкти державного регулювання економіки та їх характеристика.
- •31. Класифікація об'єктів державного регулювання економіки.
- •32. Суб'єкти державного регулювання економіки.
- •33. Міністерство економічного розвитку і торгівлі україни та його функції як суб'єкта державного регулювання економіки.
- •34. Міністерство фінансів україни як суб'єкт державного регулювання економіки.
- •35. Фінансова система держави та її елементи.
- •36. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету.
- •37. Надходження до державного бюджету.
- •38. Бюджетна класифікація та її характеристика.
- •39. Етапи бюджетного процесу в україні. Доходи державного бюджету.
- •40. Видатки державного бюджету.
- •41. Економічні форми видатків державного бюджету.
- •42. Поняття дефіциту, профіциту, секвестру державного бюджету. Державний борг та його види.
- •43. Податкове регулювання економіки держави.
- •44. Функції податків.
- •45. Класифікація податків.
- •46. Грошово-кредитна політика держави.
- •47. Грошово-кредитна інфраструктура.
- •48. Засоби та заходи грошово-кредитної політики.
- •49.Поняття девальвації та ревальвації. Валютна політика та її види. Валютна інтервенція.
- •50.Банківська система України.
- •51.Ціни як інструмент дре. Методи регулювання цін.
- •52.Цілі деп, які досягаються за допомогою цінового регулювання:
- •53.Система органів державного регулювання цін.
- •54.Антиінфляційне регулювання.
- •55.Інфляція та її види.
- •56.Причини інфляції та заходи щодо її усунення.
- •57.Поняття, функції та принципи підприємницької діяльності у системі дре.
- •58.Класифікаційні ознаки підприємницької діяльності.
- •2.Залежно від способу утворення (заснування )та формування статутного фонду:
- •3.Залежно від кількості працівників та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік:
- •4.Залежно від порядку заснування (об’єднання) підприємства можуть утворюватися :
- •59.Види підприємництва відповідно до квед.
- •3.Комбіновані види підприємницької діяльності.
- •60.Типологія підприємницької діяльності залежно від форм власності.
- •62. Державне регулювання підприємництва
- •65. Основним цілями державного регулювання зед є:
- •67.До суб’єктів регулювання зед належать:
3. Етапи становлення державного регулювання економіки.
В історії становлення системи ДРЕ виокремлюють три основні етапи.
І етап (ХІХ ст. — 10-ті роки XX ст.) — домінування ринку вільної конкуренції і спроби пошуку адекватних засобів державного регулювання економіки у разі його неефективності. Державне регулювання економіки було зведено до мінімуму і здійснювалось епізодично. Державі загалом була відведена роль «нічного вартового». Це передбачало створення постійно діючих і потужних стимулів до підвищення ефективності виробництва, проте механізм ринкового саморегулювання був неспроможним впоратися з циклічним рухом; у певних сферах господарювання (зокрема, у галузях, які тяжіють до природних монополій) він взагалі не спрацьовував.
II етап (10-ті роки — перша половина 50-х років XX ст.) — несистемне використання державного регулювання економіки. Утвердилося розуміння, що у випадку, коли ринковий механізм «не спрацьовує», держава повинна коригувати його дію за допомогою регулювальних заходів. Державне регулювання використовували лише в періоди кризового стану економічної системи, коли нормальні процеси ринкового кругообігу капіталу та суспільного відтворення були неможливими або обмеженими з об'єктивних або політичних причин. Державне регулювання економіки зводилося до втілення конкретних програм уряду і обмежувалося, як правило, періодом його діяльності.
ІІІ етап (перша половина 50-х років XX ст. — початок XXI ст.) — системне державне регулювання економіки. Воно перетворилося на постійно діючу невід'ємну підсистему ринкової економіки. Різноманітні теоретичні моделі державного регулювання економіки широко впроваджують у країнах із різними ступенями розвитку ринкових відносин.
У зв'язку із посиленням впливу глобальних чинників на функціонування національних економік, світовою фінансовою кризою 2008 р. деякі фахівці висловлюють думку стосовно початку IV етапу розвитку системи державного регулювання економіки. Його суттєвою ознакою стає посилення взаємодії національних систем регулювання економіки з глобальними регуляторами, стрімке зростання ролі фінансових ринків у підтримці розвитку світогосподарських зв'язків.
4. Цілі державного регулювання економіки
Цілі державного регулювання економіки визначають шляхом систематизування і конкретизування відповідних функцій держави в ринковій системі господарювання, а їх практичне втілення передбачає запровадження комплексу узгоджених і послідовних заходів, розрахованих на різні часові періоди, об'єкти впливу, результати запровадження тощо.
За масштабом регулювання:
- стратегічні - збереження і вдосконалення ринкової системи економіки, соціально-економічного устрою держави;
- тактичні - стосуються засобів, форм та способів діяльності, які якнайкраще відповідають конкретним обставинам на певний момент часу та забезпечують досягнення стратегічної цілі;
- оперативні - запобігання загрозам виникнення негативних явищ та подолання наслідків кризових явищ форс-мажорного характеру, пов'язаних із реалізацією тактичних цілей (ліквідація наслідків стихійних лих, техногенних катастроф, соціальних збурень)
Залежно від рівня об'єкта регулювання:
- макроекономічні — стосуються економіки країни загалом (забезпечення темпів зростання ВВП);
- мезоекономічні:
• міжгалузеві (галузеві) — стосуються окремих галузей, сфер національної економіки;
• міжрегіональні (регіональні, територіальні) — стосуються окремих регіонів (територій) в межах національної економіки;
- мікроекономічні - стосуються розвитку окремих господарських структур, організацій.
За описом об’єкта регулювання:
- кількісні — передбачають опис бажаного стану об'єкта регулювання в абсолютних або відносних показниках;
- якісні — передбачають опис бажаного стану об'єкта регулювання шляхом визначення його суттєвих характеристик, принципів організації (підвищення конкурентоспроможності національної економіки, поліпшення стану навколишнього середовища, впровадження стандартів корпоративного управління).
Залежно від часового періоду регулювання:
- короткострокові - передбачають період реалізації до 1 року;
- середньострокові — передбачають період реалізації від 1 до 5 років;
- довгострокові — передбачають період реалізації понад 5 років.
За характером (спрямованістю) регулювання:
- зберігаючі — спрямовані на збереження існуючого стану справ;
- розвиваючі — спрямовані на стимулювання прогресивних зрушень в економіці (розвиток галузей високих технологій) або впровадження % економіку нових форм діяльності;
- нейтральні — спрямовані на втілення заходів, які опосередковано впливають на забезпечення пріоритетів розвитку економіки; короткострокові неадекватні існуючій економічній системі — спрямовані на втілення заходів, які у підсумку сприятимуть зміцненню національної економіки.
Залежно від результатів регулювання:
- попередні — спрямовані на досягнення проміжних результатів розвитку;
- опосередковані — спрямовані на досягнення, опосередкованих цілей розвитку.
