- •Міністерствоосвіти, науки, молоді і спортуУкраїни Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра технологіїбудівельнихвиробів і матеріалознавства
- •1. Актуальність теми
- •2. Досліджувані матеріали.
- •Хімічний склад доменного гранульованого шлаку таблиця 1.
- •Хімічний склад фосфогіпсу
- •Технічні характеристики сшв наведені в табдилі3.
- •3. Розробка технології мокрого помелу сшв.
- •Практичнірезультати досліджень по важкому бетону
- •Умови планування експерименту
- •Матриця планування експерименту
- •Рівняннярегресіїтехнологічних характеристик важкого бетону на сшв мокрого помелу
- •Дослідження впливу складу важкого бетону на його властивості.
- •Графіки впливу технологічних складових бажкого бетону зСшв мокрого помелу на його міцність у віці 28 діб
- •Графіки впливу технологічних складових бажкого бетону зСшв мокрого помелу на його осадку конуса у віці 28 діб
- •6. Висновки:
- •7. Література
Графіки впливу технологічних складових бажкого бетону зСшв мокрого помелу на його міцність у віці 28 діб
Рис.1.Залежністьвпливу добавки суперпластифікатора С-3, та водо-в’яжучоговідношення на міцність важкого бетону на СШВ мокрого помелу(Rст, МПа) , у віці 28 діб.
Рис.2.Залежністьвпливу добавки пластифікатораЛСТ, та водо-в’яжучоговідношення на міцність важкого бетону на СШВ мокрого помелу(Rст, МПа) , у віці 28 діб.
Графіки впливу технологічних складових бажкого бетону зСшв мокрого помелу на його осадку конуса у віці 28 діб
Рис.3.Залежністьвпливу добавки суперпластифікатора С-3, та водо- в’яжучоговідношення на осадку конуса важкого бетону на СШВ мокрого помелу(ОК, см) , у віці 28 діб.
Рис.4.Залежністьвпливудобавки перпластифікатораЛСТ, та водо-в’яжучоговідношення на осадку конуса важкого бетону на СШВ мокрого помелу(ОК, см) , у віці 28 діб.
6. Висновки:
1. Доведена можливість отримання СШВ на основі низькоглиноземистих українських доменних шлаків(вміст Al2O3=8-9%).
2. Комплексом технологічних прийомів – спільним помелом компонентів, використанням інтенсифікатора помелу і оптимізацією складу в'яжучого можна отримати СШВ з міцністю понад 35 МПа.
4. Додаткове збільшення міцності можна досягти за рахунок використання добавок. Найбільший ефект досягнуто при використанні прискорювача твердіння CaCl2 і MgF2,суперпластифікатора С-3.
В результаті досліджень було встановлено , що найоптимальнішим буде склад СШВ мокрим способом якій немістить добавку цементу. Цей склад здешевлює матеріал.
7. Література
1. Волженский А. В. Минеральные вяжущие вещества (Технология и свойства) / Волженский А. В., Буров Ю. С., Колокольников В. С. – Москва: Стройиздат, 1973. – 479 с.
2. Пащенко О. О. В’яжучі матеріали / Пащенко О. О., Сербін В. П.,Старчевська О. О. – Київ: Вища школа, 1995. – 416 с.
3. БуттЮ.М., СычевМ.М., Тимашев В.В. Химическая технология вяжущих материалов: Учебник для вузов/ Под ред. Тимашева В.В. – М.: Высш. школа, 1980. – 472 с.
4. ЯмалтдиноваЛ.Ф. Сульфатно-шлаковые вяжущие и бетоны на их основе: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. техн. наук . – Санкт-Петербург, СПГУПС: 2000. – 34 с.
5. Реакционная способность доменных шлаков в сульфатно-шлаковом цементе /Цумура С. Цемент. Сборник переводов из иностранной литературы./Под ред. акад. АН УССР П.П.Будникова и к.т.н. А.М.Черепанова. М.: Изд. иностр. лит., 1962. С. 119-151.
6. Дворкін Л.Й., Дворкін О.Л., Пушкарьова К.К. та ін. Використання техногенних продуктів у будівництві. Навч. посібник. – Рівне. НУВГП, 2009. – 340 с.
7.Сватовская Л.Б., СычевМ.М. Активированное твердение цементов. – Л.: Стройиздат, 1983. – 160 с.
