Символьні імена

Символьні імена мають символьний вигляд і в IP-мережах називаються доменними.

Доменні імена будуються за ієрархічною ознакою. Повне символьне ім'я в IP -мережах складається з декількох складових, які розділяються крапкою. Вони перераховуються в наступному порядку (зліва-направо) :

- спочатку просте ім'я кінцевого вузла;

- потім ім'я групи вузлів (наприклад, ім'я організації);

- потім ім'я більшої групи (піддомена).

І так до імені домена самого високого рівня наприклад, домена що об'єднує організації за географічним принципом: UA-Україна, RU-Росія, UK-Великобританія, SU - США). Прикладом доменного імені може служити ім'я base2.sales.zil.ru.

Між доменним ім'ям і IP-адресою вузла немає ніякої відповідності, тому необхідно використовувати якісь додаткові таблиці або служби, щоб вузол інтермережі однозначно міг визначатися в мережі, як по доменному імені, так і по IP -адресу.

Ip адреси. Класи ip адрес

Найперше, що потрібно відразу зрозуміти - IP-адреси призначаються не вузлам складеної мережі. IP адреси призначаються мережевим інтерфейсам вузлів складеної мережі.

Дуже багато (якщо не більшість) комп'ютерів в IP мережі мають єдиний мережевий інтерфейс (і як наслідок одну IP адресу). Але комп'ютери і інші пристрої можуть мати декілька (якщо не більше) мережевих інтерфейсів - і кожен інтерфейс матиме свою власну IP адресу. Так пристрій з 6 активними інтерфейсами (наприклад, маршрутизатор) матиме 6 IP адрес - по одній на кожен інтерфейс в кожній мережі, до якої він підключений.

Отже, IP адреса визначає однозначно мережу і вузол, який підключений до цієї мережі. IP адреса має довжину 4 байти (8 біт), це дає в сукупності 32 біта доступної інформації.

Для поліпшення читабельності, IP адреса записується у вигляді чотирьох чисел, розділених крапками: наприклад, 128.10.2.30 - десяткова форма представлення адреси - 4 (десяткових) числа, розділених (.) крапками, а 10000000 00001010 00000010 00011110 - двійкова форма представлення цієї ж адреси. 4-ри 8-ми розрядних числа (октети).

Оскільки кожне з чотирьох чисел - це десяткове представлення 8-бітового байта, то кожне число може набувати значень від 0 до 255 (що дає 256 унікальних значень - пам'ятаєте, нуль - це теж величина).

Тут потрібно відмітити:

Десяткова форма запису IP -адреси використовується в основному при в операційних системах, як найбільш зручна при налаштуванні.

Окрім двійкової форми, зустрічається шістнадцятирічна форма запису IP -адреси: С0.94.1.3

Для зведення: використання 32-розрядних двійкових чисел дозволяє створювати 4 294 967 296 унікальних IP -адресов - більш ніж достатньо для будь-якої приватної інтрамережі (хоча мережа Internet скоро може почати випробовувати нестачу унікальних адрес).

IP адреса складається з двох логічних частин - номера мережі і номера вузла в мережі.

Звичайно ж, відразу виникає питання: а як визначити в одній адресі де номер мережі, а де номер вузла? Можна умовиться використовувати, наприклад, перші 8 біт адреси для номера мережі, інші для номерів вузлів в тій мережі, або перші 16 біт, або перші 24 біта. Але у такому разі адресація виходить абсолютно не гнучкою, ми матимемо або багато маленьких мереж і мало великих, або навпаки.

Для того, щоб раціональніше визначитися з величиной мережі і при тому розмежувати яка частина IP -адреси відноситься до номера мережі, а яка - до номера вузла умовилися використовувати систему класів. Система класів використовує значення перших біт адреси.

Але, таким чином, значення цих перших біт адреси є ознаками того, до якого класу відноситься той або інший IP -адрес.

Рисунок 5.1 −Класи IP - адрес

Отже, давайте в окремій таблиці приведемо діапазони номерів мереж і максимальне число вузлів, відповідних кожному класу мереж :

Таблиця 5.1−Діапазони номерів мереж

Клас	Перші біти	Найменування адрес мережі	Найбільша адреса мережі	Максимальна кількість вузлів
A	0	1.0.0.0	126.0.0.0	224 (16 777 216-2)
B	10	128.0.0.0	191.255.0.0	216 (65536-2)
C	110	192.0.1.0	223.255.255.0	28 (256-2)
D	1110	224.0.0.0	239.255.255.255	Multicast
E	11110	240.0.0.0	247.255.255.255	зарезервований

Мережі класу С є найбільш поширеними.

- Якщо адреса починається з послідовності 1110, то вона є адресою класу D і означає особливу, групову адресу - multicast.

Якщо в пакеті як адреса призначення вказана адреса класу D, то такий пакет повинні отримати усі вузли, яким присвоєна ця адреса.

- Якщо адреса починається з послідовності 11110, то це означає, що ця адреса відноситься до класу Е. Адреси цього класу зарезервовані для майбутніх застосувань.

Таким чином, можна однозначно визначити, що: великі мережі отримують адреси класу А, середні - класу В, а маленькі - класу С. Залежно від того до якого класу (А В С) належить адреса, номер мережі може бути представлений першими 8, 16 або 24 розрядами, а номер хоста - останніми 24, 16 або 8 розрядами.

Така традиційна система класів, але і вона не досить гнучко визначає межі між номером мережі і номером вузла. З використанням класів межі проходять по межах байтів. Існує інший метод, який може проводити розподіл межі між номером мережі і номером вузла в одній IP -адресі по межах бітів! Але усьому свій час, і перш ніж, познайомиться з цим способом, ми повинні розглянути наступний, дуже важливий момент, який торкається "правил виключень" в IP- адресації.