3 Інвестиційні привабливість країни

Інвестиційна привабливість країни — це сукупність політичних, соціальних, інституціональних, екологічних, макро- і мікроекономічних умов функціонування національної економіки, що забезпечують стабільність інвестиційної діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів [51, с. 19].

Інвестиційний клімат не є новим явищем для української економічної науки. Теоретичне обґрунтування його було здійснене ще у роки перебудови за часів СРСР, але без врахування регіональних особливостей, зокрема України. Зазначена проблема виходить за рамки чисто теоретичного інтересу.

Практичне її значення полягає у тому, що чітке розуміння поняття «інвестиційний клімат» дозволяє створити конструктивну систему орієнтирів та цінностей, в рамках якої діють інвестори, і на цій основі приймати виважені рішення щодо здійснення капіталовкладень.

4 Транснаціональні корпорації в процесі міжнародного руху капіталу

На міжнародні корпорації, що є, як правило, найбільшими фірмами розвитих країн, приходиться основна частина міжнародних прямих інвестицій і міжнародної торгівлі.

Найбільш характерні риси ТНК: \ базування і приймаючих країн; глобальна структура зайнятості і міжкраїнна мобільність менеджерів; розробка, передача і використання передової технології в рамках замкнутої корпораційної структури.

Між головною компанією ТНК і її закордонними філіями відбувається інтенсивний рух капіталу і товарів. Ціни, по яких головна компанія продає товари своїм філіям і купує товари в них, часто сильно відрізняються від цін вільного ринку. Ці ціни називаються трансферними і використовуються для перекладу прибутку і скорочення податків.

Основна причина негативного відношення до ТНК у країнах базування: разом з виробництвом за рубіж переноситься частина робочих місць, що губляться для трудящих у країні базування; виводиться від оподатковування частина прибутку, у результаті ці податки не попадають у бюджет і не можуть бути використані для фінансування соціальних і інших суспільно значимих програм у країні базування.

Тому представники держави і трудящих нерідко вимагають уведення податку на відтік національного капіталу за рубіж або яких-небудь інші обмеження міжнародної діяльності ТНК. Але макроекономічний аналіз показує, що в цілому позитивний результат більш ефективного використання національного капіталу за рубежем перекриває негативні моменти.

5 Міжнародний рух позичкового капіталу

Під міграцією капіталу у позичковій формі розуміють всі міжнародні переміщення капіталу, за винятком ПЗІ і ПІ. Позичкова форма ММК реалізується в наступних операціях:

видача державних і приватних позик;

придбання облігацій іншої країни, цінних паперів, векселів, трат іноземній компанії;

здійснення виплат за боргами;

міжбанківські депозити; міжбанківські та державні заборгованості.

Світовий ринок позичкового капіталу (МРСК) являє собою систему відносин з акумуляції та перерозподілу позикового капіталу між країнами світового господарства, незалежно від рівня їх соціально-економічного розвитку. На практиці даний ринок виглядає як єдність і взаємодія ринків трьох рівнів: національних, регіональних, світового. Останнє означає, що стираються межі між цими ринками (так як спостерігається лібералізація міжнародних переміщень позичкового капіталу навіть у країнах, що розвиваються), скорочується ступінь автономності національних ринків (вони піддаються тим же потрясінь, що й світовий), зростає їх інтеграція і уніфікація операцій. Світовий ринок позичкового капіталу має складну структуру

Ведучими секторами світового ринку позичкових капіталів є світовий грошовий ринок і світовий ринок капіталів.