49. Правова держава: основні риси та шляхи побудови.

Правова держава означає верховенство права у суспільстві. Основоположним началом права є принцип загальної рівності - загальної і рівної для всіх міри свободи: для держави та її органів, для окремої особи, колективів, для всіх громадян країни – всезагальна справедливість.

Ознаки правової держави: • закріплення у конституції та інших законах основних прав людини; • панування у суспільному та державному житті законів, які виражають волю більшості або всього населення країни; • врегулювання відносин між особою та державою на підставі загальнодозвільного принципу: “особі дозволено робити все, що прямо не заборонено законом”; • взаємовідповідальність особи та держави; • наявність у всіх громадян правової культури, зокрема життєво необхідних юридичних знань, а також умінь і навичок їх використання в практичному житті; • розподіл державної влади між законодавчими, виконавчими та судовими органами держави; • юридична захищеність особи; • високе становище у суспільному та державному житті суду; • неухильне виконання законів і підзаконних нормативних актів усіма учасниками суспільного життя, насамперед, державними органами.

Держава є демократичною настільки, наскільки її законодавство відповідає загальновизнаним правам людини

Шляхами формування є по суті, забезпечення дії її ознак:

Формування законодавства – розвиток юридичної бази.

Забезпечення верховенства закону - гарантованість прав і свобод громадян, підтримка принципу взаємної відповідальності, також права нації, національностей, народу

Забезпечення двосторонньої взаємовідповідальності особи та держави

Дотримання принципів демократії, підвищення політичної культури

громадян, врахування історичних уроків на шляху побудови правової

держави

Розмежування повноважень між різними гілками державної влади.

Створення ефективного механізму охорони прав особи, забезпечення незалежності суддів і Підпорядкування їх тільки закону і т.д.

50. Основні тенденції розвитку міжнародних політичних відносин на рубежі двох століть

роль міжнародної політики посилюється., суб’єктами виступають держави, групи держав і союзи, урядові і неурядові організації. Тенденції:

1) мають зв’язок з міжнародними економічними відносинами: інтеграційні і дезінтеграційні процеси в системі економічних відносин знаходять пряме чи опосередковане відображення в системі міжнародних політичних відносин

2) тенденція до глобалізації

3) суттєвий їх вплив на формування світового порядку – на забезпечення потреб людства, його виживання, добробуту і справедливості – через дипломатичні, організаційно-правові, матеріально-технічні і інформаційно-пропагандистські можливості.

1) збереження і зміцнення загальнолюдських політичних і моральних цінностей;

2) мирне розв’язання суперечливих міжнародних питань і конфліктів;

3) повага до територіальної цілісності і суверенітету;

4) невтручання у внутрішні справи один одного;

5) абсолютна перевага прав народів над правами політичних і державних спільнот.

Тенденція до демократизації, демілітаризації і гуманізації:

1) демократизація знаходить вираз у бажанні і діяльності народів і держав, спрямованих на знищення авторитарно-бюрократичних і тоталітарних режимів, побудові громадянського суспільства і правової держави;

2) демілітаризація - всезагальне роззброєння, ліквідацію військово-політичних союзів;

3) гуманізація МПВ: політика і держава стають знаряддям і засобом задоволення потреб людей, захисту їх прав і свобод, інтересів - підвищення ролі і значення недержавних суб’єктів і учасників, особливо представників народної дипломатії (діячів науки, культури і мистецтва, господарських, релігійних і інших організацій).