Бюджет одиниці місцевого самоврядування

 Види податків і зборів у Польщі. їх вплив на доходи підприємств і домогосподарств

Податкова система Польщі складається з 11 видів податків. Податки в Польщі поділяються на прямі та непрямі. Прямі податки стосуються персонального доходу і прибутків чи майна.

Головні прямі податки такі:

— на доходи фізичних осіб;

— на доходи юридичних осіб;

— зі спадщини та дарування;

— сільськогосподарський податок;

— на лісове господарство;

— на нерухомість;

— транспортний;

— з власників собак.

Податок зі спадщини та дарування, сільськогосподарський податок, податки на лісове господарство і нерухомість, транспортний податок та податок з власників собак є місцевими податками, які складають доходи гмін.

Доходи гмін також охоплюють чотири види зборів, які не мають усіх ознак податків згідно з положенням про податкові обов'язки.

Квазіподатки, так звані внески (перш за все внески у фонд соціального страхування), також є елементами польської податкової системи, що підлягають щорічній переоцінці.

Податок на доходи фізичних осіб є джерелом доходу державного бюджету, так само, як і бюджетів територіальних одиниць із самоврядуванням, однак цей дохід (від "податкової картки") є насамперед безпосереднім джерелом доходу гмін.

У 1999 р. загальний реалізований дохід від податку на доходи фізичних осіб становив 23 115,2 млн злотих, або 18,36 % загального податкового доходу.

Дохід від податку на доходи фізичних осіб досягав (% до ВВП)у:

— 1996 р.— 8,6;

— 1997 р.— 8,3;

— 1998 р. — 8,2;

— 1999 р.—5,2.

Зниження частки податку на доходи фізичних осіб у ВВП у 1999 р. було спричинено запровадженням реформи в системі охорони здоров'я 1 січня 1999 р., яка сприяла можливості вирахування з податків внеску на послуги з охорони здоров'я.

.Шкала податку на доходи фізичних осіб, злотих

У 2004 р. прибутковий податок і внески працівників та роботодавців на соціальне забезпечення становили 43,1 % від вартості робочої сили, в тому числі: прибутковий податок — 5,1 %, внески працівників на соціальне страхування — 21,1, роботодавців —17 %. За паритетом купівельної спроможності вартість робочої сили у 2004 р. (за рік) дорівнювала 17 319 дол. США.

Податок на доходи юридичних осіб. У 1998 р. кількість платників податку на доходи юридичних осіб становила 125 837 осіб. Податок на доходи юридичних осіб охоплює всі види доходів юридичних осіб, організаційних структур без статусу юридичної особи, за винятком компаній, які не мають статусу юридичної особи, та груп податкового капіталу, включаючи дохід від діяльності, яка не може підпадати під дію контактів, що легально функціонують (контрактів, що порушують умови загальноприйнятої соціальної діяльності), та доходи від:

— сільськогосподарської діяльності (крім спеціальних секторів сільськогосподарської продукції);

— лісового господарства.

Податок на доходи юридичних осіб донедавна сплачувався за єдиною ставкою, яка останніми роками поступово знижувалася (із 40 % у 1996 р. до 27 % у 2003 р.). Положення Акта про податки на юридичних осіб передбачали подальше поступове зниження цієї ставки до рівня 22 % у 2004 р. У 2004 р. ввели ставку в розмірі 19%.

Податок на доходи юридичних осіб є джерелом доходу як для держбюджету, так і для бюджетів територіальних одиниць із самостійним управлінням. У 1999 р. реалізований дохід від податку на доходи юридичних осіб становив 15 060,4 млн злотих, тобто 11,96 % загального податкового доходу, або щодо ВВП 2,9 % у 1996 р., 3,0 — у 1997 р., 2,8 — у 1998 р. та 2,6 % — у 1999р. Із 2004 р. введено податок на малий бізнес у розмірі 19 %, що стимулюватиме його розвиток і вихід його з "тіні".

Непрямі податки включаються до ціни товарів або послуг.

їх платниками є продавці, але фактично податковий тягар лежить на споживачеві. У межах цієї категорії можна назвати:

— податок на товари та послуги (ПДВ);

— акцизний збір;

— податок з ігор.

Місцеві податки і збори. Наявна система місцевих податків та зборів, які стягуються на рівні гмін, включає податок на нерухомість, сільськогосподарський, лісовий, транспортний податки, податок із власників собак, збір за місце на ринку, місцевий та адміністративний збори. Дохід від зазначених податків і зборів становить власний дохід гмін, до якого також входять прибутки від податків з фізичних осіб, що здійснюють економічну діяльність, які сплачуються у формі "податкової картки", податків зі спадщини та дарування, і марочний збір, що визначається податковими інспекціями.

Податок на нерухомість. Цей податок підпадає під дію акта про місцеві податки та збори. Законодавча основа оцінки суми податку також включає резолюції ради гміни. Податок на нерухомість зобов'язані сплачувати: фізичні, юридичні особи та підприємства без статусу юридичної особи.

Відповідно до зазначеного акта об'єктом оподаткування є одиниця майна, приватна власність або безстроковий документ на нерухомість, а також майно чи приватна власність об'єктів будування, які безпосередньо не пов'язані із землею. База оподаткування житлової одиниці — її корисна площа (у квадратних метрах); для будівлі — це вартість, яка становить основу для розрахунку амортизації та фіксованих доходів економічної особи; для землі — її площа. Суми ставок податку у сфері статутної компетенції встановлюються для окремого податкового року радою гміни шляхом прийняття відповідної резолюції. Змінилися також спосіб оцінки податку та кінцеві строки сплати. Для фізичних осіб оцінка проводиться згідно з рішенням відповідних податкових органів, для юридичних — шляхом самооцінки.

Сільськогосподарський податок. Цей податок був запроваджений 1 січня 1985 р. положеннями акта про сільськогосподарський податок. Він базується на доходах та замінює оподаткування обороту й доходу сільського господарства. Суб'єктами оподаткування можуть бути фізичні та юридичні особи, а також особи без статусу юридичних осіб, які на 1 січня певного податкового року є власниками чи користувачами об'єктів сільського господарства. Об'єкт цього податку — землі сільського господарства, що охоплюють територію сільськогосподарських угідь, територію озер і площу під будівлями, які мають відношення до утримання господарства. Базою е сільськогосподарська площа, визначена в перевідних гектарах — одиницях виробництва, які відображають здатність сільського господарства до створення прибутків. Перерахування дійсної площі сільського господарства в перевідні гектари здійснюється за допомогою "масштабу", визначеного в статуті. Значення "масштабу" залежить від типу сільськогосподарської землі, її класу та розміщення землі сільського господарства в одному з чотирьох податкових районів. Ставка податку встановлюється для окремого податкового року відповідно до площі в 1 перевідний гектар у формі фінансового еквівалента 2,5 ц жита на перші три квартали попереднього податкового року.

Податок на лісове господарство. Такий податок регулюється відповідно до акта про ліси. Платниками цього податку — фізичні та юридичні особи, а також організації без статусу юридичної особи, які є користувачами лісів, що належать державній скарбниці або гміні.

База оподаткування — кількість гектарів лісу, визначена в перевідних гектарах. Вона також залежить від площі головних порід дерев і від їх класифікації за якістю. Ставка податку на площу 1 перевідного гектара на рік визначена як еквівалент 0,200 м деревини хвойних порід дерев.

Податок із власників собак. Податок регулюється актом про місцеві податки та збори і резолюціями відповідних рад гміни, які випускаються на підставі акта і встановлюють суму податку та податкових звільнень. Податковий обов'язок стосується фізичних осіб, які є власниками собак.

Транспортний податок. Такий податок регулюється актом про місцеві податки і збори. Податковий обов'язок покладається на фізичних і юридичних осіб, а також на організації без статусу юридичної особи, які є власниками транспортних засобів, за винятком передбачених звільнень.

Податок зі спадщини та дарування. Регулюється актом про спадщину та дарування. Об'єктами оподаткування є також ті об'єкти, що розташовані за кордоном чи права власності яких реалізуються за кордоном, якщо на момент передачі спадщини чи укладення контракту особа, котра їх отримує, є громадянином Польщі або має постійне місце проживання у Польщі.

Базою оподаткування є вартість отриманих речей чи прав власності після утримання позик та зобов'язань (чиста вартість, яка встановлюється відповідно до стану справ та прав власності на день отримання) та ринкові ціни на день створення податкового зобов'язання. Сума встановлюється залежно від податкової групи, до якої належить особа-отримувач. Віднесення до однієї з трьох податкових груп відбувається відповідно до особистих стосунків між особою-отримувачем та особою, від якої отримуються речі та права власності. Під час встановлення суми податку застосовуються звільнені від оподаткування суми й податкова шкала, що діють на день створення податкового зобов'язання. Звільнена від оподаткування сума і вартість речей та прав власності у податковій шкалі, визначеній статутом, підлягають переоцінці.