- •2. Аксіома потенційної небезпеки.
- •3. Біосфера. Ноосфера.
- •5. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
- •4. Біогеоценоз.
- •6. Природ явища - джерела негативн факторів
- •7. Джерела негативних факторів побутового походження.
- •8. Поділ негативних факторів за характером дії на організм людини.
- •9. Біоакумуляція.
- •11. Негативні фактори системи „людина - середовище її існування”.
- •10. Поділ негативних факторів на групи за природою їх походження
- •12.Фізичні небезпечні фактори.
- •13.Хімічні небезпечні фактори.
- •14.Біологічні небезпечні фактори.
- •16. Визначення гранично-допустимого рівня небезпечного фактору.
- •17. Небезпечні хімічні речовини.
- •18. Шляхи надходження небезпечних хім речовин в організм людини.
- •19. Комбінована дія небезпечних хім речовин.
- •20. Принципи нормування небезп хім речовин.
- •21. Механічні коливання та їх вплив на людину.
- •22. Шум. Дія шуму на організм людини.
- •23. Інфразвук як негативний фактор.
- •24. Ультразвук.
- •25. Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •26. Рентгенівські промені.
- •27. Гамма - кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •28. Бетта - частинки: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •29. Дія на організм альфа - випромінюваня.
- •30. Ефект іонізації біологічної тканини.
- •31. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз.
- •32. Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •33. Хімічна дія іонізуючого випромінювання.
- •34. Радіочутливість живих організмів.
- •35. Джерела радіоактивної небезпеки
- •36.Основні уражаючі фактори аварій з викидом у навк середовище радіоактивних матеріалів.
- •38. Критерії оцінки небезпеки радіоактивного зараження місцевості
- •39. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •40. Принципи захисту людини, що діє на радіоактивно-зараженій території.
- •42. Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на хно
- •43. Класи аварій на хно.
- •45.Поняття стійкості нхр.
- •46.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хно.
- •47. Уражаючі фактори при пожежах та вибусі на підп-вах промисловості.
- •48. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •49. Особливості сучасного тероризму.
- •Вибух як засіб терору.
- •51. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.
- •52. Характерні риси сучасної війни.
- •53. Поняття про ядерну зброю. Уражаючі фактори ядерної зброї.
- •54. Профілактика ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
- •55. Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Уражаючі фактори хім зброї.
- •56. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані у якості спорядження біологічних боєприпасів
- •57. Сибірська виразка
- •58. Чума
- •59. Холера
- •60. Профілактика ураження та захист від дії отруйних речовин.
- •61. Принципи захисту від біологічної зброї.
- •62. Призначення засобів колективного захисту. Класифікація. Типи сховищ. Простіші засоби колективного захисту.
- •63. Призначення засобів індивідуального захисту. Класифікація за принципом дії.
- •64. Призначення медичних засобів захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •65. Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
- •66. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •Поняття про протибактеріальні засоби.
- •71. Рана: класифікація, інфікування ран.
- •72. Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Види. Наслідки. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.
- •73. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).
- •75. Накладання пов’зок
- •77. Синдром травматичного токсикозу
- •86. Правила поводження з опіковими міхурами.
- •78. Допомога при тривалому здавлюванні і закритих ушкодженнях
- •79. Використання простіших засобів при здавлюванні
- •81. Причина виникнення та характеристика переломів кісток.
- •82. Травматичний шок: Фази розвитку, профілактика.
- •76. Введення протибольового препарату
- •87. Клінічна смерть
- •88. Перша допомога при припиненні дихання і серцевої діяльності
- •91. Тепловий удар
- •92. Непритомність
- •93. Утоплення
- •94. Отруєння при укусах отруйних тварин і комах. Перша допомога
- •2. Аксіома потенційної небезпеки.
59. Холера
Холера – особливе інфекційне захворювання, викликане холерними вібріонами й їхніми токсинами, що проникають через рот у травний тракт здорової сприйнятливої людини.
Збудник холери - холерний вібріон - нестійкий до зовнішнього середовища, в воді зберігається кілька місяців.
Інкубаційний період холери триває від декількох годин до шести діб, в середньому 1 - 3 доби.
Основні ознаки враження холерою: рвота, розлад шлунку, судома; рвотні маси хворого приймають вигляд рисового відвару. Втрачається велика кількість рідини, хворий швидко худне, температура тіла падає до 350.
Іноді хворба закінчується смертю.
--------------------------------------------------------
60. Профілактика ураження та захист від дії отруйних речовин.
При дії ОР через шкіру ураженому необхідно надягти протигаз (у разі потрапляння аерозолів або крапель ОР на шкіру обличчя протигаз надягають тільки після обробки обличчя рідиною з індивідуального протихімічного пакета (ІПП). Потім слід за допомогою шприц-тюбика з червоним ковпачком з аптечки індивідуальної ввести антидот й вивезти ураженого із зараженої території. Якщо впродовж 10 хвилин судоми не припиняться, необхідно повторно ввести антидот. У разі потрапляння в організм синильної кислоти На ураженого слід надягнути протигаз, роздавити ампулу з антидотом від синильної кислоти і ввести його у підмасочний простір шолом-маски протигаза. У разі необхідності зробити штучне дихання. Наступним компонентом хімічної зброї є отруйні речовини психохімічної дії. При ураженнях, на потерпілого слід надягти протигаз і вивести його із зони ураження. Вийшовши на незаражену місцевість, зробити санітарну обробку відкритих ділянок тіла за допомогою ІПП, очі й носоглотку промити чистою водою, витрусити одяг.Окрему групу становлять отруйні речовини задушливої дії. До них належить фосген (СG).Фосген уражає організм тільки під час вдихання його пари, при цьому спостерігаються слабке подразнення слизової оболонки очей, сльозотеча, неприємний солодкуватий смак у роті, запаморочення, загальна слабкість, кашель, важкість у грудях, нудота (блювота). На ураженого слід надягти протигаз, вивести із зараженої зони, дати повний спокій, полегшити дихання (зняти пасок, розстібнути ґудзика), укрити від холоду, дати гаряче питво та якнайшвидше доставити в медичний заклад.Основною ОР шкірнонаривної дії є іприт. У момент контакту з іпритом подразнень шкіри й болючих ефектів немає. Уражені іпритом місця зазвичай інфікуються. Передусім спостерігається почервоніння шкіри, що виявляється через 2—6 годин після зараження. Через добу на місці почервоніння утворюються дрібні пухирці, наповнені жовтою прозорою рідиною. Згодом пухирці зливаються.
Краплі іприту на шкірі необхідно негайно дегазувати за допомогою ІПП, очі й ніс добре промити 2 %-вим розчином питної соди або чистою водою.
61. Принципи захисту від біологічної зброї.
Для запобігання поширення інфекційних захворювань в осередках біологічного ураження розпорядженнями вводяться карантин або обсервація.
Карантин - система протиепідемічних заходів для ізоляції осередку ураження та ліквідації виниклих інфекційних захворювань. Задача - недопущення поширення інфекцій як в осередку ураження так і за його межами. Вводиться в випадках, коли вид збудника не встановлено, або він підноситься до групи особливо небезпечних мікроорганізмів, що викликають такі небезпечні захворювання, як чума, холера, натуральна віспа. Заходи:
Повна ізоляція осередка від навк території;
Розгортання спеціал пунктів перевантаження прибуваючих продовольчих товарів, предметів першої необхідності;
Обмеження спілкування між окремими групами населення, заборона масових заходів;
4) Проведення ряду протиепідемічних заходів:
термінової санітарно-гігієнічної профілактики; Санітарна обробка населення; Дезинфекція.
Обсервація встановлюється при виявленні збудників захворювань, що не передаються від хворої людини до здорової. Це система заходів, що передбачають здійснення ряду ізоляційно-обмежувальних та лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб. Заходи:
а) Обмеження в’їзду і виїзду людей із зони обсервації; Ь) Заборона вивозу майна; с) Термінова профілактика вражень; d) Своєчасне виявлення хворих; є) Вакцинацію і санітарну обробку.
Терміни обсервації та карантину визначаються тривалістю максимального інкубаційного періоду інфекційного захворювання в осередку ураження.
-------------------------------------------------------
