25. Товарно-грошові відносини

Товарно-грошові відносини-це термін політичної економії, що означає ринкові відносини, пов'язані з купівлею-продажем товарів, товароборотом. Товарна форма організації виробництва зародилася після розпаду первіснообщинного ладу, з появою суспільного поділу праці і відокремлених виробників. Нині в розвинутих країнах вона є панівною. У слаборозвинутих країнах товарне виробництво поширюється, але натуральне переважає і досі(Натуральне  виробництво — тип господарства, в якому продукти виробляють засобами ручної праці лише для споживання всередині господарства, для задоволення потреб виробників.). Розкриття закономірностей виникнення та розвитку товарного виробництва як домінуючої форми організації виробництва, з'ясування соціально-економічної природи товару й закону вартості необхідне для розуміння основних особливостей товарно-грошових відносин і ринкової економіки. Товарне виробництво характеризується тим, що продукти виробляються відокремленими спеціалізованими виробниками і для задоволення суспільних потреб необхідна купівля-продаж тих продуктів, що стають товарами. Основними причинами виникнення товарного виробництва є: суспільний поділ праці і спеціалізація виробництва, обмеженість ресурсів; соціально-економічна відособленість виробників; необхідність обміну продуктами праці на основі еквівалентних виробничих витрат. З погляду соціально-економічних відносин приватна власність як одна з основних умов виникнення і розвитку товарного виробництва вірна лише в історичному аспекті. За сьогоднішніх умов пануючим стає плюралізм форм власності.Товарне виробництво буває двох типів: просте(це таке товарне виробництво, що характеризується: розрізненістю, роздробленістю, невеликими розмірами; безпосереднім і добровільним поєднанням працівника із засобами виробництва; відсутністю купівлі-продажу робочої сили; власною працею товаровиробників; продукт праці належить товаровиробнику) і розвинуте (капіталістичне)-( ґрунтується на значній машинній індустрії та автоматизованих системах; виробник відчужений від засобів виробництва; допускається загальна праця товаровиробників і купівля-продаж їх робочої сили; мета виробництва — одержання високого прибутку власниками засобів виробництва).

26. Суть, причини, види і соціально-економічні наслідки інфляції

Інфляція – знецінення грошей в результаті перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, над сумою цін товарів та послуг, тобто недотримання вимог закону грошового обігу.Основними її причинами є: 1) диспропорції між попитом і пропозицією, доходами і витратами держави тощо.2) Монополістичні тенденції в економіці,3) Надмірні воєнні витрати; 4) Зростання дефіциту державного бюджету(непропорційний ріст соціальних витрат)5)Необґрунтоване підвищення заробітної плати;6)Крах золотого стандарту; 7)Дотації держави нерентабельним галузям і підприємствам , великий обсяг незавершеного будівництва;8) Надмірна кредитна емісія;9) Наявність маси посередників між виробниками і споживачами.10) необґрунтоване встановлення валютного курсу при конвертації валюти; 11)швидкий ріст цін на імпортні товари та послуги;12) пострадянський синдром. Залежно від темпів інфляційного процесу розрізняють: повзучу(така інфляція, що досягає щорічно не більше одноцифрового числа (наприклад 5%) і проявляється у постійному зростанню цін.), галопуючу(це така інфляція, яка набуває розміру двозначного числа щорічно. Вона супроводжується стрімким, стрибкоподібним підвищенням цін, охоплює всі сфери господарського життя і викликає серйозні негативні наслідки в економіці та соціальній сфері. Зростання індексів галопуючої інфляції практично не кероване (10 – 100%).) і гіперінфляцію(надвисока і вкрай небезпечна інфляція, що як правило, веде до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів та непередбачених катаклізмів). Соціально – економічні наслідки інфляції: 1)Гіперінфляція призводить до розбалансування економічної рівноваги, порушення структури виробництва;2.Відбувається перелив капіталу із сфери виробництва у сферу обігу. 3.Звужує ємність внутрішнього ринку, спотворює структуру попиту, посилює спекуляцію, тіньовий бізнес;4.Гіперінфляція призводить до кризи державних фінансів;5.В умовах гіперінфляції відбувається натуралізація обміну. Гроші втрачають здатність виконувати функції міри вартості та засобу накопичення. 6.Розвиток гіперінфляції ослаблює зовнішньоекономічні позиції країни, зменшує її конкурентні позиції на світовому ринку, призводить до падіння валютного курсу національних грошей, знецінення;7.Загострюється дефіцит платіжного балансу;8.Політичні наслідки гіперінфляції, загострення соціальних конфліктів.