26. Макроекономічна рівновага та прояви її порушення. Циклічні коливання в економіці. Промисловий цикл і його характеристика. Особливості кризи в перехідних економіках.

Досягнення макроекономічної рівноваги - центральна проблема як макроекономічної теорії,так і макроекономіки як науки прикладної. Під макроекономічною рівновагою розуміють досягнення таких народногосподарських пропорцій, за яких динаміка економічного розвитку характеризуватиметься бажаною стабільністю: без надлишків нереалізованого суспільного продукту, але й без його дефіциту; з повною зайнятістю усіх наявних виробничих ресурсів,але й без їх нестачі;з незмінними темпами економічного зростання, які б забезпечували повнокровне розширене відтворення суспільного виробництва.

Класична модель макрорівноваги грунтується на кількох гіпотезах:

1)Рівновага встановлюється в результаті взаємодії ринків ресурсів,товарів,грошей та заощаджень(інвестицій).

2)Вихідним у встановленні рівноваги є ринок ресурсів.

3)На ринках ресурсів і товарів існує рівень цін,який врівноважує попит і пропозицію,і завдяки цінам відбувається автоматичне очищення ринків як від зайвого попиту,так і від зайвої пропозиції.

Справжня економіка - це постійний рух. Тому необхідно розробляти моделі коливань, виходячи з внутрішніх залежностей та зовнішніх чинників, досліджувати їх посилення та затухання. Економетристи відстоювали ідею неминучості коливань в умовах економічного прогресу, досліджували можливості впливу на циклічні коливання, шукали засобів їх пом'якшення.

Будь-яке суспільство прагне до економічного зростання, до повної зайнятості та стійкого рівня цін, а також до інших менш значних показників, що характеризують стан економіки і визначають рівень добробуту населення.

Проте економічне зростання не є безперервним та рівномірним. Ринкова економіка періодично зазнає економічних криз. Інакше кажучи, для економічного розвитку характерне періодичне виникнення, загострення та розв'язання соціально-економічних суперечностей. Виникнення та розв'язання суперечностей зумовлених економічними кризами, має об'єктивний та суб'єктивний характер, що й визначає сутність та походження їх.

Для ринкового виробництва економічні кризи є супутниками економічного зростання, об'єктивною формою розв'язання суперечностей виробництва.

Економічні кризи надають капіталістичному виробництву циклічного характеру. Капіталістичним промисловим, або економічним, циклом визначається період від однієї кризи до початку іншої. Окремі економічні цикли суттєво відрізняються тривалістю, ступенем поширення та інтенсивністю проходження. Однак для них характерним є проходження чотирьох фаз: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Кожна фаза економічного циклу має специфічну характеристику, тривалість та інтенсивність проходження характерних явиш.

28. Безробіття, його зміст, причини, види, форми. Наслідки впливу безробіття на економіку.

1.Безробіття – це незайнятість у виробництві працездатного населення, яке бажає мати роботу.

2.Розрізняють такі форми безробіття:

а) фрикційне(добровільне)

б) структурне

в) циклічне

г) сезонне

д) приховане

3.Безробіття, що формується різними потоками на ринку праці, складається з двох частин: природного (нормального) рівня та рівня, що перевищує природний. Величина природного рівня є змінюваною і формується низкою зовнішніх чинників.

4. Встановлення безробіття на рівні, що перевищує природний, спричиняє відхилення фактичного ВНП від потенційного (природного) ВНП, що міг би бути створений. Зв'язок між відхиленням рівня безробіття від природного та втратою ВНП відображений у законі Оукена.

5. Існує два принципово відмінних трактування безробіття:

неокласичне та кейнсіанське. Неокласичне, що є своєрідною конкретизацією класичного, пояснює безробіття жорсткістю зарплати, негнучкістю цін і хибністю економічних передбачень. Кейнсіанське трактування грунтується на ідеї недостатності сукупного попиту.

6. Природа кожного з видів безробіття (фрикційного, структурного та циклічного) може бути відображена в моделі. Модель фрикційного безробіття грунтується на відхиленні лінії пропозиції праці, структурного - передбачає зсув лінії попиту на працю. Модель циклічного безробіття - різнонаправлені зсуви ліній, що відображають сукупний попит і рівень безробіття.