Тема 21. Основні сучасні концепції держави і права

Семінар

План семінарського заняття

1. Основні сучасні концепції держави і права.

2. Теорія правової держави.

3. Теорія „держави загального благоденства”.

4. Теорія еліт.

5. Фашистські ідеї державності.

6. Теорія національної держави.

7. Характеристика теорії природного права.

8. Основні ознаки соціологічної школи права.

9. Характеристика марксистської теорії права.

Теорія солідаризму (Л. Дюгі) розглядає державу як засіб забезпечення соці­альної солідарності, досягнення консенсусу на основі узгодження ін­тересів і потреб всіх соціальних верств. Відкидається ідея класової боротьби, революційного шляху розвитку суспільства.

Ідея держави «загального благоденства» (Дж. Кейнс ) передбачає активний дер­жавний вплив на економічне і соціальне життя, стабілізацію госпо­дарських, виробничих і політичних процесів. Згідно з цією концепцією панування приватної власності та вільної конку­ренції призводить до різкого майнового і соціального розмежування населення. Держава повинна брати активну участь в регулюванні економічних процесів з метою забезпечення кожному достатнього життєвого рівня.

Теорія плюралістичної демократії (Г. Ласкі, М. Дюверже, Р. Дарендорф, Р. Ален) передбачає, що сучасна держава являє собою сукупність соціальних груп і прошарків, які виникають внаслідок певних інтересів. Для захисту своїх інтересів ці спільноти утворюють різні об'єднання громадян, які,в свою чергу, через свої "зацікавлені групи" чи "групи тиску" (страти) впливають на політичну владу, домагаючись реалізації своїх інтересів (потреб).

Теорія еліт (Г. Моска, В. Паретто, Р. Міхельс) говорить, що народні маси не здатні здійснювати владу, управляти суспільними справами. Ця фун­кція покладається на еліту. Еліта розглядається як меншість суспіль­ства, що являє собою привілейовану групу, наділену особливими психологічними, розумовими, соціальними і політичними якостями, яка безпосередньо бере участь у використанні державної влади або активно впливає на її здійснення. Еліта утворюється в трьох голов­них сферах суспільного життя — політичній, економічній та інтелек­туальній — шляхом висування індивідів, які досягли у своїй справі найбільших успіхів.

Теорія конвергенції — (від лат. convergo — зближуватись) — одна із соціологічних концепцій, висунутих у 50-60 роках ХХ ст., яка об­стоювала ідею неминучості зближення у вік НТР двох соціальних систем — капіталізму і соціалізму та створення на цій основі зміша­ного суспільства із змішаним типом держави (Р. Арон, Д. Гелбрейт, П. Сорокін, Я. Тінберген).

Технократична доктрина (Т. Веблен, Г. Скот, Ф, Тейлор, Г. Саймон, Д. Бел, Б. Беквіт, Ж. Бжезінський) заснована на ідеї влади, що спирається на знання, компетентність. В індустріальному суспільстві в умовах великого механізованого виробництва з'являється прошарок техніч­них спеціалістів. Згідно з цією доктриною цей процес переноситься на державне управління, яке має здійснюватись на основі технічних засобів особливою верствою вищих функціонерів, які володіють спе­ціальними знаннями.

Теорія національної держави в сучасній науці розцінюється неод­нозначно. Найчастіше вона асоціюється з досить небезпечними ідея­ми націоналізму, національної винятковості одних націй на протива­гу іншим. В умовах багатонаціональних держав необхідно обов'язко­во враховувати інтереси не лише титульної нації, але й національних меншостей.

Фашистські ідеї державності – це сукупність найреакційніших політичних ідей, націлених на виправдання й заохочення расизму, тоталітаризму, вождизму, культу грубої сили. Основними ідеями німецького фашизму були такі: проповідування і втілення в життя расизму, тобто поділ людей за біологічними і соціальними ознаками на раси (вищі і нижчі); загарбання й перетворення на рабів народів інших країн для поширення арійської раси та забезпечення життєвого простору; підтримка тоталітарної держави; обґрунтовування і ідеалізація ідеї вождизму; проголошення "націонал-соціалізму", сутність якого зводиться до заперечення конкретного індивіда і злиття його з суспільством у вигляді фашистської держави.

Теорія соціально-правової держави розглядає державу, діяльність якої заснована на праві, що виражає ідеї гуманізму, справедливості, формальної рівності та свободи, вищою соціальною цінністю в якій визнаються права людини. Соціально-правова держава забезпечує повноцінний захист та ре­алізацію всього комплексу прав і свобод людини і громадянина. Це держава, в якій на першому місці знаходиться право і закон, що від­дає перевагу правам особистості, а не владі державного апарату. Ос­новним ядром у правовій соціальній державі є універсальний меха­нізм правового і соціального захисту.

Нормативна теорія праворозуміння ототожнює право із законом, вказуючи на його примусовий характер. Право розглядається як сукупність правових норм встановлених або санкціонованих державою та спрямованих на регулювання суспільних відносин.

Теорія природного права. Згідно з природно-правовим підходом (юснатуралізм) право за своєю природою, змістом, суттю і поняттям є природним і належить людині від народження.

Класова (марксистська) теорія грунтується на історико-матеріалістичному вченні про суспільний розвиток, а також на класовому трактуванні держави і права. В узагальненому вигляді право прибічники цієї теорії визначали як зведену в закон волю панівного класу, зміст якої визначається матеріальними умовами життя пануючого класу.

Самостійна робота

Психологічна теорія права

Її представники (наприклад, Петражицький) розглядають право як психологічне явище, що корениться в людській свідомості. Представники цієї теорії вважали, що право являє собою особливого роду складні емоційно-інтелектуальні психічні процеси, що відбуваються в психіці індивіда.

Суть права ними визначалася через психіку людини. Не можна видавати закони без урахування соціальної психології індивіда. Право опосередковує їх, живе в них, проявляє через них свою ефективність.

Індивідуальна робота

Інтегративний підхід до праворозуміння (концепція широкого праворозуміння)

Її представники розглядають право як сукупність правил, що визнаються в даному суспільстві, спрямованих на забезпечення соціальної справедливості. Інтегративний підхід враховує і поєднує в собі все найбільш цінне і актуальне з інших концепцій права. Прихильниками широкого інтегративного підходу до право розуміння є П.С. Явіч, Л.С. Мамут, В.А. Туманов, М.І. Козюбра та ін.

Питання для самоконтролю

1. Вкажіть на причини щодо існування різноманітних концепцій держави і права

2. В чому полягає сутність концепції правової держави ?

3. Охарактеризуйте концепцію соціальної держави

4. Які особливості нормативного підходу до праворозуміння?

5. В чому полягає сутність класового підходу до визначення поняття «право»

6. Охарактеризуйте концепцію природного праворозуміння

7. Які характерні особливості концепції широкого праворозуміння

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

Модульний контроль№ 1

Варіант№1

1. Предмет та методологія теорії держави і права

2. Види правового статусу особи

3. Механізм держави – це …

Варіант№2

1. Функції науки теорії держави і права

2. Визначення та елементи правового статусу особи

3. Державний апарат – це …

Варіант№3

1. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права

2. Поняття та ознаки правової держави

3. Функції держави – це…

Варіант№4

1. Поняття суспільства і його структура

2. Поняття та принципи організації державного апарату

3. Демократичний політичний режим - це…

Варіант№5

.

1. Поняття, ознаки та структура громадянського суспільства

2. Поняття та елементи форми держави

3. Унітарна держава – це…

Варіант№6

1. Основні причини виникнення держави

2. Форми і методи здійснення функцій держави

3. Предмет теорії держави і права – це…

Варіант№7

1. Поняття та ознаки держави

2. Поняття та класифікація функцій держави

3. Правова держава – це…

Варіант№8

1. Поняття та структура політичної системи суспільства

2. Класифікація конституційних права і свобод громадян України

3. Методи теорії держави і права – це…

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ
Кількість балів за виконані правильно завдання МКР	Загальна оцінка за МКР в балах, яка виставляється в журнал (за 5-бальною системою оцінювання)
14 - 16	«5»
9 - 13	«4»
5 - 8	«3»
0 - 4	«2»

• Отже, оцінка 5 балів ставиться студенту, який показує глибоке розуміння суті поставлених питань, повністю висвітлює три завдання або допускає незначні помилки.

• оцінка 4 бали ставиться студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань, добре володіє термінологічним апаратом дисципліни, але допускає незначні помилки в другому і третьому завданнях;

• оцінка 3 бали ставиться студенту, який поверхнево викладає суть навчального матеріалу, робить багато помилок при відповіді на поставлені питання;

• оцінка 2 бали ставиться студенту ,який не знає суті поставлених питань ,при викладенні навчального матеріалу допускає грубі помилки.

При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується правильність її оформлення, грамотність і охайність написання.

Модульний контроль№2

Варіант 1

1. Право: поняття, ознаки та сутність.

2. Акти застосування норм права та їх відмінність від нормативно – правових актів.

3. Способи тлумачення норм права.

Варіант 2

1. Поняття, ознаки та види норм права.

2. Юридичні факти та їх характеристика.

3. Підстави щодо застосування норм права.

Варіант 3

1. Характеристика структурних елементів норм права.

2. Поняття, ознаки та види законів.

3. Види офіційного тлумачення норм права.

Варіант 4

1. Форми та джерела права: поняття та характеристика.

2. Правовідносини: поняття, ознаки, види.

3. Види неофіційного тлумачення норм права.

Варіант 5

1. Поняття, ознаки та види правотворчості.

2. Поняття та характеристика форм реалізації норм права.

3. Прогалини в законодавстві та шляхи їх подолання.

Варіант 6

1. Поняття та структура правосуб’єктності.

2. Стадії щодо здійснення правозастосовчої діяльності.

3. Принципи правотворчості: поняття та види.

Варіант 7

1. Поняття, ознаки та структурні елементи системи права.

2. Характеристика структурних елементів механізму реалізації норм права.

3. Акти тлумачення норм права та їх відмінність від нормативно – правових актів.

Варіант 8

1. Поняття законодавства та види нормативно – правових актів.

2. Поняття та коротка характеристика галузей права. Предмет та метод правового регулювання.

3. Причини щодо необхідності тлумачення норм права. Тлумачення Конституційного Суду України.

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ
Кількість балів за виконані правильно завдання МКР	Загальна оцінка за МКР в балах, яка виставляється в журнал (за 5-бальною системою оцінювання)
16 - 20	«5»
11 - 15	«4»
6 - 10	«3»
0 - 5	«2»

• Отже, оцінка 5 балів ставиться студенту, який показує глибоке розуміння суті поставлених питань, повністю висвітлює три завдання або допускає незначні помилки.

• оцінка 4 бали ставиться студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань, добре володіє термінологічним апаратом дисципліни, але допускає незначні помилки в другому і третьому завданнях;

• оцінка 3 бали ставиться студенту, який поверхнево викладає суть навчального матеріалу, робить багато помилок при відповіді на поставлені питання;

• оцінка 2 бали ставиться студенту ,який не знає суті поставлених питань ,при викладенні навчального матеріалу допускає грубі помилки.

При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується правильність її оформлення, грамотність і охайність написання.

Модульний контроль№3

Варіант №1

1. Поняття, ознаки та види правовідносин

2. Принципи законності та їх характеристика

3. Механізм правового регулювання – це..

Варіант №2

1. Поняття та різновиди правової поведінки

2. Підходи щодо розуміння поняття «законності»

3. Правова свідомість – це…

Варіант №3

1. Характеристика складових елементів протиправної поведінки

2. Правове виховання: поняття, форми та методи

3. Правопорядок - це…

Варіант №4

1. Юридична відповідальність : поняття, ознаки, види

2. Характеристика типів та способів правового регулювання

3. Юридичний процес – це…

Варіант №5

1. Поняття та характеристика принципів правопорядку

2. Правова культура : поняття, види та структурні елементи

3. Соціальна держава – це…

Варіант №6

1. Принципи юридичної відповідальності

2. Шляхи підвищення рівня правової культури працівників ДПС України

3. Стадії юридичного процесу – це…

Варіант №7

1. Поняття та види юридичних фактів

2. Дисципліна та її види

3. Законодавчий процес – це…

Варіант №8

1. Шляхи підвищення ефективності правового регулювання

2. Теорія «еліт» та її характеристика

3. Злочин - це…

Варіант №9

1. Підстави щодо настання юридичної відповідальності

2. Особливості романо – германської правової сім"ї

3. Концепція щирокого право розуміння – це…

Варіант №10

1. Види юридичного процесу та їх характеристика

2. Англо – саксонська правова сім"я

3. Психологічна школа права – це…

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ
Кількість балів за виконані правильно завдання МКР	Загальна оцінка за МКР в балах, яка виставляється в журнал (за 5-бальною системою оцінювання)
8 - 9	«5»
6 - 7	«4»
3 - 5	«3»
0 - 2	«2»

• Отже, оцінка 5 балів ставиться студенту, який показує глибоке розуміння суті поставлених питань, повністю висвітлює три завдання або допускає незначні помилки.

• оцінка 4 бали ставиться студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань, добре володіє термінологічним апаратом дисципліни, але допускає незначні помилки в другому і третьому завданнях;

• оцінка 3 бали ставиться студенту, який поверхнево викладає суть навчального матеріалу, робить багато помилок при відповіді на поставлені питання;

• оцінка 2 бали ставиться студенту ,який не знає суті поставлених питань ,при викладенні навчального матеріалу допускає грубі помилки.

При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується правильність її оформлення, грамотність і охайність написання.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ «ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»

Варіант № 1

1. Що є предметом загальної теорії держави і права?

а) держава і право;

б) основні загальні закономірності виникнення функціонування і розвитку держави і права;

в) окремі аспекти розвитку і функціонування державно-правових явищ.

2. Яка ознака характерна для суспільної влади первісного ладу?

а) влада основана на авторитеті вождя і відділена від суспільства апаратом;

б) наявність розподілу функцій публічної влади;

в) вищу владу мають загальні збори всіх державних членів роду (племені).

3. Яке поняття можна визначити як сферу діяльності, пов’язану з відносинами між різними соціальними групами щодо отримання, збереження і використання влади?

а) політична система суспільства;

б) політика;

в) політичні партії.

4. Яка із названих нижче ознак відрізняє державу від інших елементів політичної системи суспільства?

а) взаємодія з міжнародними організаціями;

б) державний суверенітет;

в) можливість здійснювати нормативне регулювання;

г) можливість проводити масові міроприємства (демонстрації, мітинги...).

5. Яка форма правління має наступні характерні риси: уряд формується парламентом із числа представників партій, що мають більшість у парламенті; уряд відповідальний перед парламентом; глава держави обирається парламентом чи спеціальною колегією виборщиків, яка повністю чи частково формується парламентом?

а) конституційна монархія;

б) парламентська республіка;

в) президентська республіка;

г) парламентсько-президентська республіка.

Варіант № 2

1. Яке поняття відповідає визначенню ”...держава, яка розділена на адміністративно-територіальні одиниці, які не мають ознаки державного суверенітету? ”

а) конфедерація;

б) імперія;

в) унітарна держава;

г) федерація.

2. Яка із названих нижче ознак не є характерною для демократичного політичного режиму?

а) можливість вільної і рівної участі громадян і їх об’єднань в управлінні державою;

б) здійснення прав і свобод громадян з міжнародними стандартами прав людини;

в) легальна діяльність опозиційних партій;

г) панування держави над особою і суспільством.

3. Що є центром політичної системи суспільства?

а) політичні партії;

б) громадські організації;

в) держава.

4. Як називається право, що належить конкретній особі?

а) об’єктивне право;

б) повноваження;

в) позитивне право;

г) суб’єктивне право.

5. Яке поняття можна визначити як форму закріплення права?

а) джерело права;

б) система права;

в) форма права.

Варіант №3

1. Які із названих нижче методів теорії держави і права відносяться до групи філософських методів?

а) соціологічний;

б) порівняльно-правовий;

в) соціального експерименту;

г) діалектика.

2. Яке із зазначених нижче понять можна визначити як “публічну політичну організацію, вплив якої поширюється на певну частину суспільства?”

а) держава;

б) політична партія;

в) органи державної влади.

3.Яка характерна ознака відрізняє державу від суспільної організації первісного суспільства?

а) територія;

б) публічна влада;

в) наявність норм права;

г) народ.

4. Яке із наведених нижче понять можна визначити як єдність, верховенство, самостійність і незалежність влади на території держави?

а) народний суверенітет;

б) державний суверенітет;

в) державний режим.

5. Яка характеристика форми держави відображає мету і способи здійснення влади?

а) державне управління;

б) державний устрій;

в) політичний режим;

г) форма правління.

Варіант № 4

1. Яке поняття можна визначити як сукупність усіх нормативно-правових актів, що діють у даній державі?

а) система права;

б) джерела права;

в) правова система;

г) система законодавства.

2. Інститут права – це...

а) правова норма;

б) група правових норм;

в) система правових норм.

3. Як називається елемент норми права, що передбачає умови її застосування?

а) гіпотеза;

б) диспозиція;

в) презумпція;

г) аксіома.

4. Нормативно-правові акти вищого органу виконавчої влади України називаються:

а) закони;

б) постанови;

в) рішення;

г) укази.

5. Яке поняття можна визначити як “вид і міру несприятливих наслідків, що настають для особи у разі порушення нею приписів права?”

а) застосування права;

б) юридичний обов’язок;

в) юридична відповідальність.

Варіант №5

1. На основі однієї із яких наук та учбової дисципліни йшов процес формування теорії держави і права?

а) економічна теорія;

б) енциклопедія права;

в) історія держави і права.

2. Яке поняття розкриває таке визначення: “система державних органів, які здійснюють завдання і функції держави”?

а) держава;

б) державне правління;

в) механізм держави;

г) апарат держави.

3. Яка із названих ознак не входить до системи ознак місцевого самоврядування в Україні?

а) не є складовою частиною державного механізму;

б) є однією із форм народовладдя;

в) несе відповідальність за свою діяльність;

г) не поєднує державні і місцеві інтереси.

4. Яка із наведених ознак не є характерною для прав людини в порівнянні із правами громадянина:

а) існують незалежно від державного визнання;

б) передбачають наявність зв’язку;

в) належать людині від моменту її народження.

5. Які із перерахованих функцій держави виділяються залежно від їх територіальної спрямованості?

а) ідеологічні;

б) політичні;

в) основні;

г) внутрішні;

д) тимчасові.

Варіант № 6

1. Яка назва є характерною для нормативного соціального регулятора первісного суспільства?

а) заборони;

б) норми права;

в) мононорми.

2. Спосіб систематизації, за яким здійснюється така обробка нормативно-правових актів, що змінює їх структуру, усуває протиріччя і т.д. ін. називається:

а) усунення прогалин в праві;

б) внесення законопроекту;

в) кодифікація;

г) інкорпорація.

3. Що є обов’язковим структурним елементом правовідносин?

а) суб’єктивна сторона;

б) особа, яка підлягає відповідальності;

в) джерела;

г) суб’єкти (учасники).

4. Правовий нігілізм може бути представлений в формі:

а) теоретичній;

б) суб’єктивній;

в) методологічній.

5. Який із перерахованих елементів не входить до системи механізму правового регулювання:

а) принципи права;

б) норми права;

в) правила суспільного співжиття;

г) правовідносини;

д) акти безпосередньої реалізації прав і обов’язків.

Варіант №7

1. Який із перерахованих методів теорії держави і права відноситься до групи приватно-юридичних методів?

а) аналіз;

б) кібернетичний;

в) статистичний;

г) порівняльно-правовий.

2. Монарх лише підписує законодавчі акти, прийняті парламентом, формально зберігаючи статус глави держави – це:

а) абсолютна монархія;

б) дуалістична монархія;

в) парламентська монархія.

3. Яка ознака не є характерною рисою, властивою конфедерації?

а) відсутність спільної території та державного кордону;

б) наявність спільної Конституції;

в) наявність спільного конфедеративного органу;

г) наявність права виходу із складу конфедерації у кожного із її суб’єктів.

4. Яке із наведених нижче понять можна визнати як „зовнішнє оформлення змісту правових норм, принципів права”:

а) джерела права;

б) нормативно-правовий акт;

в) форми права;

г) правовий прецедент.

5. Визначенням якого поняття є наступне положення:” Протиправне винне діяння деліктоздатного суб’єкта, яке завдає шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди особі; суспільству та державі і тягне за собою юридичну відповідальність?”

а) юридичний факт;

б) злочин;

в) правопорушення;

г) проступок.

Варіант № 8

1.Міра необхідної поведінки і діяльності особи по виконанню нею цивільних зобов’язань, трудових обов’язків, громадянських обов’язків, які передбаченні чинним законодавством або виникають із взаємних угод, договорів, контрактів, обов’язків перед державою, сім’єю, трудовими колективами і іншими суб’єктами – це:

а) суб’єктивне право;

б) об’єктивне право;

в) законне право;

г) суб’єктивний юридичний обов’язок.

2.Який із наведених варіантів вказує на вид правопорушень?

а) фіскальні;

б) управлінські;

в) податкові;

г) цивільні.

3. Що є структурним елементом правовідносин?

а) система норм;

б) зміст правовідносин;

в) правоздатність;

г) юридичні факти.

4.Яке із наведених нижче понять можна визначити як „конкретні життєві обставини, з якими правові норми пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин і правових наслідків”?

а) події;

б) юридичні дії;

в) юридичні факти.

5.Із зазначеного нижче, характерною ознакою нормативно-правового

акту є:

а) офіційність тексту;

б) індивідуальний характер відповідальності;

в) визнання суб’єктивних прав та обов’язків громадян;

г) наявність угоди між фізичними та юридичними особами.

Варіант №9

1. Яке із зазначених положень не є теорією походження держави?

а) ідеологічна;

б) соціально-економічна;

в) завоювання;

г) теологічна.

2. Який структурний елемент серед перерахованих має політична система суспільства?

а) виробничі відносини і економічні закони;

б) законодавча, виконавча і судова гілки державної влади;

в) держава, політична партії, громадські організації, трудові колективи.

3. Яке із перерахованих нижче положень не входить до системи юридичних гарантій прав людини?

а) гарантії надання прав;

б) гарантії реалізації прав;

в) гарантії охорони прав;

г) гарантії захисту прав.

4. При якому підході до праворозуміння право розглядають як систему загальнообов’язкових, формально-визначених норм, що відображають волю народу, гарантуються і охороняються державою, виступають регулятором суспільних відносин:

а) генетичний підхід;

б) соціологічний підхід;

в) нормативний підхід;

г) концепція широкого праворозуміння.

5. Яке поняття можна визначити як „комплекс взаємопов’язаних і узгоджених юридичних засобів, що мають на меті процес регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, які виникають внаслідок такого регулювання (правові норми, законодавство, правові відносини, стан законності та ін)?

а) система права;

б) галузь права;

в) правова система;

Варіант № 10

1. Яка із перерахованих ознак не є ознакою публічного права?

а) містить норми, звернуті до суб’єктивного права, які забезпечують судовий захист;

б) регулює відносини між державними органами або між приватними особами і державою;

в) забезпечує одностороннє волевиявлення суб’єктів права;

г) широко використовує нові технічні прийоми.

2. Кодифікаційний акт, який визначає не правовий статус, а правовий порядок будь-якого виду діяльності – це:

а) положення;

б) статут;

в) правила;

г) основи законодавства;

д) кодекс.

3. Що не є характерною ознакою норм права?

а) встановлюються державою;

б) створюються, розповсюджуються і відмирають поступово, на протязі певного часу;

в) є конкретним варіантом поведінки суб’єкта, в якому чітко визначені його юридичні права і обов’язки;

г) одержують закріплення в державних актах;

д) забезпечуються, окрім інших способів, державним примусом.

4. Яка з перерахованих функцій не входить до системи основних функцій правотворчості?

а) первинного регулювання суспільних відносин;

б) оновлення правового матеріалу;

в) надання правової інформації;

г) ліквідації прогалин в праві;

д) упорядкування нормативно-правового матеріалу.

5. Акт-документ, який містить нові норми права в результаті вирішення конкретної юридичної справи судом чи адміністративним органом, якому надається загальнообов’язкове значення при вирішенні подібних справ в майбутньому – це:

а) вирок;

б) рішення;

в) нормативно-правовий акт;

г) правовий прецедент.

Варіант №11

1. Яке поняття можна визначити як „внутрішній зміст діяльності держави, який виражає єдність загально соціальних і вузько класових інтересів громадян”?

а)функції держави;

б) суть держави;

в) соціальне призначення держави.

2. Який із перерахованих варіантів вказує на існуючий підхід щодо типології держав?

а) економічний;

б) соціальний;

в) тоталітарний;

г) цивілізаційний.

3. Яка із названих нижче ознак не є ознакою громадянського суспільства?

а) не існує до держави і поза державою;

б) складається з вільних і рівноправних громадян та добровільно сформованих об’єднань;

в) включає в себе державу, розвивається за допомогою безпосереднього втручання держави;

г) формує право;

д) розвивається і взаємодіє з державою в межах права;

4. Спосіб систематизації, який полягає в об’єднанні декількох нормативно-правових актів, діючих в одній і тій же сфері суспільних відносин в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни

змісту – це:

а) інкорпорація;

б) кодифікація;

в) консолідація.

5. Який з названих нижче елементів не є структурним елементом нормативно-правового акта?

а) гіпотеза;

б) стаття;

в) розділ;

г) частина;

д) преамбула.

Варіант №12

1.Яке із перерахованих положень вказує на існуючий вид тлумачення норм права по суб’єктам?

а) системне тлумачення;

б) логічне тлумачення;

в) офіційне тлумачення;

г) філологічне тлумачення;

д) спеціально-юридичне тлумачення.

2.Яке поняття можна визначити як, соціальна поведінка особи (дії або бездіяльність), яка має усвідомлений характер урегулювання нормами права і тягне за собою відповідні юридичні наслідки?

а) правомірна поведінка;

б) зловживання правами;

в) протиправна поведінка;

г) правова поведінка.

3.В якому із варіантів правильно вказано елемент складу правопорушення?

а) протиправна дія;

б) негативні наслідки;

в) причинний зв’язок;

г) суб’єкт правопорушення;

д) правоздатність суб’єкта.

4.Що є найвищим показником правової культури особи?

а) правосвідомість;

б) знання законодавства;

в) переконання в необхідності та соціальній користі законів і підзаконних актів;

г) вміння користуватися законами та іншими актами в практичній діяльності;

д) правова активність.

5.Яке поняття можна визначити як „деформований стан правосвідомості особи, суспільства, групи, що характеризується ігноруванням вимог закону, цінності права, нехтуванням правовими принципами і традиціями за виключенням ознак злочинного умислу?

а) недовіра до права;

б) правова байдужість;

в) правовий нігілізм;

г) правова ідеологія.

Варіант №13

1. Яка ознака є однією з основних щодо характеристики теорії держави і права?

а) вивчає процес історичного розвитку державно-правових форм життя конкретних країн в хронологічному порядку;

б) висвітлює історію виникнення і розвитку теоретичних знань про державу і право;

в) вивчає не всі, а лише основні і загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права.

2. Що з нижче перерахованого не є ознакою первісного суспільного самоуправління?

а) існувало лише в межах роду, виражало його волю;

б) суб’єкт, об’єкт управління не співпадали;

в) органами самоуправління виступали збори всіх членів роду та старійшини;

г) суспільні справи вирішувались волевиявленням дорослих членів роду на зборах.

3. Яке поняття можна визначити як „різновид влади”, яка займає домінуюче становище в суспільстві, поширює свою дію на всіх суб’єктів суспільства, виступає від імені всього народу і представляє державу на міжнародній арені?

а) соціальна влада;

б) державна влада;

в) публічна влада;

г) політична влада.

4. Який із вказаних елементів не є складовою частиною правового статусу особи?

а) правовий акт;

б) юридичні права;

в) юридичні обов’язки;

г) юридична відповідальність.

5. Вкажіть, що із перерахованого нижче є формою демократії:

а) економічна;

б) культурна;

в) соціальна;

г) представницька;

д) політична.

Варіант №14

1.Яке поняття можна визначити як „природні, основні, невід’ємні права людини”?

а) природні права;

б) політичні права;

в) економічні права;

г) особисті права;

д) соціальні права.

2. Система діючих в державі правових норм і принципів – це:

а) законодавство;

б) система права;

в) суб’єктивне право;

г) об’єктивне право.

3.Яка з перерахованих нижче ознак не властива праву з точки зору нормативного підходу до його розуміння?

а) відображення міри свободи, рівності, справедливості;

б) нормативність;

в) відображення порядку суспільних відносин, що знаходить свій прояв в діях і поведінці людей;

г) системність;

д) вольовий характер;

е) загальнообов’язковість.

4.Яке поняття можна визначити як „закріплені в праві головні ідеї, вихідні засади, які характеризують його зміст, головне призначення та зумовлені загальними закономірностями розвитку суспільства?

а) норми права;

б) правові аксіоми;

в) принципи права;

г) правові презумпції.

5. Яку назву має спосіб викладення норми права в статті нормативно-правового акту, якщо в статті міститься відсилка не до якогось конкретного нормативного припису даного закону, а до іншого нормативного акту?

а) повний;

б) банкетний;

в) відсилаючий.

Варіант №15

1. Сутність якої з теорій походження держави полягає в тому, що держава виникає в результаті розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві?

а) технократична;

б) історико-матеріалістичне;

в) насильства;

г) органічна;

д) патріархальна;

е) психологічна.

2. Яка із перерахованих нижче ознак не властива для принципів права?

а) розчинятися у великій кількості норм;

б) характеризуються вищим рівнем абстрагування;

в) виступають в якості загального масштабу поведінки не вказуючи на права і обов’язки;

г) мають способи регулювання: дозвіл, заборона, зобов’язання.

3. Яке поняття можна визначити як „здатність права бути метою і засобом задоволення науково-обгрунтованих, соціально-справедливих, загальнолюдських потреб та інтересів громадян і їх об’єднань”?

а) суть права;

б) функції права;

в) цінність права.

4. Що із перерахованого нижче є елементом правової системи суспільства?

а) суб’єктивна сторона;

б) об’єктивна сторона;

в) економічні відносини;

г) тип держави;

д) правова ідеологія, правова свідомість, правові погляди, правова культура.

5. Що є одним із критеріїв поділу системи права на галузі?

а) предмет науки;

б) метод науки;

в) предмет правового регулювання;

г) спосіб пізнання.

Варіант №16

1.Яке поняття можна визначити як „спосіб систематизації законодавства, який полягає в зовнішньому упорядкуванні вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які в них містяться:

а) кодифікація;

б) інкорпорація;

в) консолідація.

2.Яка із перерахованих нижче ознак не властива корпоративним нормам?

а) встановлюються від імені держави, і виражають волю всього народу;

б) забезпечуються передбаченими внутрішніми організаційними заходами;

в) не повинні суперечити нормам права;

г) є додатковими по відношенню до норм права.

3.Яке поняття можна визначити як „норми, які передбачають варіант поведінки, але дають можливість сторонам самостійно визначити права і обов’язки в конкретних випадках”?

а) імперативні норми;

б) рекомендаційні норми;

в) диспозитивні норми;

г) заохочувальні норми.

4.Що із вказаного нижче не є стадією застосування норм права?

а) формування юридичного мотиву;

б) аналіз фактичних обставин юридичної справи або встановлення юридично значущих фактів;

в) вибір, аналіз та тлумачення правової норми;

г) винесення рішення у справі.

5.Що не входить до системи юридичних ознак Конституції як основного закону?

а) Конституція є актом вищої юридичної сили;

б) представляє собою базу для поточного законодавства;

в) не містить норм прямої дії;

г) характеризується більш високим рівнем нормативної концентрації і ціннісної орієнтації;

д) має особливу процедуру прийняття та змінення.

Варіант №17

1. Яке поняття можна визначити як „такі правові принципи, норми або положення, які сприймаються за істину без доведення”?

а) правові презумпції;

б) правові аксіоми;

в) правові дефініції.

2. В якій відповіді названа одна з ознак Конституції?

а) стабільність;

б) це акт, який може тлумачитися лише органом, який його прийняв;

в) це акт, який не може суперечити поточному законодавству.

3. Суть якої із сучасних концепцій держави слідуюча: „у світі існує дві протилежні системи – капіталізм і соціалізм, вони поступово зближаються, втрачають різницю між собою і на певному етапі розвитку зливаються у постіндустріальне суспільство?”

а) теорія плюралістичної демократії;

б) теорія еліт;

в) доктрини технократії;

г) теорія елітарної демократії;

д) теорія конвергенції.

4. Яке із названих нижче положень вказує на особливу форму реалізації норм права?

а) застосування норм права;

б) використання норм права;

в) додержання норм права;

г) виконання норм права.

5. Яка із перерахованих ознак не характерна для поняття „правовідносини”?

а) виникають на основі норм права;

б) між двома і більше суб’єктами;

в) належать до сфери ідеологічних відносин;

г) здійснюються цілеспрямовано;

д) є особливою формою взаємозв’язку суб’єктів через їх права та обов’язки, які закріплені в нормах права.

Варіант №18

1.Яке поняття можна визначити як „суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб’єкта, за яке чинний закон передбачає юридичну відповідальність?

а) злочин;

б) проступок;

в) правопорушення;

г) зловживання правом.

2.Яка із названих нижче функцій не відноситься до системи функцій юридичної відповідальності?

а) онтологічна;

б) превентивна;

в) виховна;

г) каральна;

д) компенсаційна;

е) інформативна.

3.Яке поняття можна визначити як „правовий режим точного і неухильного здійснення законів та інших нормативних актів усіма суб’єктами суспільних відносин як у сфері правотворчості, так і в сфері реалізації правових норм”?

а) правопорядок;

б) суспільний порядок;

в) дисципліна;

г) законність;

д) громадський порядок.

4. Що із нижче перерахованого не є структурними елементами правової свідомості?

а) правова ідеологія;

б) правова поведінка;

в) правова психологія.

5. Що із визнаного нижче не відноситься до різновидів правового статусу особи?

а) соціальний;

б) спеціальний;

в) загальний;

г) індивідуальний.

Варіант №19

1. Який із перерахованого нижче елементів не входить до структури юридичної науки?

а) природничі науки;

б) галузеві науки;

в) теоретико-історичні науки;

г) міжгалузеві науки;

д) спеціальні прикладні науки.

2. Що не є компонентом влади?

а) суб’єкт;

б) об’єкт;

в) компетентність;

г) механізм і способи взаємодії суб’єкта і об’єкта.

3. Здатність особи самостійно своїми діями набувати і виконувати юридичні права і обов’язки, реалізовувати свої права і обов’язки і нести юридичну відповідальність – це:

а) правоздатність;

б) деліктоспроможність;

в) дієздатність;

г) правосуб’єктність.

4. Яке поняття можна визначити як офіційне тлумачення норм права, яке здійснюється тим органом держави, який видав нормативно-правовий акт:

а) автентичне тлумачення;

б) неофіційне тлумачення;

в) тлумачення за об’ємом;

г) легальне тлумачення.

5. Яке із перерахованих ознак не притаманне правопорушенням?

а) має протиправний, неправомірний характер;

б) є суспільно шкідливим або суспільно небезпечним;

в) виражається в готовності до протиправних дій;

г) має свідомо-вольовий характер;

д) представляє собою винне діяння.

Варіант №20

1.Яка із перерахованих функцій не входить до системи функцій правової культури?

а) пізнавальна;

б) регулятивна;

в) нормативно-аксеологічна;

г) соціальна.

2.Що із перерахованого нижче не є джерелами мусульманського права?

а) коран і суна;

б) доктрина;

в) іджма;

г) рити (мусульманські тлумачення).

3.В якій відповіді правильно вказана форма права?

а) норми об’єднань громадян;

б) авторитет особи старшої за положенням в суспільстві;

в) нормативно-правовий договір.

4.Яка із відповідей правильно вказує на положення, що стосується набрання чинності закону України?

а) закон набирає чинності в день прийняття;

б) закон набирає чинності в день підписання Президентом України;

в) закон набирає чинності на десятий день з часу його офіційного опублікування;

г) закон набирає чинності в строк, передбачений самим законом, але не раніше дня його опублікування.

5.Вкажіть на ознаку, яка властива правовій державі?

а) влада відокремлюється від суспільства;

б) неухильне виконання законів всіма суб’єктами;

в) приймається в особливому порядку;

г) визнання і закріплення в законах основних прав людини.

Варіант №21

1. Яка ознака характерна для суспільної влади первісного ладу?

а) влада основана на авторитеті вождя і відділена від суспільства апаратом;

б) наявність розподілу функцій публічної влади;

в) вищу владу мають загальні збори всіх державних членів роду (племені).

2. Яке поняття відповідає визначенню ”...держава, яка розділена на адміністративно-територіальні одиниці, які не мають ознаки державного суверенітету? ”

а) конфедерація;

б) імперія;

в) унітарна держава;

г) федерація.

3. Яке поняття можна визначити як сукупність усіх нормативно-правових актів, що діють у даній державі?

а) система права;

б) джерела права;

в) правова система;

г) система законодавства.

4. Яка ознака не є характерною рисою, властивою конфедерації?

а) відсутність спільної території та державного кордону;

б) наявність спільної Конституції;

в) наявність спільного конфедеративного органу;

г) наявність права виходу із складу конфедерації у кожного із її суб’єктів.

5.Із зазначеного нижче, характерною ознакою нормативно-правового

акту є:

а) офіційність тексту;

б) індивідуальний характер відповідальності;

в) визнання суб’єктивних прав та обов’язків громадян;

г) наявність угоди між фізичними та юридичними особами.

Варіант №22

1. Яка із названих нижче ознак відрізняє державу від інших елементів політичної системи суспільства?

а) взаємодія з міжнародними організаціями;

б) державний суверенітет;

в) можливість здійснювати нормативне регулювання;

г) можливість проводити масові міроприємства (демонстрації, мітинги...).

2. Що є центром політичної системи суспільства?

а) політичні партії;

б) громадські організації;

в) держава.

3. Яка характеристика форми держави відображає мету і способи здійснення влади?

а) державне управління;

б) державний устрій;

в) політичний режим;

г) форма правління.

4. Які із перерахованих функцій держави виділяються залежно від їх територіальної спрямованості?

а) ідеологічні;

б) політичні;

в) основні;

г) внутрішні;

д) тимчасові.

5. Що є структурним елементом правовідносин?

а) система норм;

б) зміст правовідносин;

в) правоздатність;

г) юридичні факти.

Варіант №23

1. Яка форма правління має наступні характерні риси: уряд формується парламентом із числа представників партій, що мають більшість у парламенті; уряд відповідальний перед парламентом; глава держави обирається парламентом чи спеціальною колегією виборщиків, яка повністю чи частково формується парламентом?

а) конституційна монархія;

б) парламентська республіка;

в) президентська республіка;

г) парламентсько-президентська республіка.

2. Як називається право, що належить конкретній особі?

а) об’єктивне право;

б) повноваження;

в) позитивне право;

г) суб’єктивне право.

3.Який із наведених варіантів вказує на вид правопорушень?

а) фіскальні;

б) управлінські;

в) податкові;

г) цивільні.

4. Яке поняття можна визначити як „комплекс взаємопов’язаних і узгоджених юридичних засобів, що мають на меті процес регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, які виникають внаслідок такого регулювання (правові норми, законодавство, правові відносини, стан законності та ін)?

а) система права;

б) галузь права;

в) правова система;

5. Що не є характерною ознакою норм права?

а) встановлюються державою;

б) створюються, розповсюджуються і відмирають поступово, на протязі певного часу;

в) є конкретним варіантом поведінки суб’єкта, в якому чітко визначені його юридичні права і обов’язки;

г) одержують закріплення в державних актах;

д) забезпечуються, окрім інших способів, державним примусом.

Варіант №24

1. Що є предметом загальної теорії держави і права?

а) держава і право;

б) основні загальні закономірності виникнення функціонування і розвитку держави і права;

в) окремі аспекти розвитку і функціонування державно-правових явищ.

2. Кодифікаційний акт, який визначає не правовий статус, а правовий порядок будь-якого виду діяльності – це:

а) положення;

б) статут;

в) правила;

г) основи законодавства;

д) кодекс.

3. Спосіб систематизації, який полягає в об’єднанні декількох нормативно-правових актів, діючих в одній і тій же сфері суспільних відносин в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни

змісту – це:

а) інкорпорація;

б) кодифікація;

в) консолідація.

4. Що є найвищим показником правової культури особи?

а) правосвідомість;

б) знання законодавства;

в) переконання в необхідності та соціальній користі законів і підзаконних актів;

г) вміння користуватися законами та іншими актами в практичній діяльності;

д) правова активність.

5. Яке поняття можна визначити як „різновид влади”, яка займає домінуюче становище в суспільстві, поширює свою дію на всіх суб’єктів суспільства, виступає від імені всього народу і представляє державу на міжнародній арені?

а) соціальна влада;

б) державна влада;

в) публічна влада;

г) політична влада.

Варіант №25

1. Яка із названих нижче ознак не є характерною для демократичного політичного режиму?

а) можливість вільної і рівної участі громадян і їх об’єднань в управлінні державою;

б) здійснення прав і свобод громадян з міжнародними стандартами прав людини;

в) легальна діяльність опозиційних партій;

г) панування держави над особою і суспільством.

2. Яка характеристика форми держави відображає мету і способи здійснення влади?

а) державне управління;

б) державний устрій;

в) політичний режим;

г) форма правління.

3. На основі однієї із яких наук та учбової дисципліни йшов процес формування теорії держави і права?

а) економічна теорія;

б) енциклопедія права;

в) історія держави і права.

4. Яка назва є характерною для нормативного соціального регулятора первісного суспільства?

а) заборони;

б) норми права;

в) мононорми.

5.Визначенням якого поняття є наступне положення:” Протиправне винне діяння деліктоздатного суб’єкта, яке завдає шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди особі; суспільству та державі і тягне за собою юридичну відповідальність?”

а) юридичний факт;

б) злочин;

в) правопорушення;

г) проступок.

Варіант №26

1.Яка із перерахованих ознак не є ознакою публічного права?

а) містить норми, звернуті до суб’єктивного права, які забезпечують судовий захист;

б) регулює відносини між державними органами або між приватними особами і державою;

в) забезпечує одностороннє волевиявлення суб’єктів права;

г) широко використовує нові технічні прийоми.

2. Яке поняття можна визначити як „внутрішній зміст діяльності держави, який виражає єдність загально соціальних і вузько класових інтересів громадян”?

а)функції держави;

б) суть держави;

в) соціальне призначення держави.

3. В якому із варіантів правильно вказано елемент складу правопорушення?

а) протиправна дія;

б) негативні наслідки;

в) причинний зв’язок;

г) суб’єкт правопорушення;

д) правоздатність суб’єкта.

4. Яке поняття можна визначити як „різновид влади”, яка займає домінуюче становище в суспільстві, поширює свою дію на всіх суб’єктів суспільства, виступає від імені всього народу і представляє державу на міжнародній арені?

а) соціальна влада;

б) державна влада;

в) публічна влада;

г) політична влада.

5. Яку назву має спосіб викладення норми права в статті нормативно-правового акту, якщо в статті міститься відсилка не до якогось конкретного нормативного припису даного закону, а до іншого нормативного акту?

а) повний;

б) банкетний;

в) відсилаючий.

Варіант №27

1. Яке поняття можна визначити як „закріплені в праві головні ідеї, вихідні засади, які характеризують його зміст, головне призначення та зумовлені загальними закономірностями розвитку суспільства?

а) норми права;

б) правові аксіоми;

в) принципи права;

г) правові презумпції.

2. Сутність якої з теорій походження держави полягає в тому, що держава виникає в результаті розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві?

а) технократична;

б) історико-матеріалістичне;

в) насильства;

г) органічна;

д) патріархальна;

е) психологічна.

3. Яке поняття можна визначити як „спосіб систематизації законодавства, який полягає в зовнішньому упорядкуванні вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які в них містяться:

а) кодифікація;

б) інкорпорація;

в) консолідація.

4. Яке із названих нижче положень вказує на особливу форму реалізації норм права?

а) застосування норм права;

б) використання норм права;

в) додержання норм права;

г) виконання норм права.

5. Що із визнаного нижче не відноситься до різновидів правового статусу особи?

а) соціальний;

б) спеціальний;

в) загальний;

г) індивідуальний.

Варіант №28

1.Яке поняття можна визначити як „правовий режим точного і неухильного здійснення законів та інших нормативних актів усіма суб’єктами суспільних відносин як у сфері правотворчості, так і в сфері реалізації правових норм”?

а) правопорядок;

б) суспільний порядок;

в) дисципліна;

г) законність;

д) громадський порядок.

2. Який із перерахованого нижче елементів не входить до структури юридичної науки?

а) природничі науки;

б) галузеві науки;

в) теоретико-історичні науки;

г) міжгалузеві науки;

д) спеціальні прикладні науки.

3.В якій відповіді правильно вказана форма права?

а) норми об’єднань громадян;

б) авторитет особи старшої за положенням в суспільстві;

в) нормативно-правовий договір.

4. Яка форма правління має наступні характерні риси: уряд формується парламентом із числа представників партій, що мають більшість у парламенті; уряд відповідальний перед парламентом; глава держави обирається парламентом чи спеціальною колегією виборщиків, яка повністю чи частково формується парламентом?

а) конституційна монархія;

б) парламентська республіка;

в) президентська республіка;

г) парламентсько-президентська республіка.

5. Як називається право, що належить конкретній особі?

а) об’єктивне право;

б) повноваження;

в) позитивне право;

г) суб’єктивне право.

Варіант №29

1. Яке із зазначених нижче понять можна визначити як “публічну політичну організацію, вплив якої поширюється на певну частину суспільства?”

а) держава;

б) політична партія;

в) органи державної влади.

2. Яке поняття можна визначити як сукупність усіх нормативно-правових актів, що діють у даній державі?

а) система права;

б) джерела права;

в) правова система;

г) система законодавства.

3. Яка із наведених ознак не є характерною для прав людини в порівнянні із правами громадянина:

а) існують незалежно від державного визнання;

б) передбачають наявність зв’язку;

в) належать людині від моменту її народження.

4. Який із перерахованих методів теорії держави і права відноситься до групи приватно-юридичних методів?

а) аналіз;

б) кібернетичний;

в) статистичний;

г) порівняльно-правовий.

5. Що є структурним елементом правовідносин?

а) система норм;

б) зміст правовідносин;

в) правоздатність;

г) юридичні факти.

Варіант №30

1. Яке із зазначених положень не є теорією походження держави?

а) ідеологічна;

б) соціально-економічна;

в) завоювання;

г) теологічна.

2. Акт-документ, який містить нові норми права в результаті вирішення конкретної юридичної справи судом чи адміністративним органом, якому надається загальнообов’язкове значення при вирішенні подібних справ в майбутньому – це:

а) вирок;

б) рішення;

в) нормативно-правовий акт;

г) правовий прецедент.

3. Який із перерахованих варіантів вказує на існуючий підхід щодо типології держав?

а) економічний;

б) соціальний;

в) тоталітарний;

г) цивілізаційний.

4. Яке поняття можна визначити як „реформований стан правосвідомості особи, суспільства, групи, що характеризується ігноруванням вимог закону, цінності права, нехтуванням правовими принципами і традиціями за виключенням ознак злочинного умислу?

а) недовіра до права;

б) правова байдужість;

в) правовий нігілізм;

г) правова ідеологія.

5. Вкажіть, що із перерахованого нижче є формою демократії:

а) економічна;

б) культурна;

в) соціальна;

г) представницька;

д) політична.

Варіант №31

1. Яка із перерахованих нижче ознак не властива для принципів права?

а) розчинятися у великій кількості норм;

б) характеризуються вищим рівнем абстрагування;

в) виступають в якості загального масштабу поведінки не вказуючи на права і обов’язки;

г) мають способи регулювання: дозвіл, заборона, зобов’язання.

2. Яке поняття можна визначити як „спосіб систематизації законодавства, який полягає в зовнішньому упорядкуванні вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які в них містяться:

а) кодифікація;

б) інкорпорація;

в) консолідація.

3. Яке із названих нижче положень вказує на особливу форму реалізації норм права?

а) застосування норм права;

б) використання норм права;

в) додержання норм права;

г) виконання норм права.

4. Що із нижче перерахованого не є структурними елементами правової свідомості?

а) правова ідеологія;

б) правова поведінка;

в) правова психологія.

5.Здатність особи самостійно своїми діями набувати і виконувати юридичні права і обов’язки, реалізовувати свої права і обов’язки і нести юридичну відповідальність – це:

а) правоздатність;

б) деліктоспроможність;

в) дієздатність;

г) правосуб’єктність.

Варіант №32

1. Яке поняття відповідає визначенню ”...держава, яка розділена на адміністративно-територіальні одиниці, які не мають ознаки державного суверенітету? ”

а) конфедерація;

б) імперія;

в) унітарна держава;

г) федерація.

2.Яка характерна ознака відрізняє державу від суспільної організації первісного суспільства?

а) територія;

б) публічна влада;

в) наявність норм права;

г) народ.

3. На основі однієї із яких наук та учбової дисципліни йшов процес формування теорії держави і права?

а) економічна теорія;

б) енциклопедія права;

в) історія держави і права.

4. Спосіб систематизації, за яким здійснюється така обробка нормативно-правових актів, що змінює їх структуру, усуває протиріччя і т.д. ін. називається:

а) усунення прогалин в праві;

б) внесення законопроекту;

в) кодифікація;

г) інкорпорація.

5.Яка ознака не є характерною рисою, властивою конфедерації?

а) відсутність спільної території та державного кордону;

б) наявність спільної Конституції;

в) наявність спільного конфедеративного органу;

г) наявність права виходу із складу конфедерації у кожного із її суб’єктів.

Варіант №33

1.Який із наведених варіантів вказує на вид правопорушень?

а) фіскальні;

б) управлінські;

в) податкові;

г) цивільні.

2.При якому підході до праворозуміння право розглядають як систему загальнообов’язкових, формально-визначених норм, що відображають волю народу, гарантуються і охороняються державою, виступають регулятором суспільних відносин:

а) генетичний підхід;

б) соціологічний підхід;

в) нормативний підхід;

г) концепція широкого праворозуміння.

3.Кодифікаційний акт, який визначає не правовий статус, а правовий порядок будь-якого виду діяльності – це:

а) положення;

б) статут;

в) правила;

г) основи законодавства;

д) кодекс.

4.Яке поняття можна визначити як „внутрішній зміст діяльності держави, який виражає єдність загально соціальних і вузько класових інтересів громадян”?

а)функції держави;

б) суть держави;

в) соціальне призначення держави.

5.Що є найвищим показником правової культури особи?

а) правосвідомість;

б) знання законодавства;

в) переконання в необхідності та соціальній користі законів і підзаконних актів;

г) вміння користуватися законами та іншими актами в практичній діяльності;

д) правова активність.

Варіант №34

1.Яка ознака є однією з основних щодо характеристики теорії держави і права?

а) вивчає процес історичного розвитку державно-правових форм життя конкретних країн в хронологічному порядку;

б) висвітлює історію виникнення і розвитку теоретичних знань про державу і право;

в) вивчає не всі, а лише основні і загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права.

2.Яке поняття можна визначити як „різновид влади”, яка займає домінуюче становище в суспільстві, поширює свою дію на всіх суб’єктів суспільства, виступає від імені всього народу і представляє державу на міжнародній арені?

а) соціальна влада;

б) державна влада;

в) публічна влада;

г) політична влада.

3. Яку назву має спосіб викладення норми права в статті нормативно-правового акту, якщо в статті міститься відсилка не до якогось конкретного нормативного припису даного закону, а до іншого нормативного акту?

а) повний;

б) банкетний;

в) відсилаючий.

4.Яка із перерахованих нижче ознак не властива для принципів права?

а) розчинятися у великій кількості норм;

б) характеризуються вищим рівнем абстрагування;

в) виступають в якості загального масштабу поведінки не вказуючи на права і обов’язки;

г) мають способи регулювання: дозвіл, заборона, зобов’язання.

5.Що із вказаного нижче не є стадією застосування норм права?

а) формування юридичного мотиву;

б) аналіз фактичних обставин юридичної справи або встановлення юридично значущих фактів;

в) вибір, аналіз та тлумачення правової норми;

г) винесення рішення у справі.

Варіант №35

1.Яке поняття можна визначити як „суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб’єкта, за яке чинний закон передбачає юридичну відповідальність?

а) злочин;

б) проступок;

в) правопорушення;

г) зловживання правом.

2.Що із визнаного нижче не відноситься до різновидів правового статусу особи?

а) соціальний;

б) спеціальний;

в) загальний;

г) індивідуальний.

3.Який із перерахованого нижче елементів не входить до структури юридичної науки?

а) природничі науки;

б) галузеві науки;

в) теоретико-історичні науки;

г) міжгалузеві науки;

д) спеціальні прикладні науки.

4.Яка із перерахованих функцій не входить до системи функцій правової культури?

а) пізнавальна;

б) регулятивна;

в) нормативно-аксеологічна;

г) соціальна.

5.Що із перерахованого нижче не є джерелами мусульманського права?

а) коран і суна;

б) доктрина;

в) іджма;

г) рити (мусульманські тлумачення).

Варіант №36

1. Яка із названих нижче ознак відрізняє державу від інших елементів політичної системи суспільства?

а) взаємодія з міжнародними організаціями;

б) державний суверенітет;

в) можливість здійснювати нормативне регулювання;

г) можливість проводити масові міроприємства (демонстрації, мітинги...).

2.Яка характерна ознака відрізняє державу від суспільної організації первісного суспільства?

а) територія; б) публічна влада;

в) наявність норм права; г) народ.

3.Які із перерахованих функцій держави виділяються залежно від їх територіальної спрямованості?

а) ідеологічні;

б) політичні;

в) основні;

г) внутрішні;

д) тимчасові.

4.Яке із наведених нижче понять можна визначити як „конкретні життєві обставини, з якими правові норми пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин і правових наслідків”?

а) події; б) юридичні дії; в) юридичні факти.

5.Спосіб систематизації, який полягає в об’єднанні декількох нормативно-правових актів, діючих в одній і тій же сфері суспільних відносин в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни

змісту – це:

а) інкорпорація; б) кодифікація; в) консолідація.

Екзаменаційні питання зкурсу

„Теорія держави і права "

1. Теорія національної держави.

2. Структура норми права та характеристика її складових елементів.

3. Злочин, як вид правопорушення.

4. Види державних функцій.

5. Норми права та їх види.

6. Проступок, як вид правопорушення.

7. Види внутрішніх функцій держави.

8. Правовий звичай та судовий прецедент.

9. Об’єкт і об’єктивна сторона правопорушення.

10. Співвідношення між функціями держави і функціями держав них органів.

11. Види джерел (форм) права.

12. Протиправна поведінка, її склад та види.

13. Характеристика політичної системи України.

14. Закон і підзаконні нормативно-правові акти.

15. Система права, предмет і метод правового регулювання.

16. Місце і роль теорії держави і права в системі юридичних наук.

17. Неофіційне тлумачення правових норм.

18. Правові гарантії та їх види.

19. Предмет і методологія теорії держави і права.

20. Правові відносини та їх види.

21. Теорія національної держави.

22. Державний устрій як елемент форми держави.

23. Особливості застосування правових норм, як форми їх реалізації.

24. Особливості формування правосвідомості у працівників податкової міліції.

25. Поняття і структура форми держави.

26. Офіційне тлумачення норми права.

27. Громадянське суспільство як неодмінний елемент правової держави.

28. Теорія правової держави та її характеристика.

29. Нормативно-правовий акт та його характеристика.

30. Характеристика видів юридичної відповідальності.

31. Структура державного апарату України.

32. Поняття і види принципів права.

33. Правосвідомість та її елементи.

34. Державно-політичний режим та його види.

35. Акт застосування правової норми, та його відмінні якості від інших правових актів.

36. Місце органів ДПС в механізмі держави.

37. Поняття і структура державного апарату.

38. Зміст і види правових відносин.

39. Шляхи зміцнення законності.

40. Механізм держави, як система державних організацій.

41. Принципи права.

42. Тлумачення норм права та його види.

43. Внутрішні і зовнішні функції держави в сучасних умовах.

44. Загальна характеристика галузей права.

45. Цілі юридичної відповідальності.

46. Форма державного правління як елемент форми держави.

47. Юридичні особи як суб’єкт правових відносин.

48. Загальна характеристика основних галузей права.

49. Поняття державного суверенітету та його види.

50. Основні випадки необхідності застосування норм права.

51. Співвідношення законності, правопорядку та суспільного порядку.

52. Поняття державного суверенітету.

53. Організація соціальної влади в первісному суспільстві.

54. Правова культура та особливості її формування у працівників податкової міліції.

55. Методологія загальної теорії держави та права.

56. Шляхи формування правової держави в Україні.

57. Форми реалізації правових норм та їх характеристика.

58. Предмет загальної теорії держави та права.

59. Функції права.

60. Юридичний процес та його функції.

61. Теорія держави загального благоденства.

62. Юридичні особи як учасники правових відносин.

63. Правомірна поведінка, її склад та види.

64. Поняття і структура політичної системи суспільства.

65. Застосування норми права та її стадії.

66. Правове виховання та особливості його здійснення в органах ДПС.

67. Теорія “конвергенції”.

68. Обставини, які звільняють суб’єкта від юридичної відповідальності.

69. Закон, як найвищий нормативно-правовий акт.

70. Форми і методи здійснення функцій держави.

71. Правоздатність і дієздатність як юридичні властивості суб’єкта правових відносин.

72. Правова поведінка та характеристика її видів.

73. Форма державного устрою.

74. Походження права.

75. Поняття законності.

76. Основні сучасні концепції держави.

77. Поняття та основні форми реалізації норм права.

78. Протиправна поведінка (правопорушення).

79. Співвідношення правової системи та системи права.

80. Система права.

81. Юридична відповідальність та її види.

82. Поняття функцій держави, форми і методи їх здійснення.

83. Система законодавства.

84. Поняття правопорядку, його співвідношення із законністю.

85. Державний режим та його характеристика.

86. Прогалини в праві і шляхи їх усунення.

87. Теорія держави загального благоденства.

88. Роль держави у політичній системі і здійснення державної влади.

89. Правотворчість, її стадії та види.

90. Поняття та принципи правопорядку.

91. Форма державного правління.

92. Поняття, прийоми і типи правового регулювання.

93. Характеристика проступку, як виду правопорушення.

94. Основні ознаки правової держави.

95. Закон, як найвищий нормативно-правовий акт.

96. Правові відносини та їх характеристика.

97. Історичні передумови виникнення держави.

98. Громадянин, як суб’єкт правових відносин.

99. Співвідношення правопорядку та громадського порядку.

100. Поняття та елементи політичної системи суспільства.

101. Структура норм права.

102. Законність та роль у її здійсненні органів ДПС.

103. Співвідношення політичної і державної влади.

104. Поняття і ознаки норм права.

105. Дисципліна в органах ДПС як різновид державної дисципліни.

106. Політична природа і основні ознаки державної влади.

107. Правова норма, як первинний елемент права.

108. Підстави юридичної відповідальності.

109. Правовий статус громадянина.

110. Дія нормативних актів в часі, просторі та по колу осіб.

111. Юридичні факти та їх класифікація.

112. Основні ознаки держави.

113. Співвідношення суб’єктивного і об’єктивного права.

114. Співвідношення правоутворення і правотворчості.

115. Історичні передумови виникнення держави.

116. Громадянин, як суб’єкт правових відносин.

117. Основні позитивні сторони різних правових концепцій.

118. Організація соціальної влади у первісному суспільстві.

119. Співвідношення правової держави і громадянського суспільства.

120. Суб’єкти права.

121. Причини виникнення держави.

122. Право і держава: лінії взаємозв’язку.

123. Поняття механізму правового регулювання.

124. Історичні типи держави та їх характеристика.

125. Види та основні ознаки соціальних норм.

126. Правова поведінка: поняття, ознаки, види.

127. Передумови виникнення держави.

128. Правосвідомість і правова культура.

129. Форми безпосередньої реалізації правових норм.

130. Поняття і ознаки політичної влади.

131. Взаємодія норм права з іншими нормами.

132. Об’єкти правових відносин.

133. Поняття правової системи, її елементи.

134. Правові системи (сім’ї) сучасності.

135. Структура (склад ) правових відносин та їх характеристика.

136. Співвідношення суспільного порядку і правопорядку.

137. Правові презумпції і аксіоми.

138. Проблеми розбудови правової системи України.

Тематика курсових робіт

з курсу

«Теорія держави та права»

1.Теорія держави і права, як фундаментальна наука.

2. Науковий статус теорії держави і права.

3. Влада та норми поведінки в додержавному суспільстві.

4. Методологія теорії держави і права.

5. Особливості внутрішніх та зовнішніх функцій держави в Україні.

6. Політичний режим та його особливості в умовах розвитку сучасності України.

7. Функціонування законодавчої влади в Україні.

8. Співвідношення правової держави та громадянського суспільства.

9. Концепція нормативного право розуміння.

10. Державний апарат в Україні: теорія та практика.

11. Концепція широкого право розуміння.

12.Типологія держави.

13. Законодавство в Україні та шляхи його удосконалення.

14. Реалізація норм права та правомірна поведінка ( лінії взаємозв’язку ).

15. Роль правової культури в процесі застосування норм права.

16. Правовідносини як складовий елемент механізму правового регулювання.

17. Правомірна поведінка як фактор забезпечення режиму законності в суспільстві.

18. Правовий нігілізм як антипод правової культури.

19. Принципи та гарантії законності.

20. Шляхи розбудови правової держави в Україні.

21. Правове виховання та його вплив на формування правосвідомості і правової культури.

22. Романо-германська правова сім*я.

23. Прогалини в позитивному праві та шляхи їх подолання.

24. Правова система сучасної України.

25. Соціальна держава та шляхи її розбудови в Україні.

26. Правовий статус особи в Україні (позитивні та негативні характеристики).

27. Причини нестабільності правомірної поведінки в Україні.

28. Юридична відповідальність.

29. Поняття та особливості правосвідомості податківців.

30. Юридичні факти, презумпції та фікції.

31. Склад правопорушення як підстава юридичної відповідальності.

32. Правові обмеження як стримування правопорушень.

33. Правове регулювання: теоретичні аспекти.

34. Інтеграція законодавства України до права ЄС.

35. Англо-американська правова сім*я.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Конституції України” №2222- IV від 8 грудня 2004року.

2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р.

3. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

4. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року. // Відомості Верховної Ради України.-1991.-№4.

5. Закон України: Про Конституційний суд України від 16.10.1996 р.

6. Про внесення змін до Закону України: Про державну податкову службу в Україні від 05.02.1998 р.

7. Алексеев С.С. Общая теория права: учеб.-2-е изд., перераб. и доп. – М., 2008. – 576с.

8. Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов. Под общ. ред. члена-корр. РАН, д.ю.н., проф. В.С.Нерсесянца.-М.: Издательськая группа НОРМА-ИНФРА.М.; 1999.- 832 с.

9. Копєйчиков В.В. Теорія держави і права. Навчальний посібник. К.2000.

10. Котюк О.В. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. К., 2005. – 590с.

11. Кельман М.С., Мурашик О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави і права. Підручник. Львів-2005.

12. Лисенков С.Л. . Теорія держави і права. К., 2005.

12. Луць Л.А. Загальна теорія держави і права: навчально – методичний посібник ( за кредитно – модульною системою). – К., 2007. – 412с.

12. Малько А.В. Теория государства и права в схемах, определениях и комментариях: учеб. пособие.- М.: 2008. – 144с.

13. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб./ Р.А. Калюжний, С.М. Тимченко, Н.М. Пархоменко, С.М. Легша. – К., 2007. – 296с.

13. Сухонос В.В. Теорія держави і права. Навчальний посібник. Суми, 2005. -536с.

14. Скакун О.Ф. Загальна теорія держави і права. Підручник. Харків-2008.

15. Сырых В.М. Теория государства и права: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2007. – 704с.

16. Старостюк А.В. Застосування норм права: Навч. посібник.- Ірпінь.- 2007.-136с.

17. Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко.-М., 1997.

18. Теория государства и права/Под ред В.К. Бабалова.- М., 2002.

19. Теория государства и права: Курс лекций/Под ред. Н.И. Матузова, А.В.Малько.- М., 1997.

20. Теорія держави і права для підготовки до державного іспиту: навчальний посібник / Самофалов Л.П., Старостюк А.В., Чернецька О.В., ШилінговВ.С.- Ірпінь.- 2007.-196с.

21. Теорія держави і права: навчально – методичний посібник для підготовки до державного іспиту / Л.П. Самофалов, А.В. Старостюк, П.В. Карпунчев, Т.Л. Кононець, А.М. Талах. – Ірпінь. – 2008.- 108с.

22. Теорія держави і права для підготовки до іспиту – навчальний посібник/ Самофалов Л.П., Старостюк А.В., КононецьТ.Л., Шилінгов В.С.,Чернецька О.В. – Київ.- 2008.-228с.

23. Філософія права: Навч. посібник для ВНЗ/за ред. М.В. Костецького.- К., 2000.

24.Философия права: Хрестоматия/Под ред. Н.И.Панова.-К.,2002.

25. Черданцев А.Ф.- Теория госуд. и права.- М., 2000.

220