- •1. Діагностика зов с-ща непрямого і безпосереднього впливу на п-во
- •2. Суть стратегії диверсифікації
- •3. Сильні та слабкі конкурентні позиції підприємства на ринку
- •4. Методи та засоби діагностики конкурентних переваг
- •5. Прогноз наступних кроків конкурентів
- •6. Створення стратегій організації
- •7. Вибір стратегії для досягнення конкурентоспром. Підпр по витратам.
- •8. Використання наступальних стратегій
- •10. Аналіз факторів конкурентної переваги по м. Портеру.
- •9. Інформаційне забезпечення стратегічного управління
- •11. Базові корпоративні стратегії
- •12. Ланцюг цінностей як інструмент стратегічного аналізу
- •13. Поточне планування та бюджетування
- •14. Позиції під-в в конкурентному середовищі
- •15 Керівництво процесом виконання стратегій
- •16. Роль та значення стадії реалізації в процесі стратегічного управління.
- •17. Розвиток стратегічного управління в аграрному секторі.
- •19. Контроль реалізації стратегії
- •20. Технологія розробки стратегічних планів
- •21. Оперативне управління стратегічними планами.
- •22. Корпоративна культура та її роль у реалізації стратегії.
- •23. Розробка корпоративної стратегії
- •24. Основні принципи стратегічного планування:
- •25Бар’єри стратегічного планування.
- •26 Моделі стратегічного планування
11. Базові корпоративні стратегії
Зазвичай ці стратегії називаються базисними, чи еталонними. Вони відбивають 4 різних підходи до росту фірми і пов'язані зі зміною стану одного чи кількох елементів:
1) продукт; 2) ринок; 3) галузь; 4) положення фірми всередині галузі; 5) технологія.
Кожний з цих 5 елементів може перебувати в одному з двох станів: існуючий стан чи новий.
Стратегії концентрованого росту
Першу групу еталонних стратегій складають стратегії концентрованого росту. Конкретними типами стратегій першої групи є:
– стратегія посилення позиції на ринку, за якої фірма робить усе, щоб з даним продуктом на даному ринку завоювати кращі позиції. Цей тип стратегії для реалізації вимагає великих маркетингових зусиль. Можливі також спроби здійснення горизонтальної інтеграції, за якої фірма намагається установити контроль над своїми конкурентами;
– стратегія розвитку ринку, що полягає в пошуку нових ринків для вже виробленого продукту;
– стратегія розвитку продукту, яка припускає вирішення задачі росту за рахунок виробництва нового продукту, що буде реалізовуватися на вже освоєному фірмою ринку.
Стратегії інтегрованого росту
До другої групи еталонних стратегій належать стратегії бізнесу, які пов'язані з розширенням фірми шляхом додавання нових структур. Виділяються два основних типи стратегій інтегрованого росту:
– стратегія зворотної вертикальної інтеграції спрямована на ріст фірми за рахунок придбання або ж посилення контролю над постачальниками. Фірма може або створювати дочірні структури, що здійснюють постачання, або ж приєднувати компанії, які вже здійснюють постачання.
– стратегія вертикальної інтеграції, що прямує вперед, виражається зростанням фірми за рахунок придбання або ж посилення контролю над структурами, що знаходяться між фірмою і кінцевим споживачем, а саме системами розподілу і продажу.
Стратегії диверсифікованого росту
Третьою групою еталонних стратегій розвитку бізнесу є стратегії диверсифікованого росту. Основними стратегіями диверсифікованого росту є:
– стратегія центрованої диверсифікованості базується на пошуку і використанні додаткових можливостей виробництва нових продуктів, що укладені в існуючому бізнесі.
– стратегія горизонтальної диверсифікованості припускає пошук можливостей росту на існуючому ринку за рахунок нової продукції, що вимагає нової технології, відмінної від використаної.
– стратегія конгломеративної диверсифіковаиості полягає в тому, що фірма розширюється за рахунок виробництва технологічно не пов'язаних із вже виробленими новими продуктами, що реалізуються на нових ринках.
Стратегії скорочення
У цих випадках фірми використовують стратегії цілеспрямованого скорочення виробництва. Виділяється чотири типи стратегій цілеспрямованого скорочення бізнесу:
– стратегія ліквідації являє собою граничний випадок стратегії скорочення і здійснюється тоді, коли фірма не може вести подальший бізнес;
– стратегія «збору вражаю» припускає відмовлення від довгострокового погляду на бізнес на користь максимального одержання доходів у короткостроковій перспективі.
– стратегія скорочення полягає в тому, що фірма закриває чи продає один зі своїх підрозділів бізнесу, аби здійснити довгострокову зміну границь ведення бізнесу.
– стратегія скорочення витрат досить близька до стратегії скорочення, тому що її основною ідеєю є пошук можливостей зменшення витрат і проведення відповідних заходів щодо скорочення витрат.
