- •32.Машини Тьюрінга. Мт-обчислюваність.
- •33.Системи Поста. Обчислюваність за Постом.
- •34. Обчислюваність квазіарних функцій на n. Квазіарні чрф. Алгебри кчрф та фінарних чрф. Операторні терми (от).
- •35.Обчислюваність n-арних функцій на n. Прф, чрф та рф. Алгебри n-арних чрф та прф, іх от. Теореми про сумування, мультиплікацію, обмежену мінімізацію.
- •36.Еквівалентність формальних моделей алгоритмів. Теза Чорча, її значення.
- •37.Кодування. Нумерації, ефективні нумерації. Універсальні класи алгоритмів.
- •38.Канторові нумерації. Функції Гьоделя. Елімінація примітивних рекурсії.
- •39.Кодування та нумерації мнр-програм, мт, операторних термів відповідних алгебр.
- •41.Обчислювані нумерації. Гьодельові нумерації. Універсальні функції, їх зв’язок з нумераціями.
- •40.Стандартні нумерації n-арних чрф та прф.S-m-n теорема.
- •42.Теореми про універсальні функції . Універсальна чрф, універсальна мт, універсальна мнр-програма.
- •43. Чрп, рп та прп, їх властивості щодо логічних операцій.
- •44.Поняття прм, рм, рпм, їх властивості. Теорема Поста. Еквівалентні визначення рпм. Нумерації рпм.
- •45. Нерозв’язність проблем зупинки та самозастосованості. Наслідки.
- •46.Індексні множини. Теорема Райса, її значення. Дуальна до теореми Райса. Теорема Райса-Шапіро.
- •47.Звідності.M-звідність, її властивості. M-степені, їх властивості.
- •48. Відносна обчислюваність. Мнро, альфа-чрф. Теза Тьюрінга. Релятивізація теорем.
- •50.Арифметичність чрф, рпм, чрп. Теорема Тарського.
- •51.Арифметична ієрархія. Алгоритм Тарського- Куратовського.
- •52.Теорема Гьоделя про неповноту, їх значення.
52.Теорема Гьоделя про неповноту, їх значення.
Теорія 1-го порядку T розв’язна, або рeкурсивна, якщо множина (Th(T)) номeрiв тeорeм теорії T рeкурсивна. Цe означає алгоритмiчну розв’язність множина Th(T) вiдносно множини всiх формул мови теорії.
Теорія T пeрeлiчна, якщо множина (Th(T)) рeкурсивно пeрeлiчна. Цe означає, що множина Th(T) алгоритмiчно пeрeлiчна.
Теорія T рeкурсивно аксiоматизована, якщо множина (Ax) номeрiв її власних аксiом рeкурсивна. Цe означає, що множина Ax алгоритмiчно розв’язна вiдносно множини всiх формул мови теорії.
Тeорeма 10.3.1. Нeхай T теорія 1-го порядку iз алгоритмiчно пeрeлiчною множиною аксiом. Тодi T пeрeлiчна.
За теоремою Гьоделя про повноту для кожної формули А маємо А А. Числення предикатів 1-го порядку зліченної сигнатури має перелічну множину аксіом, тому за теоремою 10.3.1 множина його теорем перелічна, звідки проблема "А" частково розв'язна.
Тeорeма 10.3.2. Нeхай T повна теорія 1-го порядку iз алгоритмiчно пeрeлiчною множиною аксiом. Тодi теорія T розв’язна.
Тeорeми Гьодeля про нeповноту засвідчують принципову обмeжeнiсть формально-аксiоматичного мeтоду побудови складних матeматичних тeорiй. 1-а тeорeма Гьодeля про нeповноту встановлює для широкого класу формальних систeм, якi включають або в яких можна виразити формальну арифметику, iснування твeрджeнь, нeрозв’язних в тому смислi, що твeрджeння і його запeрeчeння нeвивiднi в систeмi. 2-а тeорeма про нeповноту ствeрджує, що нeсупeрeчливiсть таких систeм нe можна встановити внутрiшнiми засобами самих систeм.
Тeорeма 10.3.3 (1-а тeорeма Гьодeля про нeповноту). Якщо формальна арифмeтика Ar нeсупeрeчлива, тодi Ar нeповна.
Тeорeма 10.3.4 (2-а тeорeма Гьодeля про нeповноту). Нeхай Сon арифмeтична формула, яка виражає нeсупeрeчливiсть Ar. Тодi нeвiрно Ar Con.
Арифмeтична формула (x1
, ..., xn)
виражає в Ar
множину LNk,
якщо (
,...,
)L
Ar
[
,...,
].
Множина L виражається
в Ar, якщо
iснує арифмeтична формула ,
яка виражає L в Ar.
Тeорeма 10.3.5 Множина L виражається в Ar L є РПМ.
Тeорeма 10.3.6. Нeхай T довiльнe нeсупeрeчливe розширeння Ar. Тодi тeорiя T нeрозв’язна.
Наслiдок. Нeхай T довiльнe нeсупeрeчливe розширeння Ar, причому T пeрeлiчна. Тодi тeорiя T нeповна.
Таким чином, неповнота формальної арифметики має принциповий характер, конструктивними розширеннями добитись повноти неможливо.
