Управління державними фінансами та грошовою масою. (из Лекции, лучше найти др..)
Фінансову базу державного сектору економіки складають доходи бюджету, спеціальні фонди та внутрішній та зовнішній державний борг країни.
через бюджет забезпечується зростання обсягу фінансових ресурсів, які акумулюються у розпорядження держави і використовуються для реалізації її функцій, спрямованих на розвиток національного господарства і підвищення рівня життя громадян.
державний бюджет, як через політику доходів, так і через політику державних видатків, є важливим інструментом стимулювання ділової активності і регулювання структури економіки у відповідності з довгостроковими загальнонаціональними пріоритетами.
Сутність податків виявляється в їхніх функціях: фіскальній, соціальній і регулюючій. Фіскальна функція – грошові надходження у держбюджет і їх розподіл; соціальна – згладжування соціальної нерівності при розподілі доходів, а регулююча – вплив на діяльність суб’єктів господарювання, що підлягають оподаткуванню.
Особливе значення в наповненні державного бюджету мають прямі податки. Податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість забезпечують майже половину усіх надходжень до Зведеного бюджету України.
Управління грошовою системою. Суб’єктами управління грошовою масою країни є всі інституції, які встановлюють чи змінюють загальні умови функціонування грошового господарства. Найважливішою з цих інституцій є парламент (Верховна Рада України), яка ухвалює та змінює закони, що стосуються грошової сфери, як складової грошової та валютної системи. Такі закони регулюють задачі й повноваження центрального банку, уряду та фінансових інституцій, або створюють нові фінансові інституції з певними завданнями і повноваженнями.
Наступним важливим суб’єктом системної монетарної політики є органи виконавчої влади (Президент України, Кабінет міністрів України), які уточнюють та розширюють чинне законодавство, або створюють додаткові умови функціонування грошової сфери за допомогою указів, постанов, розпоряджень та інструкцій. Так само і центральний банк (Національний банк України) виступає в ролі суб’єкта системної монетарної політики, укладаючи довгострокові угоди з іншими центральними банками, що стосуються інтервенцій на валютних ринках
Управління малими та середніми підприємствами: об’єкти, суб’єкти, завдання, інструменти та методи.
Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.
Малі та середні підприємства є "хребтом" розвинених економік. Наприклад, в ЄС МСП становлять 99 % усіх підприємств та забезпечують 65 млн. людей робочими місцями (наприклад, в німецьких МСП працює 68,3 % всіх працівників цієї країни, які підлягають під соціальне страхування). Від них також виходить основний імпульс в ринковій економіці в зв'язку зі своїми інноваційними прагненнями. Враховуючи значення МСП, а також обмежений доступ до капіталу, держава зобов'язана підтримувати цей підприємницький сектор. Захист інтересів МСП на політичному рівні здійснюються зазвичай торговою палатою, яка також проводить роз'яснювальну роботу з МСП, сприяє налагодженню міжнародних контактів між її членами.
Структурна схема формування системи підтримки малого підприємництва та її зв'язки із системою державного управління економічними процесами