5.Система адміністративних стягнень, що застосовуються за порушення митних правил. Основні і додаткові адміністративні стягнення. Загальні правила накладення стягнень за порушення митних правил.

Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони й становлять систему заходів адміністративної відповідальності.

Адміністративне стягнення, яке застосовується за порушення митних правил, — це захід відповідальності, що зафіксований в санкції порушеної митно-правової норми чи норми, яка забезпечує її захист, що застосовується в адмі­ністративному порядку митними органами або судом до особи, яка вчинила порушення митних правила.

Систему адміністративних стягнень закріплено в ст. 322 МК, в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості. За порушення митних правил можуть бути накладені такі стяг­нення:

1. попередження;

2. штраф;

3. конфіскація товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Попередження полягає в офіційному осуді вчиненого проступку і застереженні правопорушника від його повторення. Це найменш суворе адміністративне стягнення, що застосовується за незначні порушення митних правил. Рішення про застосування попередження згідно зі ст. 324 МК приймається керівником або заступником керівника мит­ного органу. Водночас не виключається прийняття рішення про накладення попередження і суддею у тих справах, суб'єктом яких є неповнолітня особа віком від 16 до 18 років, оскільки цю категорію справ розглядають виключно суди незалежно від кваліфікації (ч. 2 ст. 386 МК) або у зв'язку з оскарженням та опротестуванням постанови у справі.Попередження вважається тільки тоді адміністративним стяг­ненням, якщо воно оформлене у відповідному порядку письмо­вою постановою, яка повинна бути оголошена правопоруш­нику. Слід наголосити на тому, що для відповідної правової оцінки попередження важливо враховувати той факт, що в багатьох випадках його застосування обтяжує становище винного при вчиненні ним повторного протягом року адміністративного проступку, оскільки на нього може бути накладено більш серйоз­не стягнення — штраф.

Штраф — найбільш поширений вид адміністративного стяг­нення майнового характеру. Він накладається на правопоруш­ників в адміністративному або судовому порядку у випадках і межах, передбачених МК.Розмір штрафу визначається в кратному відношенні від офіційно встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Що стосується посадових осіб підприємств, на відміну від громадян, чинним законодавством встановлені більш високі розміри штрафів. Адміністративні штрафи можуть встановлюватись у відносно визначеному розмірі (за наявності верхньої межі) або з визначенням нижчого та верхнього рівнів у випадках підвищеної суспільної шкідливості діяння.

Конфіскація як стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів і безоплатній передачі їх у власність держави. Конфіскація поширюється на:

1. безпосередні предмети порушень митних правил,

2. товари із спеціально виготовленими сховищами (тайни­ками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, при цьому під товарами необхідно розуміти будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), еле­ктричну, теплову та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використову­ються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;

3. транспортні засоби, що використовувалися для перемі­щення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. При цьому транспортними засобами визнаються будь-які засоби авіаційного, водного, залізничного, автомобільного транспорту, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Відповідно до ч. 6 ст. 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. цей вид стяг­нення характеризується тим, що конфіскується не все майно, яке належить або не належить порушнику, не будь-які товари, що мають митну вартість, а лише предмети, що пов'язані із вчиненням порушення митних правил.

Адміністративні стягнення поділяються на основні і додаткові. Основні стягнення можуть накладатися лише самос­тійно, забороняється накладати за одне правопорушення два або більше основних стягнень. Як основні можуть застосову­ватися всі адміністративні стягнення, перераховані в ст. 322 МК. Конфіскація в окремих випадках може застосовуватися і як основний, і як додатковий вид стягнення. Накладення одно­часно основного та додаткового адміністративного стягнення посилює каральний та виховний вплив на особу правопорушника.

Під час накладення адміністративних стягнення за порушення митних правил необхідно додержуватися наступних правил:

1.Стягнення за адміністративні правопорушення наклада­ється в межах, встановлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення в точній відповідності з МК.

2. Стягнення накладається в точно визначених законом межах. Не допускається застосування стягнення нижче нижчої межі, передбаченої санкцією відповідної статті, а також переви­щення його максимального розміру.

3. Конфіскація як додатковий вид стягнення може наклада­тися лише у випадках, коли її застосування прямо передбачене законом. Не допускається застосування додаткового без основ­ного стягнення.

4. При накладенні адміністративного стягнення мають бути дотримані всі інші вимоги адміністративного та митного законо­давства. Маються на увазі : а) характер вчиненого правопорушення;

б) особа порушника;

в) ступінь його вини;

г) майновий стан;

д) обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

5. В разі вчинення однією особою двох або більше адміністративних порушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

6. За одне і те саме порушення митних правил може накла­датися тільки основне або основне і додаткове стягнення.

7. При накладенні накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а за трива­ючого правопорушення — два місяці з дня його виявлення адміністративного стягнення за порушення митних правил необхідно враховувати положення ст. 328 МК, яка визначає три часові межі застосування адміністративних стягнень: загальний (2 місяці), скорочений (1 місяць) та безстроково. За загальним правилом адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути.

8. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються МК та іншими законами України.

9. При накладенні стягнення у вигляді конфіскації також необхідно звертати увагу на те, що витрати митного органу, пов'язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, повинні бути від­шкодовані особою, яка вчинила порушення митних гравші.

10. Якщо особа, яка була піддана адміністративному стяг­ненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.