3.2 Розрахунок і вибір внутрішніх електропроводок

Вид електропроводки, марку та спосіб прокладання проводів або кабелів вибирають залежно від призначення, цінності та архітектурних особливостей будівлі, умов навколишнього середовища, характеристики електроприймачів, вимог техніки безпеки, протипожежних правил і т.д. [5, с.36].

Для стаціонарних електропроводок застосовують переважно проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.

Для живлення пересувних і переносних електроприймачів застосовують шнури та гнучкі кабелі з мідними жилами.

Вид електропроводки, марку та спосіб прокладання проводу або кабеля вибирають за даними таблиці 3.11 [5, с.48].

Площу поперечного перерізу струмопровідних жил проводів, кабелів вибирають так, щоб вони не нагрівались тривало-допустимим робочим струмом більше встановлених норм і мали достатню механічну міцність: І_тр.доп І_роз .

Тобто за розрахунковим струмом знаходиться тривало-допустимий із таблиць 3.12 - 3.16 [5], а за тривало-допустимим струмом - поперечний переріз струмопровідних жил проводів, шнурів та кабелів. Дані розрахунку і вибору проводів заносимо в таблицю.

Таблиця 9.1. Розрахунок і вибір освітлювальних проводок

Назва споживача	Іроз,, А	Провід
		Ідоп, А	Попер. переріз мм2	Марка
Роб. освітл Роб. освітл Роб. освітл Роб. освітл Роб. освітл Роб. освітл Роб. освітл Роб. освітл Черг. освіт Осв.доп.прим	10,4 10,4 10,4 10,4 10,4 10,4 10,4 10,4 8,3	24 24 24 24 24 24 24 24 24 17	2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2	АВТВ3 2,5 АВТВ3 2,5 АВТВ3 2,5 АВТВ3 2,5 АВТВ3 2,5 АВТВ3 2,5 АВТВ3 2,5 АВТВ3 2,5 АВТВ3 2,5 АППВ3 2
Магічтраль	8,65	19	2,5	АВРГ4 2.5

4. Розробка заходів з охорони праці та довкілля

4.1. Розробка заходів з охорони праці

Заходи з охорони праці в освітлювальних та опроміню вальних установках визначаються ПТЕ і ПТБ.

Особи, які обслуговують опроміню вальні установки повинні мати групу допуску по техніці безпеки не нижче третьої. А виконання операцій по вмиканню і вимиканню цих електроустановок може навіть персонал з першою кваліфікаційною групою допуску. При роботі з ультрафіолетовими джерелами персонал повинен одягати окуляри із димчастого скла. Приміщення, в яких працюють джерела УФ випромінювання слід вентилювати від озону та окисів азоту.

При роботі опроміню вальних установок в даному приміщенні має бути вивішений графік-розпорядок опромінення тварин.

Освітленість у приміщенні вимірюють за допомогою люксметра. Опроміненість періодично перевіряють за допомогою спеціального приладу – уфіметра. По мірі старіння ламп збільшують тривалість опромінення. Якщо опроміненість знизилася до 30% і більше внаслідок старіння лампи, то таку лампу викидають. Для забезпечення заданого рівня освітленості та опроміненості потрібно:

• слідкувати за рівнем напруги мережі;

• слідкувати за станом світильників та опромінювачів.

Кількість проведення очищень світильників залежить від умов навколишнього середовища: в приміщеннях з виділенням пилу, кіптяви – 4рази на місяць (млини,кузні); в приміщеннях з малою запиленістю

(тваринницькі приміщення) – 2 рази на місяць; світильники зовнішнього освітлення – 3 рази на рік.

Якщо для підсвітки рослин в парниках і теплицях використовують опромінювані напругою вищою за 36 В, то їхні корпуси мають бути заземленні. При включенні опромінювача забороняється виконувати будь-які роботи, крім огляду електромонтера, який одягнений і діелектричні калоші.

При підключенні патронів світильників до електричної мережі гвинтову різьбу під’єднують до нульового проводу, а до іншого контакту – через вимикач (запобіжник) фазний провід.

При оглядах електричних проводок звертають увагу на:

• стан ізоляції проводки, міцність закріплення проводів світильника;

• надійність місць з’єднання проводів і контактів з електричними приймачами;

• на ста запобіжників, автоматичних вимикачів, розеток, освітлювальної апаратури і ламп;

• на відповідність плавких вставок запобіжників, надписам під ними (некалібровані плавкі вставки використовувати заборонено);

• на стан заземлюючої проводки (надійність кріплення), на стан щитів керування.

Огляди проводять: у приміщеннях з нормальним середовищем раз на 6 місяців, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою раз на 3 місяці.

Крім оглядів в електропроводках вимірюють опір ізоляції. У приміщеннях з нормальним середовищем опір ізоляції перевіряють раз на 2 роки, в решту приміщеннях раз на рік. Вимірювання проводять мегометром на 1000 В, при вимкнених електроприймачах, а в освітлювальних електропроводках з відкрученими лампами розжарювання

і запобіжниками.

Опір ізоляції має бути не менше 0,5 мОм. Опір ізоляції вимірюють між кожним проводом і землею, а також між кожними двома проводами.

Якщо опір ізоляції проводки нижчий за норму, то її випробовують підвищеною напругою 1000 В змінного струму, частоти 50 Гц протягом однієї хвилини. Якщо після цього випробування опір ізоляції не зменшиться, то ця проводка може бути залишена в експлуатації, але з наступною заміною після чергового поточного або капітального ремонту.

Якщо опір ізоляції виміряють під час приймально-здавальних випробувань і він виявився меншим за норму, то випробування підвищеною напругою 1000 В, частоти 50Гц, може бути замінено перевіркою опору ізоляції мегометром на 2500 В. Енергетичний персонал господарств має вести різного роду технічну документацію. Одним з цих документів є: журнал обліку світлотехнічного, опроміню вального обладнання та внутрішніх електропроводок.

4.2. Розробка заходів з охорони довкілля.

У зв'язку з впровадженням енергозберігаючих технологій в побуті для освітлення приміщень населення все більше застосовує люмінесцентні лампи, що дозволяє значно заощаджувати електроенергію. Та не дивлячись на позитивні моменти їх застосування виникає проблема утилізації відпрацьованих ламп. Вони містять сполуки ртуті, які негативно впливають на здоров'я населення, навколишнє природне середовище та відносяться до небезпечних відходів. Контроль за поводженням з відпрацьованими люмінесцентними лампами на підприємствах, організаціях, установах постійно здійснюється Державною екологічною інспекцією. Проте, проконтролювати знешкодження даного виду відходів населенням практично неможливо. Найчастіше відпрацьовані лампи викидаються разом з твердими побутовими відходами, але в цьому не лише вина громадян. Cтворено недостатні умови для збору люмінесцентних ламп серед населення та їх знешкодження. Збір відпрацьованих ламп здійснюють підприємства, що отримали відповідну ліцензію на проведення операцій з небезпечними відходами:

1. «НЕРО». Україна, 73013. м. Харків, Українська 79, Тел. (80552) 26-26-67, факс 26-26-67. Е-mail: nero@selena.net.ua. Здасюк Валерій Володимирович.

2. Підприємство « Екологія». Україна. 83052, м Донецьк, 50-а Гвардійська дивізія 17, Тел. (0622) 941420, факс. Е-mail : ekol@ukrtop.com. Сенченко Юрій Анатолійович.

3. «Ельга». Україна, 41100, Шостка Сумська обл., вул. Леніна б. 59 а/я 96,. Тел.(+3805449) 70022, факс 70023. Е-mail: elga2002@ukr.net. Поліщук Андрій Петрович.

Вирішення даної проблеми Державна екологічна інспекція бачить у налагодженні просвітницької роботи серед населення. Також, при координації з органами місцевого самоврядування, виконавчої влади та санепідслужби необхідно розробити та впровадити схему збору відпрацьованих люмінесцентних ламп у населення та їх знешкодження. Потрібно передбачити механізм знешкодження відпрацьованих ламп при їх реалізації. Реалізатори даної продукції мають приймати непрацюючі лампи від населення при наявності касового чека та передавати на спеціалізовані підприємства для знешкодження, а в ціну лампи мають бути закладені витрати на її утилізацію.