3. Міжнародний рух капіталів. Міжнародний кредит

Вивіз капіталу - це експорт вартості в грошовій або товарній формі з однієї країни в іншу. Вивіз капіталів представляє собою односторонній рух за кордон вартості в товарній або грошовій формі з метою отримання підприємницького прибутку або отримання відсотків. Відповідно розрізняють експорт підприємницького й позичкового капіталів. Вивіз підприємницького капіталу представляє собою довгострокові закордонні інвестиції, що ведуть до створення за кордоном філій, дочірніх компаній і спільних підприємств. Капіталовкладення в закордонні підприємства, що забезпечують контроль за ними зі сторони інвестора, називаються прямими іноземними інвестиціями. В міжнародній статистиці до них відносяться такі інвестиції, при яких в іноземного інвестора знаходиться не менше 25% акціонерного капіталу компанії.

Рух позичкового капіталу у сфері зовнішньоекономічних зв'язків виступає у вигляді міжнародного кредиту. Міжнародний кредит - позика в грошовій або товарній формі, що представляється кредитором однієї країни позичальнику іншої країни на умовах строковості, повернення й сплати процентів. В широкому розумінні це поняття включає в себе також закордонні портфельні інвестиції - вкладання капіталу в іноземні облігації, акції закордонних підприємств і інші цінні папери з метою отримання прибутку, а не встановлення контролю за господарською діяльністю позичальника.

У провідних капіталістичних країнах держава не тільки сприяє вивозу приватного капіталу, але й безпосередньо виступає експортером фінансових ресурсів. Вивіз державного капіталу направляється переважно в країни, що розвиваються і здійснюється головним чином, у вигляді пільгових кредитів і дарів, що отримали назву "офіційна допомога розвитку". Державні кошти, що отримують ці країни надаються не тільки на двосторонній, але й на багатосторонній основі - через міжнародні й регіональні фінансові організації.

Основними мотивами для таких капіталовкладень є отримання доступу до новітніх технологій, наближення виробництва до ринків збуту, обхід протекціоністських бар'єрів, економія на податкових платежах, зниження видатків на охорону навколишнього середовища.

У світовій практиці використовують різні форми кредиту, які можна класифікувати за декількома основними ознаками.

По цільовому призначенню міжнародні кредити розподіляють на зв'язані й фінансові. Зв'язані кредити мають суворо цільовий характер, що закріплений у кредитній угоді. До них відносяться комерційні кредити, інвестиційні кредити. На відміну від них фінансові кредити не мають суворого цільового призначення.

З точки зору форми надання розрізняють товарні й валютні кредити. По строкам міжнародні кредити діляться на короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 до 5 років), довгострокові (від 5 до 7 років).

Основні характерні ознаки розвитку вивозу капіталу в сучасних умовах:

1)На основі вивозу підприємницького капіталу складається розгалужена сітка ТНК, які включають виробничі підприємства в різних країнах.

2)Експорт капіталу з провідних розвинутих країн привів до утворення їх "другої економіки". Розмір "другої економіки" в США в 2 рази перевищує сумарну економіку Німеччини, Великобританії й Франції.

3)Змінюються напрямки експорту капіталу: раніше - з розвинутих країн у слаборозвинуті; тепер, з розвинутих та слаборозвинутих у розвинуті країни, а також у нові індустріальні країни та країни постсоціалістичної системи.

4)Поряд з експортом підприємницького капіталу все більшу питому вагу набуває експорт позичкового капіталу, особливо в країни, що розвиваються та постсоціалістичні країни.

5)Широкого розвитку набуває надання ТНК прямих довгострокових іноземних інвестицій і новітніх технологій своїм філіям та дочірнім підприємствам, що дає можливість ТНК тримати у своїх руках управління останніми без володіння контрольним пакетом акцій.

При ввезенні в країну інвестицій для іноземних підприємців особливого значення набуває інвестиційний клімат. До нього відносять: політичну й економічну стабільність, науково-технічний рівень, законодавчу базу, пільги тощо.