47. Шрифти. Види шрифтів. Вимоги до шрифтів та шрифтового оформлення.

Шрифт – комплект літер, необхідних для відтворення певного алфавіту.

Класифікація шрифтів за ГОСТ

Група рублених шрифтів – гарнітури, що не мають зарубок, наприклад Журнальна рублена, Плакатна, Буквар.

Група шрифтів із зарубками, що ледве намітилися, – гарнітури, кінці штрихів яких трохи потовщені, наприклад Жовтнева.

Група медієвальних шрифтів – зарубки шрифтів, що входять до цієї групи, плавно сполучаються з основними штрихами і, як правило, будуються як дуги кіл. Приклади гарнітур цієї групи: Літературна, Банниковська, Лазурського, Таймс.

Група звичайних шрифтів – шрифти цієї групи мають яскраво виражений контраст і довгі тонкі прямі зарубки, що з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом. Приклад: Єлізаветинська, Бодоні.

Група брускових шрифтів – контраст в цих шрифтах відсутній або малопомітний, потовщені прямі зарубки з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом. Приклади: Газетна брускова, Балтіка.

Група нових малоконтрастних шрифтів – як правило, шрифти цієї групи мають довгі зарубки, що закруглюються, м'яко сполучаються з основними штрихами. Вони використовуються при наборі великої кількості тексту, в книгах і газетах. Приклади: Шкільна, Журнальна, Академічна.

Група додаткових шрифтів містить всі шрифти, які не можна віднести до решти груп. Наприклад, рукописні гарнітури, такі як Жихаревська.

Рекомендації щодо використ шрифтів:

- цільовва аудиторія

- економічний параметр

-читабельність

- застосування гарнітур із засічками для основного тексту і рубаних для заголов.комплексу.

- для осн. Тексту використ. Пряме світле накреслення

- слід уникати однакових гарнітур для заголовків і осн. Тексту.

- на одній шпальту бажано не використ. Більше 3 гарнітур.

48. Апрош. Трекінг. Кернінг. Інтерлін’яж. Шрифтові і нешрифтові виділення

Апрош -  відстань між сусідніми буквами або іншими шрифтовими знаками.

Кернінгом називається зміна відстані між парами символів для досягнення оптичної збалансованості тексту. Через особливості форми деяких пар символів створюється ілюзія того, що відстань між ними більше або менше фактичного. Наприклад, здається, що літери ВУЛ коштують надто далеко один від одного, a HP занадто близько. Для таких пар символів потрібно виконати підгонку межбуквенних прогалин, тобто кернінг.

Трекінгом називається зміна щільності набору тексту. Ця зміна досягається за рахунок синхронної підгонки всіх міжбуквенних прогалин в зазначеному масиві символів.

Інтерліньяж - це відстань між базовими лініями сусідніх рядків. Інтерліньяж зазвичай вимірюється в пунктах. Його величина складається з кегля шрифту і відстані між рядками. 

Шрифтові виділення роблять:

• зміною накреслення: нахилу, щільності, насиченості;

• зміною гарнітури шрифту для окремих фрагментів сторінки;

• виділенням слова або фрази шляхом збільшення або зменшення ширини знаків;

• зменшенням або збільшенням кегля основної гарнітури (найчастіше на 2 пункти);

• застосуванням капітелі;

• застосуванням ініціала, для позначення початку нової значеннєвої частини.

До нешрифтових виділень належать:

• виділення шляхом збільшення інтерліньяжу;

• втягування;

• обрамлення (лінійками або рамками);

• зміну кольору тексту або підкладки;

• виворотка.