68.Охарактеризувати аутигенні утворення (седиментогенні, діагенетичні та катагенетичні) осадових порід.

Відповідь: аутигенні мінерали складають основну масу карбонатних, фосфатних, глиноземистих, глинистих, залізистих, марганцевих порід, цемент уламкових порід, а також формують поклади солі та конкреції. В осадках і осадових породах описано понад 200 видів.

Аутигенні мінерали представлені глинистими мінералами; карбонатами (кальцит, арагоніт, малахіт, водні карбонати); сульфатами; галоїдами (фториди, хлориди, комплексні з'єднання); хлоритами; сульфідами; оксидами і гідроокислами кремнезему, заліза і марганцю, алюмінію, титану; фосфатами кальцію та заліза; боратами; силікатами (польові шпати, цеоліти); слюдами; нітратами; самородними елементами (сірка, самородні метали); тощо.

Аутигенні мінерали визначаються за цілим рядом ознак: за ідіоморфністю кристалів у порах та пустотах; за неправильною гіпідіоморфною формою зерен та малий їх розмір в основній масі хемогенних порід, а також цементі уламкових порід; за сферолітовою та оолітовою будовою агрегатів; за наявністю колоїдних та метаколоїдних структур; за заміщенням уламкових зерен.

Властивість аутигенних мінералів значним чином визначається тим, що вони утворюються з розчину, а не з розплаву. Спостерігається пряма залежність між розчинністю та величиною зерен. Часто зустрічаються великі кристали легкорозчинних солей лужних металів і рідко - важкорозчинних мінералів групи кремнезему.

Оскільки аутигенні мінерали виникають в осадку або породі, то їх склад і парагенезис відображають фізико-хімічні особливості середовища осадконакопичення та пристосування порід до умов стратисфери. Мінералами-індикаторами рН середовища кристалізації аутигенних мінералів є: гідроокисли заліза, опал, карбонати. Мінералами-показниками Eh середовища утворення аутигенних мінералів є: пірит, сидерит, шамозит, глауконіт, окисли і гідроокисли заліза та марганцю. Мінералами-показниками солоності мінералотворного середовища є карбонати, сульфати, галіт і калійні солі: доломіт осаджується в інтервалі солоності від 4 до 15‰, сульфати - 12-15‰, галіт - 25-27‰, калійно-магнезіальні солі - 30-32‰.

69.Охарактеризувати класифікацію осадових порід за характером провідних процесів їх утворення: кластогенні (теригенні та вулканогенні), колоїдогенні, іонно-біогенні, біогенні, іоногенні (хемогенні).

Відповідь: клас кластогенних (уламкових) порід, який включає: 1)Теригенно–уламкові, або нормально-уламкові породи, серед яких виділяються грубоуламкові, піщані та алевритові породи. 2)Вулканогенно-кластичні, або пірокластичні породи (туфи, туффіти і туфопороди).

Кластогенні утворення є грубодисперсними продуктами механічного подрібнення материнських порід. Теригенні та вулканогенно-кластичні осадки формуються за рахунок випадання і накопичення уламкових компонентів під впливом сили тяжіння.

Клас колоїдогенних порід включає: 1)Глинисті породи, складені субколоїдними частками глинистих мінералів – продуктів хімічного розкладання і ,частково, механічної руйнації материнських порід (наприклад, більш давніх глинистих товщ). Такі субколоїдні продукти утворюють природні суспензії, тобто системи, дисперсність фази яких наближається до нижньої межі колоїдної розмірності (1-10 мкм, або 0,001- 0,01 мм). Вилучення речовини із шляхів міграції обумовлюється, з одного боку, процесами коагуляції суспензій, з іншого – гравітаційною силою осідання колоїдних частинок у застійних умовах.2)Алліти (глиноземисті породи, або боксити), а також фероліти (залізисті породи) і манганоліти (марганцеві породи) утворюються в результаті переносу металів у розчиненій та колоїдній формах з подальшою коагуляцією колоїдних систем. В останній час з′являються дані про роль залізистих та марганцевих бактерій у формуванні відповідних осадків, проте, масштаби цих процесів поки повністю не з′ясовані.

Клас іоногенних порід включає породи, утворені з продуктів диференціації осадової речовини, що мігрують у зоні осадкоутворення у вищому (іонному) стані дисперсності, тобто у вигляді справжніх розчинів. За ступенем рухливості вони поділяються на три підкласи:1)Іонно-біогенні, що складаються з менше рухливих карбонатів кальцію та магнію, а також з фосфатів і кремнезему. Ці компоненти легко вилучаються із шляхів міграції в результаті життєдіяльності організмів або випадають із розчинів при незначному підвищенні їх концентрації.2)Іоногенні, що складаються із високорухливих компонентів, які кристалізуються із справжніх розчинів тільки в результаті підвищення концентрації (сульфати і хлориди Ca, Mg, Na, K, борати та деякі інші з'єднання). Їх осадження реалізується в умовах жаркого посушливого (арідного) клімату. При цьому формуються поклади гіпсів, ангідритів, кам'яної солі, калійної солі, боратів тощо, які об'єднуються в підклас евапоритів.3)Біогенні, що є скупченнями органічної речовини, породженою винятково діяльністю організмів. Сюди можна віднести торф, горючі сланці, викопне вугілля, нафту тощо.

70. Охарактеризувати групу грубоуламкових теригенних порід, їх класифікації, текстурно-структурні особливості, склад, головні петротипи, походження, розповсюдження та асоціації, корисні копалини, що з ними пов'язані.

Відповідь: Грубоуламкові породи класифікуються за декількома параметрами, серед яких потрібно відзначити: 1) форму та розмір уламків, 2) ступінь однорідності петрографічного складу, 3) положення в розрізі, 4) умови утворення.

В грубоуламкових породах необхідно розрізняти три складові: грубі уламкові компоненти (більше 50% об'єму породи), наповнюючу масу (наповнювач) і цемент (рис.2.3.1). Наповнювач (matrice - фр., matrix - англ.) - це уламки менших гранулометричних груп, розташованих в просторі між грубими уламками. Цемент (ciment - фр.) представлений мінералами, що цементують уламкову складову породи