2.8. Додатки

Додатки формують допоміжні матеріали, які переобтяжують текст основної частини курсової роботи, але необхідні для повноти її сприйняття.

За змістом додатки можуть бути вельми різноманітними.

Додатки є частиною роботи, тому їх позначають як й інші розділи структурною назвою „ДОДАТКИ”.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті (сторінки додатків також нумеруються).

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, „Додаток А” (розміщення – по правому краю сторінки і підписують як назву параграфу роботи). Якщо в роботі є лише один додаток, то він позначається як додаток А.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої заголовної. Якщо в одному додатку міститься декілька таблиць чи рисунків, вони позначаються відповідно „Таблиця А.1”, „Таблиця А.2” і т. д., або „Рис. Б.1.”, „Рис. Б.2.” і т.д. Вирівнювання слова „Таблиця” – по правому краю паралельно правій границі таблиці, „Рисунок” – симетрично по центру.

У Додатки також виносять організаційну структуру управління, форму №1 („Баланс”), форму №2 („Звіт про фінансові результати”), №1-ПВ („Звіт з праці”), №3-ПВ („Звіт про використання робочого часу”), №6-ПВ („Звіт про чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів”), а також масштабні таблиці державної статистичної звітності України та інші звітні форми, дані яких використовувались при розрахунках аналітичної частини роботи. Нумерація додатків – згідно назви кожної з форм (наприклад, баланс – додатки Б1, Б2, Б3). Крім того, також можна винести основні положення, якими керуються головні державні інституції у своїй роботі, наприклад: „Положення про відділ організації працевлаштування населення”; „Положення про відділ активної підтримки безробітних”; „Положення про відділ взаємодії з роботодавцями” тощо. Дані документи мають загальну структуру: загальні положення; основні завдання відділу; функції; права та відповідальність відділу.

3. Правила оформлення курсової роботи

3.1. Загальні положення

Oформлення курсової роботи – це складний і важливий процес, який повинен відповідати певним правилам.

Курсову роботу друкують машинописним способом або на комп’ютері. Також дозволяється виконання курсової роботи рукописним способом з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм).

При використанні комп’ютерної верстки набір тексту курсової роботи має здійснюватись через 1,5 міжрядковий інтервал за допомогою шрифту Times New Roman (текстовий редактор Microsoft Word), розмір – 14 пунктів.

Обсяг курсової роботи повинен становити 45–50 сторінок (вступ 1–2 сторінки, основна частина – 40–48 сторінок, висновки – 1–2 сторінки, список використаних джерел – 1–3 сторінки).

Текст курсової роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Розмір шрифту в рисунках і таблицях – 12 пунктів, а міжрядковий інтервал – 1,0. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю, контрастністю і чіткістю тексту, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Відступ першого рядка (абзац) – 10 мм, виключка – по ширині.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання курсової роботи, можна усувати підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням виправлень на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Заголовки структурних частин курсової роботи „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки параграфів – маленькими літерами (крім першої заголовної) з абзацного відступу крім підписів „Додаток _”. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Кожний розділ курсової роботи починають з нової сторінки, параграф чи пункт – ні.

Відстань між параграфами два інтервали.