Проведення постійного моніторингу випускників Центру

З метою отримання реальної інформації  щодо працевлаштування і професійних намірів випускників Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів фахівцями відділу з розробки та впровадження навчально-методичних та науково-дослідницьких програм з 2007 року постійно проводиться соціологічне опитування випускників.

Соціологічне опитування здійснюється за допомогою анкетування, яке є найбільш поширеним методом оперативного та масового збору інформації. Спеціально розроблена анкета містить 21 запитання відкритого та закритого типу. Запитання групувалися за такими напрямками:

·                         способи і заходи, які використовувались щодо пошуку роботи за місцем проживання випускника;

·                         відповідність наявної роботи  отриманій робітничій професії;

·                         причини відмови в працевлаштуванні;

·                         оцінювання випускниками конкурентоспроможних в регіоні робітничих професій.

Досвід роботи та узагальнені результати зазначених опитувань в Центрі свідчать про те, що для вирішення проблем працевлаштування випускників необхідно здійснити ряд заходів щодо вдосконалення системи в цілому:

1. Ефективне працевлаштування випускників не можливе без тісної співпраці з усіма зацікавленими структурами - державною службою зайнятості, органами праці та соціального захисту населення, Фондом соціального захисту інвалідів, а головне – з роботодавцями.

2. Відпрацювання дієвих механізмів взаємодії щодо погодження з регіональними органами праці та соціального захисту населення і центрами зайнятості напрямів професійного навчання інвалідів при підготовці матеріалів з ліцензування освітньої діяльності.

3. Необхідність планування перспективної потреби в кадрах, у т.ч. людей з інвалідністю, за робітничими професіями, які актуальні  на ринку праці не тільки у теперішній час, але й у перспективі, що значно удосконалить процес формування плану набору інвалідів на професійну реабілітацію.

      4. Необхідне введення до реєстру професій сучасних (оновлених) переліків професій, рекомендованих для професійної підготовки та працевлаштування інвалідів із різними нозологіями.

        5. Мінімізація непривабливих характеристик робочих місць, які пропонуються роботодавцями в рахунок установленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (значне фізичне навантаження, малу заробітну плату та непривабливі умови праці тощо).

         6.    Для випускників - інвалідів в складних умовах економічної кризи і безробіття важливо зробити акцент на преференціях щодо започаткування власної справи, або створення індивідуальних робочих місць. Особливо актуальним є вирішення цієї проблеми в сільській місцевості, де зайнятість інвалідів дуже низька в основному через відсутність виробництва або його сезонний характер, віддаленість місця роботи від місця проживання інвалідів, відсутність транспортної інфраструктури та доступності тощо. При цьому самозайнятість для інвалідів виступає дієвою можливістю зайнятості на відкритому ринку праці.

7. Необхідно розвивати та впроваджувати застосування та поширення гнучких форм та режимів праці для працевлаштування інвалідів (скорочений робочий день, тиждень; надомна праця тощо). Розвиток та поширення гнучких форм організації праці та режимів праці для працевлаштування людей з інвалідністю можуть суттєво вплинути на підвищення рівня їх зайнятості. Значна частина  випускників - інвалідів  бажає працювати саме на таких умовах.

 8.   Вдосконалення, модифікації і конкретизації  відповідно до потреб ринку праці потребують типові навчальні програми професійного навчання інвалідів за робітничими професіями, що дозволить значно підвищити конкурентоспроможність випускників центрів професійної реабілітації інвалідів на ринку праці.

9.  Існує потреба у збільшенні обсягів навчального часу на навчальний курс «Техніка пошуку роботи» та соціально-психологічні тренінги щодо формування у випускників професійної мотивації, вироблення навичок самопрезентації та оволодіння технікою пошуку роботи.

         10. Потребує удосконалення робота МСЕК в частині рекомендацій щодо адаптації та пристосування обладнання, приладдя та устаткування, умов праці, режиму роботи та трудових процесів до потреб інваліда.