—Як уявляєте собі косячок червоноперок? Робота над темою та головною думкою тексту.

• Про що ви дізналися з тексту?

(Про життя тварин у Київському морі взимку).

• У якій послідовності автор знайомить нас із тваринами?

(Спочатку повідомляється про жаб (вони зарилися в мул і сплять), потім ідеться про коропів: вони дрімають у глибокій ямі; далі розповідається про чер­воноперок і щуку, що часом запливають на мілководдя в пошуках корму).

• Як ви гадаєте, чому в Київському морі живуть не морські тварини, а ті, що водяться в річках?

(Бо в цьому морі прісна вода. Воно штучне і наповнене водою річок).

• Що нового дізналися ви для себе з цього тексту?

  5. Аналіз структури тексту.

• На скільки частин можна поділити текст?

• Про що йдеться в кожній частині?

• Який у тексті зачин?

• Чи є в тексті кінцівка?

• Яку б кінцівку ви дібрали до цього твору?

6. Складання плану майбутнього переказу.

Учитель пропонує учням самостійно скласти план, надаючи індивідуальну допомогу окремим школярам.

Після завершення цієї роботи відбувається зачитування складених планів кількома учнями.

Прослухавши план одного з них, доцільно запитати: «А в кого план скла­дений інакше?» На похвалу заслуговують ті школярі, у яких план не такий, як у більшості однокласників.

6. Повторне читання тексту вчителем з настановою на спостереження за мовним оформленням тексту.

7. Аналіз мовного оформлення тексту.

• Як автор називає тварин, які живуть у морі? (Підводні мешканці).

—- Поясніть, у якому значенні вжито дієслово жартувати в реченні «Морози жартувати не люблять»! (Переносному).

• Якими словами автор описав коропів? (Крупні, із золотистою лускою). —Якими дієсловами автор передав рух плавців і хвостів коропів? (Здригають

плавцями, ворушать хвостами).

• Що можете сказати про значення цих дієслів? (Вони близькі за значен­ням — синоніми).

• З якою метою автор використав ці синоніми? (Для уникнення повторення того самого слова, точнішої передачі рухів).

• Не забувайте й у своїх переказах використовувати цей прийом.

• Які ще синоніми є в цьому тексті? (Сплять, дрімають; щука, розбійниця).

• Чим укрите мілководдя взимку? (Льодом).

• Як написано про це в тексті? (Пустинно під крижаним дахом мілководдя. Лід автор назвав крижаним дахам).

• Не забудьте про цю авторську знахідку у своїх переказах.

• Чому щуку в тексті названо гострозубою розбійницеюі (Бо вона хижа риба).

6. Орфографічна робота.

Учитель звертає увагу учнів на зроблені ним на дошці записи слів з підкрес­леними орфограмами:

Узимку, Київське море, прибережний, згірок, пустинно, мілководдя, черво­ноперки.

Можливий інший варіант цієї роботи, коли вчитель викликає до дошки учнів, диктуючи їм складні для написаная слова і вирази. Під час записування школярі коментують, чому пишуть так, а не інакше.

6. Записування переказу в зошити.

Перед записуванням учитель націлює учнів ще раз перечитати свій план і записати переказ відповідно до складеного плану. Слід також нагадати, що кожну структурну частину тексту необхідно писати з нового абзацу.

Під час самостійної роботи вчитель надає індивідуальну допомогу окремим учням, які зіткнулися з труднощами.

6. Перевірка виконано ї роботи.

Після написання переказу слід обов'язково спонукати учнів до самоперевірки. За наявності часу доцільно заслухати в класі кращі перекази, які вибирає вчитель, переглядаючи побіжно учнівські роботи під час виконання їх школярами. Це мають бути перекази не обов'язково сильніших учнів, а й тих, хто просунувся вперед у порівнянні з попередньою роботою такого виду.

6. Підсумок уроку.

• Чого навчалися на уроці?

• Що допомогло послідовно передати зміст тексту? (План).

• Які труднощі виникали під час написання переказу?

• Що нового почерпнули з уроку?