- •1.Предмет м/е. М/е суб’єкти та їх взаємодія.
- •2.Методи м/е. Об’єкти м/е. Типи економ. Систем.
- •3. Функції м/е. Нормативна та позитивна м/е.
- •4. Основні м/е показники: національний обсяг вир-ва, загальний рівень цін, процентна ставка. Зайнятість.
- •5. Методи обчислення внп.
- •12. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса
- •21. Основні характеристики депресії та буму.
- •22. Класифікація основних макроекономічних змінних відповідно до їх циклічних властивостей.
- •23. Антикризова (кон’юктурна політика) держави.
- •24. Фіскальна політика. Дискреційна фіскальна політика і фіскальна політика автоматичних стабілізаторів.
- •25. Мультиплікатор фіскальної політики.
- •26. Основні джерела доходів держави.
- •27. Податки. Основні функції податків.
- •28. Джерело і об’єкт оподаткування.
- •29. Податкова ставка. Класифікація податків за ознакою співвідношення між ставкою податку і доходом.
- •30. Крива Лаффера.
- •31. Державні видатки. Структура державних видатків за економічною класифікацією.
- •32. Структура державних видатків за функціональною класифікацією.
- •33. Державний бюджет. Стан держбюджету. Дефіцит держбюджету.
- •34. Державний борг. Економічні та соціальні наслідки державного боргу.
- •35. Грошова система. Грошовий обіг. Закони грошового обігу.
- •36. Елементи грошової системи. Еволюція грошей.
- •37. Пропозиція грошей. Грошові агрегати.
- •38. Депозитний мультиплікатор. Норма обов’язкових банківських резервів.
- •39. Попит на гроші: а) для операцій; б) для активів.
- •40. Грошово-кредитна політика держави. Роль Центрального банку.
- •41. Основні інструменти грошово-кредитної політики.
- •42. Інфляція: причини, типи (відкрита,закрита) та форми проявлення (інфляція попиту, інфляція пропозиції)
- •43. Інфляція та перерозподіл національного доходу.
- •44. Показники інфляції.
- •45. Крива Лаффера для інфляційного податку
- •46. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •47. Антиінфляційна політика держави.
- •48. Світове господарство і національна економіка. Форми міжнародних економічних відносин.
- •49. Міжнародна торгівля: роль, обсяг, структура, особливості.
- •50. Платіжний баланс. Торговий дефіцит.
- •51. Валютна система. Конвертованість валюти. Валютний курс: фактори, які впливають на його зміну. Міжнародна валютна система.
- •52. Міграція робочої сили. Причини і основні напрямки міжнародної трудової міграції.
- •53. Економічна динаміка: економічне зростання та його типи.
- •54. Крива виробничих можливостей. Типи економічного зростання.
- •56. Споживання і заощадження. Графік розподілу доходу.
- •57.Парадокс заощадження.
- •58. Банківська система України. Роль комерційних банків.
- •59. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •60. Грошова реформа в Україні.
48. Світове господарство і національна економіка. Форми міжнародних економічних відносин.
Будь-яка національна економіка є складовою частиною світового господарства і її ефективність залежить не лише від результатів внутрішньої діяльності, а й від участі в міжнародних економічних відносинах (МЕВ).
Об'єктом МЕВ є світове господарство як сукупність національних господарств та економічних взаємозв’язків між ними, або сукупність виробничих відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях.
Суб'єкти МЕВ — це їх учасники, здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів. Такими є: фізичні особи, юридичні особи, держави, міжнародні організації.
Специфічними суб'єктами МЕВ виступають міжнародні підприємства — багатонаціональні корпорації (міжнародні по капіталу та управлінню і міжнародні по сфері діяльності), транснаціональні корпорації (національні по капіталу та управлінню і міжнародні по сфері діяльності).
Основними формами МЕВ є: міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу та міжнародна міграція робочої сили. Форми сучасних МЕВ реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи, яка сприяє більш вільному обігу валют і забезпечує систему міжнародних розрахунків.
Міжнародна торгівля являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Міжнародний рух капіталу — це його переміщення між країнами світу у пошуках більш вигідної сфери застосування. Міжнародна міграція робочої сили - переміщення працездатного населення з країни в країну, викликане причинами переважно економічного характеру
Міжнародні економічні відносини здійснюються і розвиваються на різних рівнях: – контактів (найпростіших економічних зв'язків, які мають епізодичний характер і регулюються, переважно, одиничними Угодами); – взаємодії (стійких економічних зв'язків на основі міжнародних угод і домовленостей, укладених на тривалий час); – співробітництва (міцних економічних зв'язків на основі спільних, попередньо вироблених і. узгоджених намірів, закріплених довгостроковими угодами і домовленостями);
– інтеграції, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або декількох країн і проведені ними узгодженої торговельно-економічної політики.
Таким чином, міжнародні економічні відносини являють собою систему економічних зв'язків різного рівня, що вийшли за межі національних господарств і здійснюються у різних формах між фізичними особами, юридичними особами, державними і міжнародними організаціями.
Сучасним МЕВ притаманні такі істотні особливості:
– всеохоплююча суб'єктність, активна участь і міжнародна взаємодія фізичних та юридичних осіб, різних типів об'єднань, держав і міжнародних організацій;
– взаємозв'язок форм — міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталу і робочої сили. Форми сучасних МЕВ реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи, яка сприяє вільнішому обігу валют і забезпечує систему міжнародних розрахунків;
– різний рівень глибини: від простого міжгалузевого поділу праці до транснаціоналізації, від одиничних економічних контактів між країнами до їх економічної інтеграції.
