86. Державний нагляд і контроль у сфері недержавного особистого страхування

Державне регулювання страхової діяльності - вплив держави на учасників страхових відносин по декількох напрямках: законодавче забезпечення діяльності страхових компаній; встановлення в інтересах суспільства та окремих категорій громадян обов'язкового страхування; проведення спеціальної податкової політики; державний нагляд за страховою діяльністю; захист добросовісної конкуренції на страховому ринку, попередження і припинення монополізму.

87. Принципи реформування системи соціального страхування в Україні

Характерною рисою принципу страхування є те, що фінансування соціальних виплат здійснюється за рахунок внесків до соціального страхування, а також тісна взаємозалежність між внесками і обсягом соціальних виплат (послуг). Тобто, соціальні виплати еквівалентні або майже еквівалентні внескам. Тим самим принцип страхування, що застосовується як в приватних страхових компаніях, так і в системісоціального страхування, найкраще відповідає ринковим принципам справедливості винагороди відповідно до особистого вкладу та особистої відповідальності. Поряд зцим принцип страхування доповнюється в рамках системи соціального страхування тим, що при наданні допомоги, крім орієнтації на індивідуальні внески, мають значенняі елементи солідарного перерозподілу.Принцип забезпечення полягає в тому, що фінансування соціальних виплатздійснюється за рахунок загальних податків. Допомога надається незалежно відсплачених раніше внесків, сторонні доходи або майновий стан одержувача допомоги невраховується. Система соціального забезпечення, побудована на принципі забезпечення, залежна від стану державного бюджету та від політичної мети уряду, який перебуває привладі. Система, що побудована на фінансуванні із джерел платників податків, не завждиможе працювати стабільно. При перевантаженнях державних фінансів (наприклад, підчас фінансової кризи) або ж у напружені для бюджету моменти можуть бути затримки чинавіть зменшення розмірів соціальних виплат, інші негативні наслідки.

Принцип опіки (допомоги) характеризується тим, що соціальна допомогазорієнтована на індивідуальну нужденність одержувача, а фінансування здійснюється ізбюджету. Розмір допомоги не залежить від раніше сплачених внесків. Однак допомоганадається лише у випадку неможливості для одержувача самостійно вийти із скрутногостановища за рахунок власних доходів і майна.Всі три принципи організації соціальної безпеки в країнах з ринковоюекономікою займають у соціальній політиці своє місце. Їх не можна протиставлятиодин одному. Лише завдяки поєднанню цих принципів, взаємодії страхування,забезпечення та опіки система соціального забезпечення в цілому здатна ефективно виконувати свої завдання.

88. Шляхи реформування системи пенсійного забезпечення

До найголовніших пріоритетів реформування солідарної системи на сучасному етапі слід віднести вдосконалення механізму індексації пенсій з метою підтримки купівельної спроможності доходів та запобігання бідності пенсіонерів порівняно з рештою населення.Слабка кореляція між сплатою пенсійних внесків та одержаним розміром виплати призводить до несправедливості і неефективності пенсійної системи. Соціальні допомоги для всіх пенсіонерів за віком, незалежно від страхової участі та доходів домогосподарства запроваджені у Нідерландах, Данії, проте переважна більшість країн призначає мінімальну пенсію за умови перевірки доходів.Важливе значення для адекватності та справедливості пенсійної системи має також вирішення питання щодо умов урахування в страховому стажі перерв у роботі, пов'язаних з тимчасовою непрацездатністю, народженням та вихованням дітей, безробіттям, навчанням тощо.

Встановити безпосередній зв'язок між сплатою внесків та майбутнім розміром пенсій, скоротити майбутні видатки солідарної пенсійної системи і водночас підтримати коефіцієнт заміщення на належному рівні дає можливість запровадження другого рівня - обов'язкової накопичувальної системи. Накопичувальній складовій (як обов'язковій, так і добровільній) нині надається особлива увага, оскільки солідарна пенсійна система, основним принципом якої є утримування контингентів пенсіонерів наступними поколіннями працюючих, може бути надійною і ефективною лише за умови розширеного відтворення поколінь. Тобто головним чинником поширення накопичувальних пенсійних систем є демографічні тенденції, зокрема звужений режим відтворення та зростання тривалості життя, що є ключовим чинником подальшого постаріння населення та зростання демографічного навантаження на населення працездатного віку, а отже - зростання пенсійних видатків у майбутньому. При цьому рівень ефективності і розвитку пенсійних систем, їхні конкретні характеристики визначаються переважно національною соціально-економічною моделлю, зокрема, організацією ринку праці, наявністю традицій соціального діалогу тощо.