2.3 Розчищення смуги відводу від лісу та валунів
В більшості випадків відведена смуга під будівництво магістрального трубопроводу в гірській місцевості покрита лісом. І для забезпечення нормальних умов будівництва та експлуатації трубопроводу вирубують смугу лісу шириною (10-20) м.
Розчистку траси здійснюють спеціалізовані комплексні лісоповалочні бригади в кількості 9 чоловік в склад якої входять: бригадир (VІ розряд), двох лісорубів (V та IV розрядів), машиніста треловочного трактора (VІ розряду) двох обрубників гілок (ІІІ розряду), двох машиністів бульдозера і викорчовувача (VІ розряду) та підсобного робочого (ІІ розряду).
Незалежно від діаметра трубопроводу (включно до 1420 мм ) і темпу роботи (0,5-0,6) км/год) комплексна бригада із розчистки смуги відводу в гірських умовах використовують наступні машини та механізми, а саме:
валку лісу - бензопилою “Дружба-4”, МП-5, “Урал-2”, “Тайга-214” та іншими;
обрубка гілок - бензомоторною гілкорізкою БС-1;
транспортування стовбурів дерев – трельовочним трактором ТТ-4;
корчування пнів – викорчовувачем ДП-3, ДП-21;
засипку ям і нерівностей – бульдозером ДЗ-18.
Після повалу лісу (технологія аналогічна як і в нормальних умовах та в заболоченій місцевості) стовбури дерев очищують від гілок, трельовочним або звичайним трактором збирають в пачки і транспортують на тимчасовий склад. Кількість стовбурів дерев в одній пачці залежить від рельєфу місцевості. При поперечних схилах до 10 в одну пачку збирають до 10 м3 деревини, а при більших нахилах об’єм лісу в пачці зменшують.
На схилах від 20 трельовку лісу здійснюють за допомогою лебідок, встановлених на вершині або у підошви косогору, а на схилах більше 30 дерева валять поперек схилу так, щоб пні дерев зрублених нижче (раніше), перешкоджали скочування їх вниз.
Вирубку лісу проводять знизу вверх, що полегшує їх трельовку. Після проводять корчування пнів за допомогою бульдозерів.
При великих нахилах схилів, косогорів корчування пнів проводять із використанням енергії вибуху. Заряд вибухової речовини розташовують в шпур під центром на глибину (1,5-2,0) діаметра пня.
Розхід вибухової речовини на підрив одного пня визначається із розрахунку (100-200) грам вибухової речовини нормальної потужності на 10 см діаметра пня.
Дрібні валуни (велике каміння) з будівельної смуги прибирають за допомогою бульдозерів, а крупні (ті, що лежать на поверхні) дроблять вибухом за допомогою накладних зарядів, а заглиблені – шпуровими зарядами (рис.2.1).
а – накладним зарядом; б – шпуровим зарядом в валуні; в - шпуровим зарядом під валуном; 1 – запалювальна трубка; 2 – набивка дрібної породи, рослинного ґрунту або води ; 3 – вибухова речовина
Рисунок 2.1 – Схеми розміщення вибухових зарядів при подрібненні валунів
При подрібненні валунів методом накладних зарядів на поверхню валуна встановлюють та закріплюють заряд вибухової речовини 3 із запалюючою трубкою 1 та прикривають з всіх сторін дрібною набивкою 2 і проводять підривання (рис 2.1а).
В якості набивки використовують рослинний ґрунт, дрібно подрібнену породу.
Хороші результати подрібнення дає де в якості набивки використовується вода. Для цього в поліетиленовий пакет, з під вибухової речовини, наливають (8-10) лiтрiв води і ним зверху покривають заряд.
При розміщенні декількох зовнішніх зарядів на поверхні одного валуна, або на декількох валунах, що знаходяться поруч то заряди необхідно розташовувати таким чином, щоб вибух одного із них не розкидав сусідні заряди. Якщо це неможливо зробити то підривання повинно проводитись тільки одночасно із використанням детонуючого шнура або електродетонаторів миттєвої дії.
Розхід вибухової речовини на метр кубічний валуна при подрібненні за допомогою накладних зарядів залежить від міцності породи, та розмірів подрібнених кусків (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 – Питомий розхід вибухової речовини при подрібненні валунів зовнішніми зарядами
Категорія міцності породи |
Розхід вибухової речовини (в кг) на 1 м3 породи при середній довжині ребра куска після вибуху, м |
|
0,5 – 0,6 |
0,7 |
|
V – VII VIII – X XI – XIII XIV- XVI |
1,3-1,1 1,5-1,3 1,8-1,6 2,2-1,8 |
0,8 1,0 1,2 1,5 |
При підриванні валунів шпуровим методом (рис 2.1 б в) на (1/3 – 1/2) товщини валуна пробурюють шпур в який закладають заряд вибухової речовини 3 (як правило, (1/4 - 1/3) глибини шпуру), встановлюють запалюючу трубку 1 та закріплюють заряд набивкою 2 до верху свердловини.
Підривання заряду проводять одним із методів: вогневим, електричним або за допомогою детонаційного шнуру.
Необхідна маса вибухової речовини для підривання валунів визначається за формулою
Qзар = qн V, (2.1)
де qн – питомий розхід вибухової речовини, приймається згідно табл. 2.2, або 2.3;
V – об’єм валуна.
Таблиця 2.3 – Питомий розхід вибухової речовини при подрібненні валунів шпуровим методом
Категорія міцності породи |
Розхід вибухової речовини (в кг) на 1 м3 породи при середній довжині ребра куска після вибуху, м |
|
0,5 |
0,7 |
|
V – VII VIII – X XI – XIII XIV- XVI |
0,38 0,5 0,58 0,60 |
0,20 0,27 0,29 0,32 |