- •Сутність господарського обліку та його види
- •2. Характеристика бухгалтерського обліку, його користувачі та види
- •3. Місце бухгалтерського обліку в управлінні підприємством , його функції та завдання
- •4. Бухгалтерський облік у системі наук
- •5. Предмет бухгалтерського обліку та його об’єкти
- •6.Характеристика активів підприємства (господарських засобів)
- •5) Інші необоротні активи (малоцінні необоротні матеріальні активи тощо).
- •5) Інші оборотні активи.
- •7.Характеристика власного капіталу та зобов’язань підприємства (джерел формування господарських засобів)
- •8.Господарські операції та процеси
- •9. Характеристика вимірників для відображення об’єктів обліку
- •10.Метод та методичні прийоми бухгалтерського обліку
- •Документація
- •Інвентаризація
- •Калькуляція
- •Рахунки
- •11.Принципи бухгалтерського обліку
- •12. Загальна схема обліку
- •Фіксація у первинних документах;
- •Записування до реєстрів журналів, відомостей за допомогою рахунків;
- •Перенесення до Головної книги та звітності.
- •13. Суть і побудова бухгалтерського балансу
- •14. Структура бухгалтерського балансу як форми фінансової звітності
- •При складанні балансу обов’язково підраховують підсумки по кожному розділу і суму по балансу в цілому.
- •15 .Вплив господарських операцій на зміни в бухгалтерському балансі
- •16.Порядок читання бухгалтерського балансу
- •17.Поняття про рахунки бухгалтерського обліку та їх будова
- •18.Активні, пасивні та активно-пасивні рахунки
- •20.Синтетичний і аналітичний облік на рахунках
- •21.Оборотні, шахові, сальдові відомості та їх контрольне значення
- •Сальдова відомість
- •Шахова відомість
- •22.План рахунків, його значення і принципи побудови
- •23. Класифікація рахунків
- •Класифікація бухгалтерських рахунків за економічним змістом
- •Рахунки обліку джерел господарських засобів
- •24.Сутність та значення вартісної оцінки
- •26. Калькулювання в системі бухгалтерського обліку
23. Класифікація рахунків
Класифікація бухгалтерських рахунків за економічним змістом
Рахунки обліку джерел господарських засобів
24.Сутність та значення вартісної оцінки
Особливістю бухгалтерського обліку, яка відрізняє його від інших видів обліку, є відображення господарських засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому виразі, тобто у вартісному вимірюванні. Іншими словами, бухгалтерський облік відображає ті засоби, процеси та явища, які підлягають вартісному вимірюванню.
З цією метою використовують такі елементи методу бухгалтерського обліку як оцінка та калькуляція. Засвоєння цих елементів методу бухгалтерського обліку є одним із найважливіших етапів вивчення методології бухгалтерського обліку.
В економічній літературі калькуляцію часто вважають частиною оцінки, способом оцінки, пов'язують її рамки тільки з визначенням собівартості продукції. Тому необхідне чітке розмежування понять "вартісне вимірювання", "грошове вираження", "оцінка", "калькуляція".
Грошове вираження — це вимірювання господарських засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовій одиниці (гривнях та копійках). Аналогічне значення має і поняття вартісне вимірювання. У зв'язку з цим правильно характеризувати бухгалтерський облік як такий, якому обов'язково властиве вартісне вимірювання, що передбачає використання грошового вимірника.
Вимірюваність вважається необхідною передумовою визнання. Вартісне вимірювання охоплює всі об'єкти бухгалтерського обліку: господарські засоби, їх джерела та господарські процеси. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" єдиний грошовий вимірник є важливим принципом бухгалтерського обліку і фінансової звітності, який проголошує: вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці, а саме у грошовій одиниці України — гривні.
Оцінка — це спосіб вартісного вимірювання господарських засобів, джерел їх утворення, а калькуляція — спосіб вартісного вимірювання процесів придбання матеріальних цінностей, виробництва продукції, їх реалізації, а також окремих етапів процесу розширеного відтворення.
25. Оцінка об'єктів обліку
Оцінка господарських засобів (активів) та їх джерел (капіталу та зобов'язань) є відправним моментом бухгалтерського обліку і реальною основою його побудови.
У різних джерелах цей елемент методу бухгалтерського обліку визначено по-різному. Одні, визначають оцінку як спосіб вираження у грошовому вимірюванні господарських операцій, інші — як спосіб вирішення у грошовій одиниці витрат живої й уречевленої праці, вкладеної в окремі види засобів і процесів.
Теорія бухгалтерського обліку ставить до оцінки основні вимоги, що забезпечують правильність відображення об'єктів обліку та достовірність оцінки. До цих вимог належать: реальність (адекватність), єдність та цілеспрямованість оцінки.
Реальність (адекватність) оцінки забезпечує об'єктивну відповідність грошового вираження об'єктів обліку їх фактичній величині, відображення у грошовому вимірнику дійсної величини господарських засобів і операцій. Адекватність оцінки вимагає точного обчислення фактичної собівартості всіх об'єктів обліку шляхом проведення інвентаризації та переоцінки.
Єдність оцінки забезпечує однаковість і незмінність оцінки протягом тривалого часу і на всіх суб'єктах господарювання (підприємствах, організаціях, установах). Єдності оцінки досягають встановленням обов'язкових положень (стандартів), інструкцій, правил обліку.
Система вартісних оцінок, що застосовується в бухгалтерському обліку, має багатофункціональний характер. Оцінка в бухгалтерському обліку необхідна у процесі господарської діяльності: при надходженні й вибутті активів; при виникненні прав і зобов'язань; при здійсненні таких операцій, як купівля-продаж, оренда майна, застава, страхування, інвестування, переоцінка активів, при створенні, об'єднанні, ліквідації підприємства; при виконанні права успадкування, виконанні судового рішення тощо.Цією обставиною пояснюється існування різноманітних грошових оцінок: економічних, юридичних, експертних, статистичних, страхових (актуарних).
Вибір основи оцінки підприємством залежить від вимог стандартів обліку, економічної доцільності, а також чинного законодавства.
Оцінка різних об'єктів обліку — активів, зобов'язань, капіталу — визначається у відповідних стандартах обліку. Для кожного виду активів, як правило, визначаються декілька ситуацій, в яких здійснюється оцінка активів: оцінка при придбанні (отриманні), оцінка при вибутті, оцінка на дату балансу (на кінець звітного періоду). Оцінка придбання здійснюється за первісною вартістю, яка, як правило, є історичною (фактичною) собівартістю активу, за якою він зараховується на баланс підприємства. Також при оцінці активів може використовуватися такий спосіб оцінки, як оцінка за справедливою вартістю — сума, за якою можна здійснити обмін активу або оплату зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Оцінка за справедливою вартістю має застосовуватися в таких операціях, як безоплатне одержання активів, внесення активів до статутного капіталу (при цьому вартість погоджується із засновниками), обмін активами тощо.
