- •Юриспруденція та іі склад.
- •2. Предмет теоріі держави і права.
- •3. Функціі теоріі держави і права.
- •4. Поняття і зміст методологіі юридичної науки.
- •5. Теорія держави і права як наука та навчальна дисципліна.
- •6. Теоріі походження права.
- •7. Соціальне регулювання в первісному суспільстві.
- •8. Шляхи становлення права.
- •9. Основні сучасні концепціі права.
- •10. Поняття та основні властивості права.
- •11. Принципи права.
- •12. Функціі права
- •16. Соціальне регулювання: поняття та види.
- •17. Поняття і види норм: природні, технічні, соціальні.
- •18. Способи правового регулювання.
- •19. Предмет і метод правового регулювання.
- •20. Типи правового регулювання.
- •21. Поняття та ознаки норми права.
- •22. Структура норми права.
- •23. Способи викладення правових норм.
- •24. Класифікація правових норм.
- •25. Поняття, ознаки та види правових відносин.
- •26. Склад правовідносин.
- •27. Субєкти правовідносин: поняття та види.
- •28. Обєкти правовідносин: поняття та види.
- •29. Зміст правовідносин.
- •30. Передумови правовідносин.
- •31. Поняття та структура суб’єктивного права.
- •32. Поняття та структура юридичного обов’язку.
- •33. Юридичні факти, їх класифікація. Фактичний склад.
- •34. Поняття і структура правосвідомості.
- •35. Рівні та види правосвідомості.
- •36. Правова культура: поняття та структура
- •37. Правова культура суспільства та правова культура особистості.
- •38. Правова соціалізація і правове виховання.
- •39. Поняття та види деформацій правосвідомості.
- •40. Поняття та види джерел права.
- •41. Форми права.
- •42. Соціальний процес формування права і нормотворчість(правотворчість)
- •43. Принципи правотворчості.
- •44. Стадії правотворчої діяльності.
- •45. Види правотворчості.
- •46. Поняття та складові системи права.
- •47. Публічне та приватне право.
- •48. Матеріальне і процесуальне право
- •49. Галузі права та інститути права.
- •50. Співвідношення між нормами міжнародного та національного права.
- •51. Законодавство: поняття та склад.
- •52. Співвідношення системи законодавства та системи права.
- •53. Дія нормативно-правових актів у часі, у просторі та за колом осіб.
- •54. Поняття та види систематизації нормативно-правових актів.
- •55. Поняття, зміст та стадії юридичного процесу.
- •56. Види юридичного процесу.
- •57. Поняття та ознаки реалізації права.
- •58. Безпосередня і правозастосовча реалізація права.
- •59. Форми реалізації права.
- •60. Поняття та ознаки застосування права.
- •61. Основні вимоги належного застосування права.
- •62. Процес правозастосовчої діяльності.
- •63. Типове і нетипове застосування права.
- •64. Прогалини у праві, шляхи їх подолання та усунення.
- •65. Колізії правових норм та способи їх подолання.
- •66. Поняття, ознаки та структура правозастосовчого акта.
- •67. Класифікація актів застосування права.
- •68.Поняття та різновид тлумачення права
- •70. Способи тлумачення права.
- •71. Види тлумачення права за обсягом.
- •72. Поняття, ознаки та види правової поведінки
- •73. Правомірна поведінка та її види
- •74. Зловживання правом
- •75. Поняття та ознаки правопорушень
- •76. Юридичний склад правопорушень
- •77. Види правопорушень
- •78. Об’єктивно протиправне діяння
- •79. Причини правопорушень та шляхи їх подолання.
- •80. Соціальна відповідальність та її види.
- •81. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •83. Функції юридичної відповідальності
- •84. Види юридичної. Відповідальності
- •85.Обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •86. Підстави звільнення від юридичної відповідальності
- •87. Поняття, ознаки та структура правового статусу
- •88. Правовий статус особистості: поняття, структура, види
- •89. Поняття, принципи та гарантії законності
- •90. Правопорядок: поняття та загальна характеристика
- •91. Співвідношення правопорядку та законності, громадського порядку та правопорядку.
- •92. Поняття, структура та стадії механізму правового регулювання.
- •93. Правові засоби: поняття та види.
- •94. Правові аксіоми, презумції, фіксції.
- •95. Поняття та структура правової системи.
- •96. Критерії класифікації правових систем.
- •97. Сім’ї правових систем
- •98. Правова система Укрїни на правовій карті світу
- •99. Цінність права
- •100. Правові цінності.
- •101. Походження держави.
- •102. Основні теорії походження держави.
- •103. Похідне виникнення держави.
- •104. Поняття, ознаки та атрибути держави.
- •105. Сучасні підходи до вивчення держави.
- •106. Сутність держави.
- •107. Основні критерії типології держави.
- •108. Історичні типи держав.
- •109. Поняття і види функцій держави.
- •110. Форми здійснення функцій держави.
- •111. Співвідношення понять «функцій держави» і «державна політика»
- •112. Поняття та структура форми держави.
- •113. Форма правління: поняття та види.
- •114. Монархія, її ознаки та різновиди.
- •115. Республіка, її ознаки та різновиди.
- •116. Нетипові форми правління.
- •117. Форма державного устрою: поняття та види.
- •118. Унітарна держава.
- •119. Федеративна форма державного устрою.
- •120. Конфедерація, співдружність і співтовариство держав.
- •121. Державний режим.
- •122. Поняття та ознаки державної влади.
- •123. Інститути держави.
- •124. Механізм держави: поняття, структура, принципи.
- •125. Апарат держави.
- •126. Державне управління і місцеве самоврядування.
- •127. Політична система суспільства: структура та функції.
- •128. Держава в політичній системі суспільства.
- •129. Громадянське суспільство: поняття та ознаки.
- •130. Структура громадянського суспільства.
- •131. Принципи та механізм взаємодії громадянського суспільства та держави.
- •132. Сучасні теорії демократичної держави.
- •133. Поняття та ознаки демократичної держави.
- •134. Становлення та розвиток концепції правової держави.
- •135. Поняття та ознаки правової держави.
- •136. Правова держава та права людини.
- •137. Становлення та розвиток концепції соціальної держави.
- •138. Поняття та ознаки соціальної держави.
- •140. Цивілізаційний підхід у державознавстві.
- •141. Локальні цивілізації і держава.
- •143. Держава в забезпеченні досягнень цивілізації і культури.
131. Принципи та механізм взаємодії громадянського суспільства та держави.
Що ж до нинішньої України, то формування в ній громадянського суспільства є завданням вельми тяжким і довготривалим. Протягом значного часу Україна перебуває у глибокому кризовому стані. Початкова орієнтація на політику "піскової терапії", лібералізацію цін, форсування ринкових відносин., заміна рубля купоном, пропаганда ї фактичне здійснення ідеї невтручання держави у господарську діяльність призвели до обвального падіння товарного виробництва і розкрадання державних ресурсів, вибухового зростання цін та емісії, розвалу грошово-фінансової системи, формування мафіозно-спекулятивної структури з бурхливими темпами особистого збагачення. Сучасне розуміння співвідношення правової держави та громадянського суспільства пов'язане з усвідомленням аксіології їхнього взаємозв'язку. Саме ціннісний підхід до розуміння взаємозв'язку і взаємодії права і держави, правової держави і громадянського суспільства можуть дати нам усвідомлення місця й ролі правової держави у громадянському суспільстві.
Отже, громадянське суспільство і правова держава можуть співвідноситись як необхідні одна одній та взаємодоповнювальні системи. Правова держава підпорядковує свою діяльність громадянському суспільству і конкретній людині, відповідає перед ними за свою діяльність. Формування в Україні громадянського суспільства і правової держави є нагальною проблемою.
132. Сучасні теорії демократичної держави.
ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ</p>
Пошуком кращого державного ладу займалися мислителі різ-них народів світу, які за два з половиною тисячоліття створили чимало теорій демократії.
Пролетарська (соціалістична) теорія демократії</p>
Пролетарська (соціалістична) теорія грунтувалася на марксист-ському класовому підході. Вона виникла в XIX ст. як антитеза буржуазній (ліберальній) демократії, яка на перший план вису-вала громадянську свободу, тобто повну незалежність особисто-го життя індивіда від політичної влади, від держави, покликаної лише гарантувати, забезпечувати свободу особи.</p>
<p>Відповідно до пролетарської теорії (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) демократія і свобода передбачаються лише для «трудя-щих мас», насамперед для пролетаріату. У центр уваги поставле-на політична свобода, а про громадянську й не йдеться. Про-голошувалася диктатура одного класу — пролетаріату відносно іншого — буржуазії, союз робітничого класу і селянства, спря-мований проти скинутих експлуататорських класів. Увага акце-нтувалася на керівній ролі робітничого класу. Пролетарська теорія ігнорувала загальногромадянський консенсус і розвивала класо-ву конфронтацію.</p>
Повне відкидання приватної власності, а відтак, усякої авто-номії особи, підміна народу робітничим класом у пролетарській теорії була розвинута в програмних документах КПРС. У них акцентувалася увага на головній ролі комуністичної партії як авангарду робітничого класу, який керує процесом переходу до повної демократії — комуністичного самоврядування. Відкидав-ся фундаментальний принцип поділу влади, без якого неможли-ве народовладдя. Був відкинутий принцип економічного, ідео-логічного і політичного плюралізму.«Марксистсько-ленінська» партія розглядалася як державна структура, а не як громадська організація. У дійсності рекламоване «соціалістичне народовлад-дя» допускало демократію лише у вузьких рамках, які визнача-лися вищим партійно-державним управлінням, котре зосереджує у своїх руках усю реальну владу.</p>
<p>Теорія «плюралістичної демократії»</p>
<p>Теорія «плюралістичної демократії» була найвпливовішою у 60-70 роках XX ст. (Р. Аллен, Р. Даль, М. Дюверже, Р. Дарендорф, Д. Рисмен), хоча термін «плюралізм» введено у політичний обіг у 1915 p. англійським соціалістом Г. Ласкі. Відповідно до цієї теорії класи у сучасному буржуазному суспільстві зникли. Су-часне буржуазне суспільство складається з різних взаємодіючих «страт» — прошарків. Вони виникають у результаті спільності тих або інших інтересів (професійних, вікових, матеріальних, духо-вних, релігійних та ін.). Оскільки ці інтереси не антагоністичні, то й відносини між стратами позбавлені антагонізму.</p>