3. Структура поштового повідомлення і адреси в електронній пошті нбу

На множині вузлів пошти для забезпечення передавання пові домлень визначається набір маршрутів, де описуються шляхи до ступу від одного вузла до іншого. Ці маршрути використовують ся при транспортуванні поштових повідомлень. З огляду на ієрар хічну структуру ЕП доставляння поштового повідомлення — ПОП— між двома РЕВ можливе лише через ЦВ. Ясна річ, що і ПОП АВ одного РЕВ до АВ іншого РЕВ іде транзитом через ЦВ. Можливі маршрути в ЕП можна записати у вигляді:

АВ(а) РЕВ АВ(б), АВ(а) РЕВ(а) ЦВ РЕВ(б) АВ(б).

Поштові повідомлення, або «поштові конверти», є тими оди ницями інформації, які передаються між вузлами системи ЕП. Отже, передавання інформації відбувається не безперервним по током, а певними порціями (пакетами, файлами), які називають конвертами.

Усяке ПОП складається з даних службового заголовка та ін формаційної частини, яку називають також «тілом повідомлен ня». До ПОП можуть приєднуватися (додаватися) додаткові файли, які описуються в службовому заголовку і передаються адресатові разом із повідомленням. Схематично ПОП можна подати так:

Заголовок

Тіло

Додатковий файл

Зауважимо, що розмір повідомлення істотно залежить від засто совуваних програмних транспортних засобів. Скажімо, коли як транспортний засіб використовується програмний пакет ProCarry, розміри поштових повідомлень теоретично необмежені. У разі ви користання NetWare розмір файла, «запакованого» в конверт, і фай ла доповнень має не перевищувати 64 кбайт. При цьому обсяг заго ловка ПОП є порівняно невеликим і залежно від використовуваних програмних транспортних засобів становить від 300 до 500 байт.

Одним з елементів заголовка ПОП є адреса одержувача. Вона складається з поштового імені вузла-адресата, тобто імені АВ, РЕВ або ЦВ, та імені локального користувача — ЛК— на цьо му вузлі, якому безпосередньо й призначені дані. При цьому вва жається, що в кожному вузлі ЕП може визначатися свій набір, своя множина імен локальних користувачів.

Ім'я локального користувача (його ідентифікатор) — це набір від одного до восьми символів латинського алфавіту. Ідентифікатори ЛК різних вузлів ЕП ні між собою, ні з іменами самих вузлів ніяк не пов'язані. Тобто в рамках одного вузла вони мають бути унікальни ми. Проте на різних вузлах ЕП допускаються однакові імена ЛК. Наприклад, майже на кожному вузлі ЕП є ЛК з іменем «ADMIN».

Роль ЛК можуть відігравати як фізичні особи, так і задачі (програмні комплекси), що використовують ЕП для отримання й передавання інформації між вузлами. Зокрема програмно-технічний комплекс АРМ-3 у вузлах комерційних банків, маючи ім'я ELPLAT, використовує ЕП для передавання та приймання елект ронних платіжних повідомлень за міжбанківськими платежами.

У поштовій адресі для відокремлення ідентифікатора абонен та від імені поштового вузла використовують значок «@» (бан ківське «а»). Наприклад, поштова адреса може мати вигляд:

ADMIN@UARO, де ADMIN — ім'я ЛК на вузлі UAR