- •1) Чому у сучасному життєвому світі спостерігається «етичний поворот», зростає роль етики у статусі практичної філософії?
- •2) Що таке прикладна етика? у чому полягають її особливості?
- •3) Структура прикладної етики та основні різновиди
- •4. Екологічна етика: від антропоцентричної парадигми до «глибинної екології»
- •5. Основні принципи екологічної етики
- •7. Проаналізуйте основну дилему екологічної етики (біоцентризм – антропоцентризм) на прикладі Декларації прав живих істот.
- •8. Як співвідносяться прикладна та професійна етики?
- •9. Як співвідносяться економічна та підприємницька етики?
- •10. Основні концепції підприємницької етики.
- •11) У чому полягають основні дилеми етики бізнесу?
- •12) Які принципи і дилеми етики бізнесу втілилися в Кодексі підприємницької етики?
- •13. Релігійні та філософсько-соціальні джерела етики бізнесу.
- •14) Основні принципи і дилеми біотетики?
- •16. Як співвідносяться біоетика та професійна лікарська етика?
- •17. Громадянська етика та її особливості(часть №1)
- •18.Проаналізуйте основні дилеми правової етики.(часть №!)
- •19.Чи є патріотизм чеснотою?
- •20. Поняття «довіра», «соціальний капітал» та соціальні вартості.
- •21.Що таке етикет? Які існують його різновиди?
- •23. Конфлікти цінностей в системі освіти
- •24. Які принципи в основі етики педагога
- •26. Моральні цінності і особливості професійної діяльності
- •27. Етико-психологічні аспекти ділового спілкування.
- •29. Професійна етика і етикет службових стосунків.
- •30. Культура спілкування і етикет.
16. Як співвідносяться біоетика та професійна лікарська етика?
Принцип "не нашкодь” є найдавнішою формою медичної етики. На латині він звучить як "primun non nocere” - "передусім - не нашкодь”. Для біоетики він є досить важливим, оскільки зачіпає сферу моральної відповідальності науковців, медпрацівників. Більшість виводять принцип "не нашкодь” із знаменитої "Клятви Гіппократа”яку можна поділити на 4 розділи:
1) вступ – звертання до божества, характерне для тієї епохи; 2) розкриває обов'язки лікаря перед його вчителями, колегами і учнями; 3) охоплює власне терапію, зобов'язує лікаря не здійснювати певних дій – давати отруту, робити аборт, сексуальні зловживання; зберігати лікарську таємницю;
4) закінчення, яке вказує на наслідки виконання чи невиконання клятви.
Третій розділ обґрунтовує моральність поведінки лікаря, виходячи із принципу "не нашкодь”. У "Клятві” читаємо: "Я скерую режим хворих для їхньої користі згідно моїми силами і знаннями, утримуючись від спричинення шкоди і несправедливості”. Слід відмітити, що в "Клятві” в першу чергу описуються обов'язки лікаря перед своїми вчителями, учнями, колегами, а вже потім перед пацієнтами. За своїм змістом "Клятва” є не стільки кодексом позачасової природи моралі, як вважалося до 18ст., скільки виразом культури свого часу, коли професія лікаря була оповити сакральним ореолом – "адже лікар-філософ рівен Богу”. У певній мірі, лікар стояв вище закону. Закон існував для тих, хто займався професіями простих смертних, професія лікаря, як і "професія” царя чи жерця була "сильною професією”, якій відповідала "сильна мораль”, описана в "Клятві”,мораль, яка в першу чергу підносила роль лікаря, що згодом стало приводом для обґрунтування того, що сьогодні ми в негативному значенні називаємо "патерналізмом” в медицині.
17. Громадянська етика та її особливості(часть №1)
Громадянська етика найбільш безпосереднім чином проявляє себе в духовно-історичної традиції нації, проявляючись в обрядах, звичаях і моральних нормах. Саме соціальна етика, а не політична система, визначає характер нації та її історичну долю.
Основні характеристики громадянської етики:
1)громадянська етика базується на принципі соціальної справедливості як можливості і гарантії досягнення кожною людиною своїх цілей, а в її основі лежать права людини, захищені законом;
2)громадянська етика відстоює духовний суверенітет особистості: це означає, що моральний спосіб життя не нав'язується ззовні (більшістю, політичними лідерами та іншими «вихователями», вирішальними за громадян, в чому полягає їх обов'язок, совість і щастя), а визначається особистим прагненням людини;
3)для цивільної етики характерно переважання особистого інтересу над суспільним, свободи визначення особистих цілей і успішності індивідуальної діяльності (благо суспільства при подібній позитивної свободи виступає як ненавмисний, але закономірний підсумок індивідуальної діяльності людей);
4)важлива риса громадянської етики - плюралізм, що передбачає право кожного на власне розуміння особистого інтересу і на дії, що ведуть до його досягнення, а моральним ідеалом при цьому виступає активна громадянська позиція (М. В. Мішаткіна).
