48. Фiнансовий лiзинг як джерело довгострокового фiнансування
Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб’єктами лізингу, і залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів – фінансовий чи оперативний.
Фін лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користуваня від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за яким амортизується 60 % вартості об’єкта лізингу, визначеного в день укладення договору. При фінансовому лізингу всі витрати на утримання об’єкта лізингу, пов’язані з його страх-ням, експлуатацією, тех.обслуговуванням та ремонтом, несе лізингоодержувач. якщо інше не передбачено договором лізингу.
Форми лізингу:Зворотний лізинг – це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг; Пайовий лізинг – це здійснення лізингу за участю суб’єктів лізингу на основі укладення багатостор договору та залучення 1 або кількох кредиторів, які беруть участь уздійсненні лізингу. Інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80% вартості набутого для лізингу майна.; Міжнародний лізинг – це договір лізингу, що здійсн-ся суб’єктами лізингу, які перебувають під юридикцією різних держав, або в разі якщо майно
49. Внутрiшнi та зовнiшнi джерела довгострокового фiнансування
Внутрішні джерела: - відстрочена та прострочена заборгованість за майно, - реструктуризований борг за кредитами і позиками, - довгострокові кредити і позики небанківських фінансових установ, - відстрочена та прострочена заборгованість за облігаційними позиками, - відстрочена податкова заборгованість, - інші внутрішні довгострокові позикові кошти. Зовнішні джерела: * довгострокові кредити банків, * довгострокові облігаційні позики, * довгострокові кредити і позики небанківських фінансових установ, * довгострокові державні цільові кредити, * фінансовий лізинг, * довгостроковий податковий кредит і пільги.
50. Понятгя вартостi капiталу пiдприємств
Ціна капіталу – це відношення плати за використання фінансових ресурсів до загального обсягу цих ресурсів (Cost of capital – CC). Ціна капіталу визначається у відсотках.
Оперуючи вартістю капіталу, що залучається з різних джерел можна визначити середньозважену вартість капіталу фірми і побачити, як використати цю вартість по прийняттю рішень по інвестиційних проектах, порівнявши її з різних ставками доходності. Ціну капіталу необхідно розраховувати з таких причин:
для визначення рівня фінансових витрат фірми з метою підтримання свого економічного потенціалу;
для обґрунтування рішень по інвестиційним проектам, що приймаються.
Для управління структурою капіталу;
Для оцінки ціни фірми. Ціна фірми:
Pr – прибуток;
R – відсотки за користування позиковими коштами.
51. Напрямки використання показнику вартостi капiталу
Капітал має певну вартість, яка формує рівень операційних та інвестиційних витрат виробництва. Концепція оцінки вартості капіталу не зводиться тільки до визначення ціни залучення капіталу, а й визначає цілий ряд напрямків господарської діяльності підприємства в цілому. Розглянемо основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства: 1. Вартість капіталу підприємства слугує мірою прибутковості операційної діяльності. Цей показник виступає мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, нижньою межею при плануванні його розмірів. 2. Вартість капіталу підприємства слугує базовим показником формування ефективності фінансового інвестування. Цей показник дозволяє оцінити реальну ринкову вартість або доходність інвестування, сформувати найбільш ефективні напрямки та види. 3. Показник вартості капіталу у розрізі окремих його елементів використовується в процесі управління структурою цього капіталу на основі механізму фінансового левереджу. Мистецтво використання фінансового левереджу полягає в формуванні найвищого його диференціалу, однією з складових якого є вартість позикового капіталу. 4. Рівень вартості капіталу підприємства є найважливішим вимірником рівня ринкової вартості цього підприємства. Зниження рівня вартості капіталу призводить до відповідного зростання ринкової вартості підприємства та навпаки.