32) Роль кредиту суч господарстві

Кредит – це система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка.

У своїй перерозподільній функції кредит, який характеризується високою мобільністю, активно впливає на всі процеси суспільного відтворення. Насамперед кредит відіграє значну роль в організації грошових розрахунків - готівкових і безготівкових. Він також допомагає суб'єктам господарювання збільшувати обсяги виробництва, забезпечувати безперебійність кругообігу основного й оборотного капіталу та уникати кризових явищ. Особливо значна роль кредиту в задоволенні тимчасової потреби в коштах, обумовленої сезонністю виробництва та реалізації продукції.

В умовах тривалої економічної, особливо інвестиційної, кризи в Україні кредит відіграє значну роль у відновленні діяльності підприємств, які тривалий час простоювали, допомагає їм змінити асортимент продукції, що випускається, та поліпшити її якість, зробити цю продукцію конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках. За рахунок кредиту організовується виробництво нової продукції, багато з якої раніше не випускалось в Україні, створюються підприємства сфери послуг населенню. Особливо велику роль кредит відіграє у насиченні споживчого ринку товарами, у тому числі імпортними.

Значну роль відіграє кредит в економії витрат обігу. З його допомогою вдається скорочувати витрати на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік, зберігання грошових знаків, бо значна їх частина взагалі не потрібна. З допомогою кредиту також прискорюється обіг засобів обігу, особливо при застосуванні сучасних інформаційних технологій. Економія витрат обігу досягається й за рахунок того, що при розвинутих кредитних відносинах зменшується потреба створювати резервні фонди на рівні господарюючих суб'єктів і держави.

33)Поведінка споживача. Фактори

Споживчий ринок-це окремі особи та домашні господарства, які купують товари та користуються послугами для особистого або сімейного споживання чи використання.

Неможливо проаналізувати поведінку всіх покупців споживчого ринку окремо. Успіх діяльності фірми,яка працює на споживчому ринку,залежить від того, наскільки вдало та надійно вона вона знайде своє коло покупців, свій сегмент ринку.

Фактори,що впливають на поведінку споживча:

-психологічн і(мотивація, сприйняття, засвоєння, переконання, ставлення)

-особистісні (вік,стать, сімейний статус, професія,освіта, тип особистості,рівень доходів)

-соціокультурні (сімя,соціальна роль і статус, культура і субкультура. Сусп. клас)

-вплив комплексу маркетингу(цінова політика, збутова політика,комунікаційна політика)

-фактори ситуаційного впливу(зміни в макросередовищі, зміни обставин у покупця, атмосфера в магазині, дії інших покупців)

34) Уподобання та переваги споживча

В екон. науці існують два підходи і відповідно дві теорії, які по різному пояснюють поведінку споживача на ринку:

Кардиналістська теорія корисності (теорія граничної корисності);

Ординалістська теорія корисності (теорія споживчого вибору).

Кардиналістська теорія виходить з посилання, що будь-який споживач здатний кількісно виміряти рівень корисності кожного даного товару і рівень свого благоустрою, своїх доходів.

Виходячи з аксіоми зниження граничної корисності (перший закон Госсена), обсяг попиту зменшується разом з ростом цін. Вразливе місце: в реальному житті жоден споживач не в стані кількісно бездоганно визначити, скільки саме додаткової корисності він одержав від додаткової одиниці продукту. Значить, жоден споживач не здатний кількісно оцінити максимум задоволення своєї потреби від купівлі товару. Однак кожен споживач в силі порівняти товари і зробити свій вибір.

Ординалістський підхід саме і базується на тому, щоб визначити відношення переваг чи байдужості між різними товарами без кількісного виміру корисності. Цей підхід можна також назвати відносним. Ординалісти розглядають відношення переваг стосовно всіх товарів, але з метою спрощення звичайно беруть до уваги комбінації наборів з двох товарів (А і В) і визначають, яка з цих комбінацій дає споживачу більшу, а яка меншу корисність. Це припущення виходить з посилання: те що вірно для двох товарів, вірно для будь-якої кількості благ.

Ординалістська теорія ставить перед собою завдання визначити такий набір двох благ, який дозволив би йому отримати максимум корисності від споживання цього набору за обмежений період часу. Цей акт вибору має дві сторони

треба враховувати бажання споживача, його смаки і надання переваг;

треба враховувати можливості споживача з точки зору його грошового доходу, який завжди має обмежену величину.

Суть споживчого вибору в тому, щоб бажання споживачів співпадали з його можливостями.

2. Аналіз переваг і бажань споживачів в орд. теорії ведеться при допомозі кривих байдужості. Крива байдужості це лінія, кожна точка якої являє собою комбінацію двох товарів, які мають для споживача однакову загальну корисність, і тому споживачу байдуже, який з цих товарів вибрати.