27.Посередницька діяльність у каналах розподілу

Посередництво в товарному обороті — це виконання спеціалізованими підприємствами, організаціями чи окремими особами спеціальних функцій для сприяння налагодженню комерційних взаємовідносин виробників і споживачів на товарному ринку.

За умов ринкових відносин посередники — це суб’єкти незалежного і специфічного бізнесу, які здійснюють свою діяльність на таких засадах:

-рівноправність сторін, тобто партнерські взаємовідносини посередника з

виробниками і споживачами продукції,

-підприємливість, що означає господарську кмітливість, заінтересованість

у реалізації резервів, винахідливість у розв’язанні конкретних завдань;

-оперативність, що передбачає мобільність, динамічність і своєчасність

виконання завдань постачальницько-збутової діяльності;

-обслуговування контрагентів, тобто діяльність, яка випливає з потреб

надання їм комплексу послуг.

28. Маркетингова політика розподілу і логістика.

У сфері товарів споживчого попиту в разі зниження прихильності споживачів до певної торговельної марки стає реальною для підприємця загроза остаточної втрати покупців за нерегулярного надходження продукції до місць її збуту.така терміновість призводить, як правило, до непропорційного зростання витрат, пов'язаних із необхідністю утримувати додатковий персонал, споруджувати склади, збільшувати запаси або прискорювати їх створення тощо. У зв'язку з цим все частіше постає проблема створення і використання логістичних систем розподілу.Логістика розподілу ґрунтується на чотирьох засадничих принципах:

координація — узгодження дій з розподілу для збалансовування вартості і рівня обслуговування споживачів;

Основними функціями логістики розподілу є: транспортування і обробка матеріалів, обробка замовлень, а також управління товарно-матеріальними запасами.На формування логістичних систем впливають такі фактори:

• кількість необхідних вихідних і кінцевих продуктів;

• кількість постачальників матеріально-технічних ресурсів і споживачів готової продукції;

• кількість пунктів переробки (обробки) продукції;

• взаємозалежність поставок матеріально-технічних ресурсів і збуту готової продукції;

• фактори самого продукту: вартість, ризик, пов'язаний з купівлею, упаковка, прибутковість;

• вартість(ціна) товарів;

• чинні стандарти обслуговування.організація товаропересування — налагодження руху товарних потоків;

• точний розрахунок витрат на пересування і збереження товарів;

• організація рівня обслуговування — спроможність логістичної системи задовольняти потреби споживачів за умовами часу, надійності, зв'язку і зручності.

Головне завдання логістики — оптимізувати ці принципи.

29. Організація маркетингової діяльності на підприємстві

Організації відповідних управлінських структур — відділів, бюро, секторів тощо. їхня діяльність має базуватись на таких принципах:

цілеспрямованість — відповідність місії, цілям, стратегії та політиці підприємства, спрямованість на розв'язання суто маркетингових проблем, пошук і задоволення потреб споживачів;

чіткість побудови — розумна спеціалізація, брак дублювання функцій, забезпечення єдності керівництва маркетинговою діяльністю, підконтрольність виконавців;

точна визначеність напрямів діяльності — орієнтація на конкретну концепцію, чіткий розподіл завдань та функцій кожного підрозділу й виконавця, вертикальних та горизонтальних зв'язків;

гнучкість — своєчасне реагування на зміни в навколишньому бізнес-середовищі;

скоординованість дій — комплексність маркетингових заходів для досягнення ефекту синергії;

достатня фінансова забезпеченість як з погляду виконання маркетингових дій, так і мотивації праці працівників маркетингових служб;

економічність — покриття витрат на маркетинг доходами від реалізації маркетингових заходів;

висока кваліфікація кадрів та їх постійна спеціальна перепідготовка;

активна політика — пошук ринків, споживачів, незадоволених потреб, творчі підходи до розв'язання поставлених маркетингових завдань. концепції організації маркетингу на підприємстві:

відділ збуту — маркетингові функції, як правило, виконуються спеціалістами, яких наймають тимчасово;

маркетингово-збутовий відділ — збутові й окремі маркетингові функції виконують штатні працівник відділу;

відділ маркетингу — збутові функції виносять за межі відділу, працівники концентрують увагу на виконанні тільки маркетингових функцій;

сучасна схема управління маркетингом — виконання маркетингових і збутових функцій об'єднують у єдиний комплекс під керівництвом заступника директора зі збуту і маркетингу