96. Проблема людської свободи та відповідальності.

Людина реалізує себе в діяльності, активності, завдяки чому виявляється її свобода волевиявлення. Свобода — це можливість діяти згідно зі своїми ідеалами, інтересами й метою життя. Під гаслами свободи фор­мувалася сучасна європейська культура. Свобода стає реальною цінністю людської цивілізації й водночас засобом організації вза­ємодії людини й суспільства, людини й людини.

Проблема свободи в історії філософії розробля­лася в двох основних варіантах — гносеологічному, який осно­ву свободи вбачав у процесі пізнання (Спіноза, Геґель, Енгельс та ін.); гуманістично-натуралістичному, який уважав, що завдя­ки свободі існує можливість розкриття природних і набутих со-ціокультурних потенцій людського існування, творчості, фор­мування гармонійної високо соціалізованої особистості (роман­тики, Маркс та ін.).

Проблема свободи конкретизується категорією необхідності

Свобода безпосередньо пов'язана з відповідальністю особис­тості за свої дії та вчинки.

Відповідальність — це усвідомлення особистістю свого обоє 'язку перед суспільством, розуміння суті і значення своїх учинків, діяльності, узгодження їх з обов'язками і завданнями, що віддзеркалюють потреби суспільного розвитку

Відповідальність пов'язана з культурою, насамперед правовою, вона містить усвідомлення наслідків дій або вчинків, що фіксу­ються поняттям вини. Соціальний досвід підтверджує, що лише через відповідальність людина стає по-справжньому вільною. Саме вина, а не дія (або бездіяльність) є першоджерелом відпові­дальності. І лише можливість взяти на себе відповідальність ро­бить людину вільною особистістю. Дотримання прав і свобод особи і відповідальність перед законом за скоєний злочин - є однією з ознак правової держави. Правова держава гарантує особистості її права і свободи та їх правовий захист - найважливіший принцип. Наступний принцип - підпорядкування лише закону і діяльність на підставі закону, прийнятого суспільством в умовах повної демократії. Правова держава передбачає закріплення інтересів особистості на першому місці, усуває нерівноправність націй, ставить на одну лінію чоловіка і жінку, створює всі умови для абсолютної рівності всіх членів суспільства перед законом незалежно від походження, Першочергове завдання для правоохоронних органів - охорона особистого, державного і громадського майна, встановила статус особистості, гарантії прав і свобод

97.Потреби й інтереси у структурі особистості.

Головними чинниками, які сприяють перетворенню людини на особистість, є саме життя, діяльність і процес виховання.

Діяльність — це цілісні, системні, послідовні дії, спрямовані на здобуття конк­ретного результату. Основним різновидом діяльності є праця. Праця, яка дає користь людині й суспільству, сприяє розвитку кращих людських якос­тей. Праця, що відповідає потребам та інтересам особис­тості, дає можливість оцінити її соціальну значущість, розкрити всі її грані.

Потреби — це основа діяльності людей, певний мотив до здійснення тих чи тих дій або вчинків.

Відомо, що задоволення від реалізації матеріальних чи духовних потреб є важливим ком­понентом людського щастя. У кожному суспільстві є певний пе­релік і рівень потреб з об'єктивною можливістю їх реалізації в суспільній практиці. Потреби є рушійною силою як розвитку суспільства, так і самої людини

Базові потреби розташовуються, згідно з принципом ієрархії, у висхідному порядку від нижчих (переважно матеріальних) до вищих (переважно духовних):

— фізіологічні та сексуальні потреби (у відтворенні людей, їжі, диханні, русі, одязі, житлі, відпочинку);

— екзистенціальні (у безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні, стабільності суспільства, гарантованості праці);

— соціальні (у належності до колективу, групи чи спільноти, у спілкуванні, турботі про інших та увазі до себе, в участі у спільній трудовій діяльності);

— престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх якостей, у службовому зростанні й високому статусі в суспільстві);

— духовні (у самовираженні через творчість).

Інтерес є специфічним, емоційно оформленим ставленням людини до дійсності, до того, що їй важливо й необхідно

Воно відображає своєрід­ність духовного світу особистості, багатство або бідність її внут­рішнього світу. Інтереси виникають на основі потреб, але поняття «потреби» охоплює більш широке ко­ло явищ, ніж категорія «інтереси». Інтереси, як і потреби, є ру­шійною силою діяльності, поведінки та вчинків людей.

Співіснування ієрархій різноманітних потреб та інтересів виявляється у формі конфліктів, вирішуючи які, суспільство розвивається. Суперечність між інтересами та потребами сприяє прогресу лише тоді, коли вона не антагоністи­чна та своєчасно й адекватно вирішується на рівні загальнолюд­ських цінностей