- •Поняття національної та літературної мови. Ознаки літературної мови.
- •Українська мова як державна. Функції державної мови.
- •Поняття престижу мови, засоби його забезпечення.
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
- •Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.
- •Поняття культури мови та культури мовлення.
- •10. Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •Нормативність і правильність мовлення.
- •Суржик як показник низької культури мовлення.
- •Мовні норми та мовленнєвий етикет.
- •Лексикологія як розділ мовознавчої науки. Слово як одиниця лексики.
- •Лексика української мови з погляду її походження.
- •Особливості лексичних засобів ділового мовлення.
- •Використання синонімів у ділових паперах.
- •Специфіка вживання омонімів.
- •Пароніми у діловому спілкуванні.
- •Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів.
- •Основи вчення про термін і термінологію: вихідні поняття і терміни.
- •Загальновживана лексика. Професійна лексика. Термінологія. Номенклатура.
- •Термінознавство та термінографія.
- •Класифікація термінологічних одиниць.
- •Сучасні проблеми української термінології.
- •Спілкування як вид соціальної взаємодії. Функції спілкування.
- •Види і форми професійного спілкування.
- •Невербальні компоненти спілкування.
- •Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Види публічного мовлення.
- •Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
- •Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
- •Стратегія поведінки під час ділової бесіди
- •Етикет телефонної розмови.
- •Форми колективного обговорення професійних проблем:
- •Мистецтво перемовин
- •Збори, нарада як форми прийняття колективного рішення;
- •Правила ведення дискусії.
- •Основні поняття діловодства.
- •Критерії класифікації документів. Національний стандарт України.
- •Вимоги до укладання та оформлення документів.
- •Вимоги до тексту документа.
- •Переклад. Форми і види перекладу: буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклад.
- •Явище тавтології як особливого виду повтору.
- •Синонімічні засоби ділового мовлення. Евфемізми.
- •Поняття про мовні штампи і кліше.
- •Особливості вживання іменникових форм у ділових текстах.
- •Прикметник в офіційно-діловому стилі. Ступені порівняння прикметників.
- •Правила передачі цифрової інформації. Узгодження іменника з числівником.
- •Функціонування займенникових форм у діловому мовленні.
- •Особливості вживання службових частин мови в діловому стилі.
- •Загальні риси синтаксису в ділових паперах.
- •Мовні помилки, їх види.
- •Поняття про мовний етикет.
- •Різниця між мовою, мовленням, спілкуванням.
- •Поняття тексту, його структурна організація.
- •Правила ділового листування.
Стратегія поведінки під час ділової бесіди
Існує багато прийомів початку бесіди. Але всі їх різновиди можна звести до чотирьох основних:
1) прийом зняття напруги (сприяє встановленню особистих контактів);
2) прийом "зачіпки" (дозволяє коротко викласти ситуацію або проблему, зв´язавши її зі змістом бесіди, та використати цю "зачіпку" для початку бесіди);
3) прийом стимулювання гри уяви (припускає на початку бесіди постановку великої кількості питань з проблем, які повинні розглядатися під час бесіди);
4) прийом прямого підходу (означає безпосередній підхід до справи, без будь-якого вступу).
Існують і рекомендації щодо ведення бесіди:
• намагайтеся уважно слухати і чути;• робіть спроби перейти від монологу до діалогу;• давайте змогу співрозмовникові спокійно висловити свою думку;• викладайте свою інформацію чітко, коротко й послідовно;• добирайте способи й засоби аргументування залежно від індивідуальних особливостей співрозмовника (рівня його мислення, віку, статі, типу темпераменту тощо);• викладайте докази в коректній формі.
Етикет телефонної розмови.
Ефективність телефонної розмови залежить від емоційного стану людини, від настрою. Під час розмови потрібно вміти зацікавити співрозмовника своєю справою. Тут вам допоможе правильне використання методів переконання. Це можна зробити за допомогою інформації, голосу. Потрібно тільки звертати увагу на ці “дрібниці” під час телефонної розмови. Самому ж потрібно говорити рівно, стримано, стримувати свої емоції, старатися не перебивати співрозмовника. Якщо ваш співрозмовник проявляє схильність до суперечок, виказує несправедливі звинувачення, то наберіться терпіння і не відповідайте йому тим самим, частково признайте його правоту, намагайтесь зрозуміти мотиви його поведінки. Намагайтесь коротко і ясно викладати свої аргументи. В телефонній розмові краще не використовувати професійних виразів, які можуть бути незрозумілі співрозмовнику.
Форми колективного обговорення професійних проблем:
Важливу роль у діловому житті людей відіграють різні форми спільного обговорення проблем. Завдяки ним людина проявляє активність у їх розв’язанні, впливає на прийняття та реалізацію рішень. Висока культура колективного обговорення безпосередньо сприяє духовному збагаченню членів суспільства, а отже, і прискоренню демократичних процесів у країні, підвищенню матеріального добробуту людей.
До форм колективного обговорення належать наради, збори, мітинги, переговори, дискусії, різні форми активного навчання (зокрема, «мозковий штурм», ділові та рольові ігри).
Дуже важливою і широко вживаною формою обговорення є дискусія. Набули поширення зустрічі «за круглим столом», коли кілька учасників дискутують між собою в присутності слухачів. Така дис¬кусія дає змогу ознайомити людей з різними поглядами фахівців на якусь проблему і стимулювати до активного мислення, самостійних висновків. Інколи колективне обговорення має форму диспуту, під яким розуміють публічну суперечку на наукову чи суспільно важ¬ливу тему. Учасники диспуту, звичайно, не ставлять перед собою мети обов’язково дійти згоди.
Останнім часом для розв’язання перспективних і досить складних проблем дедалі частіше використовується така форма колективного обговорення, як «мозковий штурм». Вона дає змогу генерувати нові ідеї, шукати шляхи розв’язання складних проблем, окреслюва¬ти шляхи розвитку, скажімо, якоїсь організації. Ця форма, як і інші, зокрема ділові та рольові ігри, використовується не тільки для соціальпо-орієнтованого навчання людей, а й у виробничій сфері для вирішення проблемних завдань.
Як на державному рівні, так і в буденному житті люди викори¬стовують як форму колективного розв’язання проблем переговори. Переговори відбуваються навіть тоді, коли люди про це не здогадуються.
