Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
наши шпоры нормальні.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
506 Кб
Скачать
☆

86. Мотивація підприємницької праці.

На будь-якому підприємстві та у підприємництві в цілому успіх значною мірою залежить від складу кадрів, їхніх мотиваційних стимулів

Мотивація підприємства – спонукання людини до проводження підприємницької діяльності.

Практика свідчить про те, як важливо підтримувати хороші людські стосунки, обстановку довіри і відкритості. Доброзичливе спілкування з підлеглими приносить фірмі реальні результати. Коли вони працюють більш продуктивно. Отже, у людських стосунках потрібно поєднувати у єдину систему три складові: керівництво з боку підприємця і менеджерів, спілкування та мотивацію праці.

Підприємницьке керівництво – це спроможність спонукати людей до дії. Тип керівництва визначається вимогами поточного моменту, потребами, особистими якостями лідера, етичними нормами.

Cпілкування -як обмін інформацією між працівниками. Людські стосунки – це мотивація праці робітників, яка передбачає створення стимулів для повної віддачі, забезпечує зростання продуктивності.

87. Мотивація персоналу в умовах змін.

Для сучасного етапу розвитку економіки характерними є постійні зміни та нововведення, котрі пронизують всі сфери життєдіяльності людини. Мотивація персоналу за умов змін має включати такі заходи:

1. Обґрунтування потреби підприємства у змінах, вивчення

ймовірних наслідків, інформування працівників про заплановані

зміни.

2. Проведення тренінгів із керівниками з навичок управління персоналом за умов змін.

3. Залучення авторитетних професіоналів і фахівців, неформальних лідерів до участі в прийнятті рішень: до спільного обговорення проблем, розроблення плану дій, виявлення ймовірних ризиків, визначення способів запобігання негативним наслідкам запровадження інновацій.

4. Важливо надати можливість усім працівникам висловити свою думку.

5. Організація навчання персоналу: вияілення компетенцій, яких бракує працівникам для роботи в нових організаційно-економічних умовах, розроблення відповідних навчальних програм, вибір форм і методів навчання.

6. Унесення змін до системи оплати праці: забезпечення чіткого зв’язку між розміром премій і результатами праці; визначення як умови преміювання виконання преміювання підприємством чи окремими структурними підрозділами плану з упровадження відповідних змін; розроблення показників преміювання з урахуванням зкплпнованих нововедень.

7. Унесення змін до системи оцінювання персоналу: виділення як однієї з ключових компетенцій характеристики «готовність до змін», розроблення чітких стандартів ефективної поведінки за компетенцією «готовніть до змін».

8. Прищеплення позитивного ставлення персоналу до змін і нововведень шляхом внесення відповідних положень до корпоративного кодексу та створення умов для формуваня відповідної корпоративної культури.

88. Мотивація інноваційної праці.

Активазація інноваційної діяльності сприяє крім наявності необхідних умов використання відповідних методів заохочення працівників. Одним з основних методів стимулювання працівників до інноваційної діяльності є використання матеріальних стимулів (премії).

Положення про преміювання працівників за створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, нових видів продукції має містити такі розділи:

-перелік видів робіт, за виконання яких преміюють за цією системою;

-показники оцінювання результатів роботи, порядок і методи розрахунку екон. і соц. ефекту, який буде одержано від упровадження результатів робіт;

-порядок преміювання працівників за виконання короткострокових, довгострокових та окремих етапів робіт;

-остаточний розрахунок розміру та виплати премій за виконання роботи;

-джерела виплати премій;

-перелік документів, якими засвідчується виконання робіт, а також посадова особа, яка оформлює, підписує та затверджує цей документ.

Розрахована премія може розподілятися за видами робіт у такому відсотковому співвідношенні:

-дослідні та проектно-конструкторські роботи – 40%;

-технологічні роботи та роботи з підготовки виробництва – 25%;

-роботи з освоєння та організації виробництва – 30%;

-керівництво роботами – 5%.