11. Реакція споживача на зміну його доходу.

На рішення споживача впливають зміни у доході та цінах товарів.

Крива "доход - споживання" з'єднує всі точки рівноваги спожи­вача, пов'язані з різними рівнями доходу. Форма кривої різниться для нормальних, нижчих та нейтральних благ. Крива "доход - спо­живання" характеризує зміни в індивідуальному попиті на благо.

Крива Енгеля фіксує залежність обсягу споживання від доходу споживача. Для нормальних благ вона є висхідною, для нижчих - на­буває від'ємного нахилу, для нейтральних є вертикальною. Залеж­ність попиту від доходу для товарів першої і другої необхідності та предметів розкоші описують криві Торнквіста.

Крива "ціна - споживання" показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною. На її основі будується крива індивідуального попиту, кожна точка якої є точкою оптимуму. Вона відображає зміну рівня корисності споживача і зменшення від­носної цінності блага в міру нарощування його споживання..

Зміна ціни спричиняє виникнення двох ефектів - ефекту заміни та ефекту доходу. Ефект заміни полягає у зміні споживання внаслі­док зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу спо­живача. Ефект доходу полягає у зміні споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін.

12. Реакція споживача на зміну цін товарів.

На рішення споживача впливають зміни у доході та цінах товарів.

Крива "доход - споживання" з'єднує всі точки рівноваги спожи­вача, пов'язані з різними рівнями доходу. Форма кривої різниться для нормальних, нижчих та нейтральних благ. Крива "доход - спо­живання" характеризує зміни в індивідуальному попиті на благо.

Крива Енгеля фіксує залежність обсягу споживання від доходу споживача. Для нормальних благ вона є висхідною, для нижчих - на­буває від'ємного нахилу, для нейтральних є вертикальною. Залеж­ність попиту від доходу для товарів першої і другої необхідності та предметів розкоші описують криві Торнквіста.

Крива "ціна - споживання" показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною. На її основі будується крива індивідуального попиту, кожна точка якої є точкою оптимуму. Вона відображає зміну рівня корисності споживача і зменшення від­носної цінності блага в міру нарощування його споживання..

Зміна ціни спричиняє виникнення двох ефектів - ефекту заміни та ефекту доходу. Ефект заміни полягає у зміні споживання внаслі­док зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу спо­живача. Ефект доходу полягає у зміні споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін.

13. Ефект заміщення та ефект доходу.

Зміна ціни спричиняє виникнення двох ефектів - ефекту заміни та ефекту доходу. Ефект заміни полягає у зміні споживання внаслі­док зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу спо­живача. Ефект доходу полягає у зміні споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін. Дія цих ефектів зале­жно від типу товарів може бути як одно-, так і різноспрямованою. Результуючий ефект визначає характер кривої попиту: вона є спад­ною для нормальних і нижчих товарів і висхідною для товарів Гіффена - нижчих благ, які займають значне місце у бюджеті спожива­ча.

14. Попит і закон попиту.Попит є формою вираження потреб, представлених на ринку і забез­печених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний попит - попит окремого споживача та ринковий попит, який складається з суми індивіду­альних попитів. У будь-якому випадку попит формується двома складовими: ціною та кількістю товару чи послуги, яку бажають придбати покупці.

Попит - це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни, називають обсягом попиту. Його можна визначити за таблицею або за графіком (як параметр точки на кривій попиту).

Таким чином, попит і обсяг попиту - це різні поняття. Обсяг попиту є складовою частиною попиту, його основною характеристикою. Він визначається як потокова величина. Категорія "потік" характеризує безперервний економічний процес і вимірюється в певних одиницях за деякий період часу, що чим вищою є ціна, тим меншу кількість товарів будуть купувати покупці за інших рівних умов; коли ж ціна знижується, кількість покупок зростає.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту, яка в зага­льному випадку мас вигляд:

Q_D=f(P),

де Q_d - обсяг попиту на товар, D — попит, Р - ціна товару. Іноді для аналізу використовується інша функція - функція ціни попиту.

Крива попиту звичайно є спадною і у більшості випадків - нелінійною (рис. 2.2 а). Для аналітичних цілей, як правило, використовують лінійну фун­кцію попиту (рис. 2.2 б).

Лінійна функція попиту описується рівнянням:

Q_D=a-bP,

Де а і b - константи.