2. Природно-рекреаційні ресурси Природні ресурси Іспанії

По забезпеченості природними ресурсами Іспанія ніколи не була світовим лідером. Завдяки специфіці економічного розвитку (адже Іспанія була переважно аграрної країною), велика частина земель віддана під пасовища й орні землі. Більшість запасів сировини і корисних копалин Іспанія імпортує з більш багатих країн (нафта і газ в основному з країн Перської затоки; вугілля з сусідньої Франції). Тим не менш, в деяких областях країни (в основному, на південному заході і сході) все ж таки розвинене видобуток копалин. Вугілля, залізна руда, свинець, мідь і ртуть - найважливіші корисні копалини країни, освоєні родовища яких знаходяться на північному узбережжі Атлантики. У невеликій кількості розробок видобуваються: уран, меркурій, пірит, флюорит, гіпс, цинк, вольфрам, каолін, поташ. Іспанія також є світовим лідером з видобутку ртутної і цинкової руди.

Водні ресурси Іспанії

Річкова мережа Іспанії добре розгалужена. Основу її складає 5 великих річок. 4 з них несуть свої води в Атлантичний океан (Тахо, Гвадіана, Дуеро і Гвадалквівар) і тільки Ебро - в Середземне море. Всі головні ріки Іспанії беруть свій початок у середньовисотних горах. Найбільш багатоводна річка - Ебро, витоки якої починаються в Кантабрійських горах, а головні притоки - в Піренеях. Середня величина річного стоку Ебро обчислюється в 17,5 млрд. куб м. Гідроенергетичні ресурси Іспанії в масштабах Західної Європи дуже значні. Запаси водної енергії оцінюються в 16,5 млн. кВт. Щорічно можна виробляти 58 млрд. кВт/год електроенергії. Велика частина гідроресурсів зосереджено в північній частині Іспанії, де, до речі, розташовані і основні запаси вугілля. Таке положення багато в чому визначає розміщення великих енергетичних вузлів на території країни. Наявність гідроенергетичних ресурсів є великою перевагою для інфраструктури цієї частини країни, в тому числі - і для туристичної індустрії Іспанії.

Рослинний світ Іспанії

Флора Іспанії - найбагатша в Європі: на півострові налічується до 8000 різних видів рослин. Для «вологої» Іспанії типові широколистяні ліси з домішкою вічнозелених порід у другому ярусі, соковиті багаті луки і густі верещатники. У складі деревних порід тут переважають дуб, бук, благородний каштан, ясен, клен, в'яз, тополя. До цих листопадним видів домішуються вічнозелені-кам'яний, войлочнолисний та інші види дуба, приморська сосна. Найбагатшою і густою зеленню покриті атлантичні схили Кантабрійські гір і Галісійський масив. У Піренеях і Кантабрійських горах чітко виражена висотна поясність. У «сухій» Іспанії лісів мало, тут панує рослинність середземноморського типу, представлена головним чином спільнотами вічнозелених чагарників-маквіс, гарігой, а також напівчагарниками-томілларамі. До складу маквіс входять високостовбурні чагарники та невисокі дерева: дика фісташка, мирт, суничне дерево, ялівець, дика маслина. Для самого сухого, південно-східного району Іспанії типові чагарники гарігі і трави альфа, або «Еспарта». Значна частина рослинних угруповань Іспанії є досить екзотичною для жителів багатьох держав і тому є одним із значущих чинників залучення сюди зарубіжних громадян.