- •Тема 1. Випрямлячі напруги змінного струму.
- •1.1. Схеми випрямлення.
- •Тема 2. Згладжувальні фільтри.
- •2.1. Принципи роботи згладжувальних c і l фільтрів
- •Тема 3. Стабілізатори напруги і струму.
- •3.1. Параметричні стабілізатори напруги (псн)
- •3.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •3.3. Ксн з широтно-імпульсною модуляцією.
- •3.3.1. Імпульсні стабілізатори понижувального типу.
- •3.3.2. Імпульсні стабілізатора підвищувального типу.
- •3.3.3. Імпульсні стабілізатори інвертуючого типу.
- •Тема 4. Помножувачі випрямленої напруги
- •Тема 5. Керовані випрямлячі
- •Тема 6. Інвертори.
- •6.1. Інвертори ведені мережею.
- •6.2. Автономні інвертори.
- •6.2.1. Інвертори струму
- •6.2.2. Інвертори напруги
- •6.2.3. Резонансні інвертори.
- •Тема 7. Перетворювачі частоти
- •7.1. Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком.
- •7.2. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •7.3. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою змінного струму (циклоінвертори)
- •Тема 8. Тиристорне регулювання напруги змінного струму
3.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
Компенсаційні стабілізатори напруги (КСН) поділяються на два види: аналогові і імпульсні, які працюють за принципом автоматич-ного регулювання за відхиленням, тобто вихідна величина порів-нюється із заданою, знаходиться величина і знак розузгодження, автоматично здійснюється дія на вхідну величину з метою зменше-ння розузгодження. Структурна схема КСН наведена на рис. 15.
Рис. 15. Структурна схема компенсаційного стабілізатора напруги: РЕ – регу-люючий елемент; П – підсилювач; К – компаратор; ДОН – джерело опорної напру-ги.
КСН за схемою вмикання РЕ поділяються на послідовні і парале-льні, але останні не набули широкого використання, оскільки мають нижчий коефіцієнт корисної дії. Розглянемо принцип роботи елект-ричної схеми КСН послідовного типу, рис. 16.
Рис. 16. Компенсаційний стабілізатор напруги на складеному транзисторі.
Принцип
роботи схеми (рис.16) наступний. З подільника
напру-ги
знімається напруга
,
яка пропорційна номінально-му значенню
і трохи більша за опорну напругу
настільки, щоб струм
транзистора
створив спад напруги на
достатньої величини для відкри-вання
і одночасно
.
Оскільки напруга
прикладена до бази складеного транзистора,
ввімкненого за схемою емітарного
по-вторювача, тоді
,
де
і
– спади напруг на базово-емітарних
переходах
і
,
якими мо-жна знехтувати.
Якщо
вхідна напруга збільшилась на
,
то відповідно збіль-шиться вихідна
напруга і спад напруги на
,
що збільшить відкривання
,
збільшиться струм
,
збільшиться спад нап-руги на
,
зменшиться
і, як наслідок,
і
прикриють-ся, збільшиться спад напруги
і зменшиться
до заданої величини згідно рівняння
/3.1/
де
– зміна величини напруги емітер-колектор
.
Якщо прийняти, що
,
то
не зміниться. Аналогічно про-цес
стабілізації буде відбуватися. якщо
вхідна напруга зменшиться на
.
Якщо
замість
взяти змінний резистор, то виникає
можливість регулювання вихідної напруги
шляхом зміни напруги на базі
.
З аналізу роботи КСН видно, що чим більше
коефіцієнт підсилення напруги
розузгодження, тим більше стабільність
.
Особливістю КСН є не тільки можливість регулювати вихідну напругу, а й здійснювати захист від перевантаження або короткого замикання. На рис. 17 наведена схема КСН із захистом від пере-вантаження струмом.
Рис. 17. Схема КСН із захистом від струмового перевантаження.
Принцип
роботи наступний. Для здійснення захисту
необхідно вимкнути регулюючий елемент,
тобто
.
Для цього достатньо закоротити базу
на
.
Цю функцію виконує ланка
,
і
.
Подільником напруги
,
створюється зміщення на емітері
,
яке закриває його (спад напруги на
).
Коли спад напруги на
стане більшим спаду напруги на
транзистор
відкривається і через
з’єднує базу
з мінусом – транзистор закривається.
Принцип
роботи стабілізатора струму аналогічний.
Різниця в то-му, що замість подільника
напруги
,
(рис. 16) послідовно з
вмикається зразковий резистор, спад
напруги на якому подається на базу
.
