2.2.Технологія реалізації змісту системи корекційно-відновлювальної роботи засобами хореографії.

Навчання слабочуючих школярів побудовано на загальних дидактичних засадах, разом з тим, воно має деякі особливості. Основна з них - корекційно-розвиваюча спрямованість, яка ґрунтується на компенсації негативного впливу дефекту і його наслідків та спрямована на нормалізацію механізмів навчальної діяльності.

Корекційну роботу важливо організувати як систему, яку становлять компоненти педагогічного процесу: цільовий, організаційний, змістовий, методичний, результативний. У зв'язку з цим визначають умови досягнення мети корекції в процесі навчання: наявність предмета корекції й постановка мети корекційного впливу, організація корекційного навчання, розробка його змісту та методики, визначення показників корекційного впливу у процесі навчання. Біла В.І., Євсєєв С.П., Кумаріна Г.Ф., Шапкова Л.В. говорять про те, що корекція вад розвитку має бути цілеспрямованою.

Найважливішою і ефективнішою складовою ланкою реабілітаційної роботи серед дітей та підлітків зі зниженим слухом можна вважати корекцію рухової сфери.

Для глухих і слабочуючих школярів характерні наступні різноманітні порушення в руховій сфері, які необхідно враховувати при організації роботи:

. недостатньо точна координація і невпевненість в рухах;

. відносна сповільненість оволодіння руховими навичками;

. складність збереження статичної і динамічної рівноваги;

. низький рівень розвитку орієнтування в просторі;

. низький рівень розвитку силових якостей (особливо статичної

і силової витривалості, а також сили основних м'язових груп)

. сповільнена швидкість зворотньої реакції;

. розвиток рухів дітей зі зниженим слухом відбувається в умовах недостатнього розвитку мовлення, своєрідності пізнавальних процесів і комунікативної функції, послаблення емоційної сфери, порушень постави, вестибулярного апарата та діяльності кардіо-респіраторної системи;

. невиражене зняття гальмівного впливу кори головного мозку.

            Актуальність досвіду зумовлена:

-відсутністю організаційно-методичної системи вивчення хореографії для дітей з вадами слуху;

-нагальною потребою поєднання педагогічних, виховних, психологічних і корекційних підходів до навчально-виховного процесу під час занять хореографією.

Провідна ідея досвіду – навчання і виховання особистості, яке базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмислення своїх можливостей і життєвих цілей; зберегти і розвинути унікальні можливості дитини з вадами слуху.

Головне своє завдання вбачаємо у розкритті індивідуальності кожної нечуючої дитини.

Свою діяльність спрямовуємо на створення системи сприятливо-стимулюючих умов щодо розвитку особистості дитини з вадами слуху.

Головні підходи до організації корекційно-відновлювального процесу:

-системно-структурний підхід, який означає знання і використання в системі, у тісному взаємозв'язку структурних елементів корекційно-відновлювального процесу - від мети до кінцевого результату;

 - організаційно-діяльнісний підхід, в основі якого лежить єдність свідомості і діяльності, що припускає таку організацію діяльності колективу й особистості, коли кожен школяр виявляє активність, ініціативу, творчість, прагне до самовираження;

-комплексний підхід, який включає об'єднання зусиль усіх корекційно-відновлювальних інститутів для успішного рішення цілей і задач корекційно- відновлювальної роботи. Відповідно до цих підходів сам корекційно-відновлювальний процес стає цілеспрямованим, цілісним, технологічним, індивідуально-творчим, а комплексний підхід, забезпечуючи у свою чергу зв'язок і взаємодію всіх підходів до організації корекційно-відновлювальної роботи, забезпечує його ефективність;

-особистісно-зорієнтований підхід означає визнання дитини Вищою цінністю, активним суб'єктом корекційно-відновлювального процесу. Визнання того, що кожна особистість унікальна і тому головним завданням корекційно-відновлювальної роботи є розвиток особистості.

Система корекційно-відновлювальної роботи з учнями з вадами слуху під час занять хореографією в школі-інтернаті пройшла певні етапи розвитку і становлення:

І етап – проектно-мобілізаційний. Головна мета - формування модельних уявлень про корекційно-відновлювальну систему і забезпечення умов щодо її реалізації (1997 – 1999 р.р.) Пріоритетні напрямки: створення корекційно-відновлювальної системи та програми забезпечення умов щодо її реалізації, ознайомлення з теоретичними основами системного підходу до комплексної реабілітації дітей з вадами слуху під час занять хореографією.

ІІ етап – експериментально-пошуковий (2000 – 2004 р.р.) Головна мета – апробація нововведень в корекційно-відновлювальній системі роботи з хореографії. Пріоритетні напрямки: створення і апробація технології навчання нечуючих учнів хореографії, відбір методів і форм роботи, визначення змісту програми навчання, розробка і апробація інструментарія вивчення ефективності корекційно-відновлювальної системи.

ІІІ етап – переутворюючий (2005 – 2006 р.р.) Головна мета – оновлення корекційно-відновлювальної системи за допомогою модульних і системних переутворень. Пріоритетні напрямки: засвоєння модульних і системних переутворень, затвердження програми навчання хореографії, формування інформаційно-методичного фонду розробок занять, оперативна рефлексія результативності корекційно-відновлювальної системи.

ІV етап – рефлексивно - узагальнюючий (2007 – 2008 р.р.) Головна мета – формування адекватних і цілісних уявлень про реальний стан корекційно-відновлювальної системи, об’єктивне оцінювання процесу і результатів інноваційної діяльності.

Ансамбль має три вікові групи – молодшу, середню, старшу. Всі групи здійснюють творчу діяльність в рамках проведення концертів, участі в фестивалях та конкурсах. 

Навчання учнів з вадами слуху хореографії проводиться в три етапи.

Перший етап (підготовчий – 4 класи) — освоєння азів ритміки, азбуки класичного танцю, нескладних елементів історико-побутових і бальних танців, а також народного танцю.

Другий етап (5 – 8 класи) — вдосконалення одержаних знань, продовження вивчення класичного екзерсису (як основи правильного фізичного розвитку і ритмічного виховання дитини), освоєння репертуару історико-побутових і масових бальних танців, вивчення і виконання народних танців, знайомство з сучасними танцювальними напрямами. Продовження роботи з розвитку акторської майстерності і вихованню здібності до танцювально-музичної імпровізації.

Цим етапом можна завершити так званий танцювальний всеобуч для деяких категорій дітей. Ті ж з них, які виявили цікавість і здібності до окремих хореографічних жанрів, висловили бажання продовжити свою освіту можуть перейти до третього етапу навчання.

Третій етап(9 – 12 класи) - це спеціалізовані заняття для дітей, що виявили певні здібності до танцю. Удосконалюючи свої знання у вибраному жанрі, діти активно освоюють репертуар, намагаються здійснювати постановку своїх танців. У розробці змісту вивчення хореографії ми спиралися на багатющий досвід відомих майстрів танцю, теоретиків, педагогів-практиків —Богатикової Л.Н., Ваганової А.Я., Васильєвої Е.Д., Васильєвої-Рождественської М.В., Устинової Т. А., Стручкової Р.С., Шульгіної А.Н.

  Технологія реалізації змісту системи корекційно-відновлювальної роботи засобами хореографії.

Почуття ритму.

Просторова координація.

Сприймання музики.

Постановка танців.

Фонетична ритміка.

Корекція вимови і розвиток мовлення.

 Розвиток слухового сприймання.

Корекція емоційно-вольової сфери.

Розвиток творчості, акторської майстерності.

  Ансамбль танцю "Ритм" почав свою діяльність у 1997 році.

За період свого існування колектив став одним із кращих в районі і області, він неодноразовий переможець обласного фестивалю дитячої творчості „Повір у себе”, Всеукраїнського фестивалю дитячої творчості "Повір у себе", володар ГРАН - ПРІ Всеукраїнського фестивалю дитячої хореографії "Веселкове коло", переможець ІІ туру Всеукраїнського конкурсу-огляду художньої самодіяльності серед шкіл-інтернатів для глухих і слабочуючих дітей, переможець ІІ Всеукраїнського фестивалю художньої самодіяльної творчості серед учнів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з вадами слуху, учасник II Міжнародного фестивалю дитячої творчості "Веспремські ігри 2000" в Угорщині, ІІ Міжнародного фестивалю-конкурсу хореографії «Містерія танцю» у м. Києві (2008 рік).

В ансамблі займається понад сімдесят дітей з вадами слуху від 6 до 20 років. Колектив поділяється на молодшу, середню та старшу групи. Заняття хореографією проводяться за окремим розкладом за створеною керівником програмою. Колектив ансамблю відрізняється високим професійним рівнем, працездатністю. Ансамбль виступає з самостійними концертами в районі, області, по Україні, має в своєму репертуарі танці різних жанрів: народні, естрадні, бальні. Систематичні заняття танцями сприяють створенню умов для становлення дітей як особистостей, формують високу культуру та художній смак гуртківців, розвивають слухове сприймання, сприяють комплексній реабілітації слабочуючих дітей. Показником високого професіоналізму даного колективу є нагороди його вихованців. Учасники ансамблю є першими представниками дітей-інвалідів даної категорії ( з вадами слуху) за кордоном, які показали високий рівень художньої майстерності, про що свідчить Вітальний лист надзвичайного і повноважного посла України в Угорщині О.Климпуша. Колектив кожного року має запрошення на фестивалі дитячої творчості в Угорщину і в Болгарію, але не може виїхати за браком коштів. Ансамбль "Ритм" нагороджений грамотами за майстерність виконання художніх творів. В 2002 році ансамблю танцю „Ритм” присвоєно звання „Зразковий художній колектив”, а в 2007 – звання „Народний художній колектив”. Випускники школи – вихованці ансамблю танцю „Ритм” продовжують заняття хореографією в ансамблі „Славутич” Запорізького будинку культури товариства глухих, який має звання „Народний художній колектив”, дві випускниці ансамблю навчаються у Мелітопольському училищі культури на факультеті хореографії, 7 випускників-вихованців ансамблю успішно навчаються у вищих навчальних закладах, 1 випускник є керівником створеної ним шоу-групи „Сузір’я” Запорізького будинку культури товариства глухих.

Заняття танцями в колективі органічно пов'язані з засвоєнням норм етики, культури, норм спілкування між гуртківцями та керівником, вони розвивають фігуру, сприяють ліквідації ряду фізичних вад, виробляють красиву постать, допомагають глухим і слабочуючим дітям вирости розкріпаченими, відкритими до контактів, самостійними. Колектив ансамблю володіє високим виховним впливом, який проявляється у блокуванні агресивних проявів вихованців, в емоційному захисті особистості, у створенні простору для самореалізації, у сприянні особистісній ідентичності, у презентації себе іншим. Вихованці ансамблю не мають комплексів у спілкуванні з оточуючими, висловлюють свої почуття на сторінках шкільної газети „Радуга”(додаток л), після закінчення школи продовжують спілкуватись і дружити. Ми пишаємось тим, що нам вдалося створити такий дитячий колектив, що ми перші поставили танець, в якому на сцені танцює 60 дітей з вадами слуху від 6 до 20 років („Ми – одна сім’я”), а також танець, в якому наші діти розпочинають танцювати сидячи спиною до глядачів (Циганський танець). Досвід має практичне значення і може бути впровадженим в інших закладах для дітей з вадами слуху[13].

2.3. Експерементальне дослідження особливостей міжособистісних відносин у дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху

Організація і прведення методик дослідження.

Організація дослідження. Базою для дослідження стала Камянська спеціалізована школа-інтернатдля слабочуючих та пізнооглухлих дітей, яке знаходиться за адресою: Василівський район, село Кам'янське,вул. Центральна 20.

У дошкільному відділенні навчається 40 дітей. В експерименті брали участь 2 групи дітей. Перша група: 5 дітей з порушеннями слуху старшої групи: Діана М. - двостороння змішана приглухуватість III ступінь; Макар С. - двостороння сенсоневральна приглухуватість III ступінь; Максим В. - двостороння змішана приглухуватість II ступінь; Настя П. - двостороння сенсоневральна приглухуватість IV ступінь; Поліна З. - двостороння сенсоневральна приглухуватість II - III ступінь.

Друга група: 5 дітей із збереженими слухом старшого дошкільного віку: Аліна С., Діана П., Іван Н., Микита Т., Оля Год.

Об'єктом дослідження є міжособистісні відносини слабочуючих дітей дошкільного віку.

Предметом дослідження є процес формування міжособистісних відносин у дітей дошкільного віку.

Психодіагностичні методики дослідження:

1. "Вибір в дії" Немов Р.

2. "Два будиночка" запропонована. Вандвик, П. Экблад.

Методика "Вибір у дії"

Мета: вивчення й оцінка міжособистісних відносин у групі дітей дошкільного віку.

Процедура методики проведення: кожній дитині дається по три привабливих, бажаних предмета. Це можуть бути іграшки, картинки, цукерки і т.п.

Інструкція: "Оціни ці три предмети по мірі їх привабливості, по тому, наскільки інші діти хотіли б мати у себе. На перше місце постав найбільш бажаний для дітей предмет, на друге – трохи менш бажаним, а на третє - решта. Тепер вибери зі своєї групи трьох дітей, яким ти хотів би подарувати ці предмети, назви їх і віддай їм ці предмети. Найпривабливіший предмет ти повинен віддати того, кого любиш найбільше, трохи менше привабливий - того, хто у тебе стоїть на другому місці, а останній - того, кого за симпатіями до нього ти поставив би на третє місце".

Методика "Два будиночка"

Мета дослідження: визначити коло значущого спілкування дитини, особливості взаємин у групі, виявлення симпатій до членів групи.

Методика призначена для обстеження дітей 4 -7 років.

Проведення дослідження: Дослідження проводиться строго індивідуально. Дитині пропонується малюнок двох будинків, один з яких красивий, червоний, великий, а інший - маленький, чорний і непоказний.

Його просять уявити, що червоний будинок належить йому і туди можна запрошувати своїх друзів і всіх, кого він бажає. "Подумай, кого з хлопців твоєї групи ти б запросив до себе пожити, а кого поселив б подалі від себе, в білий дім". Кількість дитячих виборів не обмежується. Після закінчення бесіди дитині пропонується подумати, чи не забув він кого-небудь і чи не хоче поміняти когось місцями[22].

Аналіз результатів дослідження

  Методика "Вибір у дії". Метою даної методики було визначити коло значущого спілкування дитини, особливості взаємин у групі, виявлення симпатій до членів групи. Результати обстеження дітей з порушеннями слуху (перша група) наводяться в таблиці 1.

№ п/п	Хто вибирає	Кого вибирають
		1	2	3	4	5
1	Анастасія П.		(1)			2
2	Діана М.	(1)				2
3	Макар С.				(1)
4	Максим В.			(1)
5	Поліна З.	1	2	3

Умовні позначення:

1 - перший вибір;

2 - другий вибір;

3 - третій вибір; () – взаємний вибір..

Результати обстеження дітей, що мають збережений слух (друга група) наводяться в таблиці 2.

№ п/п	Хто вибирає	Кого вибирають
		1	2	3	4	5
1	Аліна С.		(1)		2	3
2	Діана П.	(1)			3	2
3	Іван Н.		3		(1)	2
4	Микита Т.		3	(1)		2
5	Ольга Ч.	2	1	3

Згідно з кількістю отриманих предметів визначається соціометричний статус дитини в групі при допомогою наступної формули:

де С - статус дитини в групі, у системі відносин з однолітками; К - кількість привабливих предметів, отриманих дитиною від товаришів по групі; п - кількість дітей у тестувальній групі.

Оцінка результатів:

10 балів - показник С дитини дорівнює 100%.

8-9 балів - показник С знаходиться в межах від 80% до 99%.

6-7 балів - показник С розташовується в інтервалі від 60% до 79%.

4-5 балів - показник С знаходиться в межах від 40% до 59%.

2-3 бали - показник С розташовується в межах від 20% до 39%.

0-1 бал - показник С знаходиться в інтервалі від 0% до 19%.

Висновки про рівень розвитку:

10 балів - дуже високий.

8-9 балів - високий.

4-7 балів - середній.

2-3 бали - низький.

0-1 бал - дуже низький.

Перша група випробуваних: 4 випробуваних отримали від 4-7 балів, що свідчить про середній соціометричний статус дитини - 80%. 1 випробуваний отримав 2 бали, що свідчить про низький соціометричний статус - 20%.

Друга група випробуваних: 2 випробуваних отримали від 8-9 балів, що свідчить про високий рівень статусу дітей - 40%; 3 випробуваних отримали від 4 до 7 балів, що свідчить про середній рівень статусу дітей - 60%.

Методика "Два будиночка". Метою даної методики було визначити коло значущого спілкування дитини, особливості взаємин в групі, виявлення симпатій до членів групи. Результати обстеження дітей з порушеннями слуху (перша група) наводяться в таблиці 1.

№ п/п	Хто вибирає	Кого вибирають
		1	2	3	4	5
1	Анастасія П.		(+)		[―]	(+)
2	Діана М.	(+)			―	+
3	Макар С.	―	―		(+)	[―]
4	Максим В.	[―]		(+)		[―]
5	Поліна З.	(+)		[―]	[―]

Отримані вибори «+» 1

«―» 1 1 1

Взаимовыборы (+) 2 1 1 1 1

[―] 1 1 2 2

Умовні позначення:

+ позитивний вибір (відповідь на перше питання);

- негативний вибір (відповідь на друге запитання);

 () - позитивний взаємний вибір;

[ ]- негативний взаємний вибір.

Результати обстеження дітей, що мають збережений слух (друга група) наводяться в таблиці 2

№ п/п	Хто вибирає	Кого вибирають
		1	2	3	4	5
1	Аліна С.		(+)	[―]	+
2	Діана П.	(+)		―	+	(+)
3	Іван Н.	[―]	+		(+)	+
4	Микита Т.			(+)		+
5	Ольга Ч.	+	(+)	―

 

Отримані вибори: «+» 1 1 2 2

 «―» 1

Взаємний вибір: ( + ) 1 2 1 1 1

[―] 1 1

Оцінка результатів:

Сума негативних і позитивних відповідей, отриманих кожною дитиною, дозволяє виявити його становище в групі (соціометричний статус). Виділяють наступні типи соціометричного статусу:

1. "Популярні" ("зірки") - діти, які отримали в 2 рази більше позитивних виборів від середньої суми позитивних виборів.

2. "Стандартні" - діти, які отримали середній і вище середнього значення позитивного вибору (до рівня показника "зірки").

3. "Пренебрегаемые" - діти, які отримали менше середнього значення позитивного вибору.

4. "Ізольовані" - діти, які не отримали ні позитивних, ні негативних виборів (тобто залишаються непоміченими своїми однолітками).

5. "Заперечувані" - діти, які отримали тільки негативні вибори.

Перша група випробуваних: До типу соціометричного статусу "стандартні", відносяться два випробовуваних, які отримали середнє значення позитивного вибору - 40%. 3 випробуваних відносяться до типу "пренебрегаемые " діти, які отримали менше середнього значення позитивного вибору-60%.

Спираючись на дані соціометрії, можна судити про низькому рівні благополуччя взаємин, так як у групі більшу кількість дітей має несприятливий статус. Низький УБВ означає неблагополуччя більшості дітей групи в системі міжособистісних відносин, їх незадоволеність у спілкуванні, визнання однолітками.

Друга група випробуваних: До типу соціометричного статусу "популярні" ("зірки") відноситься три випробовуваних, що отримав в 2 рази більше позитивних виборів від середньої суми позитивних виборів -60%. 1 випробуваний належить до типу "бажані діти" - 20%, 1 випробуваний до типу "пренебрегаемые діти"-20%.

Спираючись на дані соціометрії, можна судити про високий рівень благополуччя взаємин групи, так як більшість дітей групи виявляється в сприятливих статусних категоріях.

Таким чином, в порівнянні з групою дітей, що мають збережений слух, велика частина дітей, які мають порушення слуху мають більш низький соціометричний статус.

Для попередження труднощів у подальшому розвитку і навчання дітей необхідно визначити шлях корекційної впливу[17].

 

Методичні рекомендації з формування міжособистісних відносин дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху.

Відношення дитини до однолітка можна побачити в дії спрямованій на нього, яку дитина проявляє в різних видах діяльності. Особливу увагу необхідно звернути на провідний вид діяльності дітей дошкільного віку - ігрову діяльність[21].

Одним з головних методів, є рухома гра. Рухома гра є провідним методом як фізичного, так і всебічного виховання.

Вона надає всебічний вплив на дитину дошкільного віку. Граючись, діти пізнають навколишній світ, себе і однолітків, своє тіло, винаходять, творять навколишнє, а так само встановлюють стосунки з однолітками, при цьому розвиваються гармонійно і цілісно.

Саме рухома гра виступає, сприяє формуванню міжособистісних відносин та спілкування між однолітками, розумовому розвитку дитини, вдосконалення пізнавальних процесів, розвитку творчої активності дітей.

Рухома гра - складна емоційна діяльність дітей, активні рухи, обумовлені змістом гри, викликають у дітей позитивні емоції.

Рухливі ігри створюють атмосферу радості, активні рухи, обумовлені змістом ігри, викликають у дітей позитивні емоції. Саме рухливі ігри створюють ефективні умови для розвитку міжособистісних відносин дитини дошкільного віку. У рухливих іграх дитина може проявити своє безкорисливе бажання допомогти однолітку, всі ці дії можуть, свідчить про те, що ровесник став для дитини не тільки предметом порівняння з собою, але і самоцінною цілісною особистістю[9].

Міжособистісні відносини дітей дошкільного віку формується найбільш ефективно, коли цілеспрямованим педагогічним засобом виступає рухома гра, в ній дитина опановує правилами взаємин з однолітками, засвоює мораль суспільства, в якому він живе, таким чином, сприяє співвідношення дітей.

Організація роботи з оптимізації міжособистісних відносин дітей дошкільного віку в рухливих іграх.

Рухливі ігри мають велике значення для всебічного гармонійного розвитку дітей дошкільного віку. Участь дошкільнят у рухомий грі дозволяє встановити доброзичливі і позитивні міжособистісні відносини.

Запропоновані ігри рекомендується застосовувати в першу половину дня: на ранкової гімнастики, на комбінованому занятті, і в другу половину дня: у вільній діяльності дітей.

Були використані наступні методи і прийоми: показ та демонстрація ігри, пояснення її правил, бесіда з дітьми про результати гри; метод спостереження. Метою рухливих ігор і занять є формування міжособистісних відносин дітей дошкільного віку[21].

"Мишоловка"

Діти розподіляються на дві групи. Одна утворює коло - мишоловку. Інші зображують мишей і знаходяться поза кола. Діти зображують мишоловку беруться за руки, йдуть по колу вліво (праворуч) примовляючи:

Ах, як миші набридли

Розвелося їх просто пристрасть,

Все погризли і поїли,

Усюди лізуть - ось напасти.

Стережіться ж шахрайки,

Доберемося ми до вас

Ось поставимо мишоловки.

Переловим всіх за раз!

За мірою виголошення слів діти-миші вбігають в коло, підлізая під зв'язані руки дітей, що йдуть по колу, вибігають з кола. По закінченні слів мишоловка закривається - діти опускають руки, хто залишився в колі вважається спійманим. Вони стають у коло - мишоловка збільшується. Гра повторюється.

"Кольорові автомобілі"

Діти розташовуються на одній стороні майданчики (зали), вони автомобілі. Кожному дають кольоровий коло - кермо (обруч). В руках у ведучої (педагог) два кольорових прапорця. Він піднімає прапорець зеленого кольору - і діти, що мають кермо відповідного кольору розбігаються по всьому майданчику в будь-якому напрямку.

Вони гуляють, наслідуючи автомобіль. Педагог піднімає прапорець іншого кольору, наприклад синього, - і діти другої групи також розбігаються. Через деякий час прапорці опускаються вниз та граючі зупиняються. Гра повторюється. Попередньо педагог дає вказівки - бігати в різних напрямках, не наражаючись на один друга, інакше буде аварія.

"Великий м'яч"

Для гри потрібен великий м'яч. Гравці стають у коло й беруться за руки. Ведучий з м'ячем знаходиться в середині кола. Він намагається викотити м'яч з кола ногами, і той, хто пропустив м'яч між ніг, стає ведучим. Але він встає за колом. Гравці повертаються спиною до центру. Тепер ведення потрібно вкотити м'яч у коло. Коли ж м'яч потрапляє в коло, що грають знову повертаються обличчям один до одному, а в середину встає той, хто пропустив м'яч. Граючі не беруть м'яч в руки протягом всієї гри, вони перекочують його тільки ногами.

“Потяги"

Організується дві команди по 5-7 чоловік. Взявши один одного за пояс, по сигналу вихователя гравці обох команд починають рух від стартової риси. Ведучі кожної команди перед виконанням нового виду руху зображують гудки потяга.

1. Хода по рейках - по двох паралельних звивистих лініях, слід у слід.

2. Біг за ведучим зі зміною напряму між перешкодами (кеглями, прапорцями, м'ячами).

3.Хода по лежачому на підлозі мосту-колоді висотою 10-15 см.

Перемагає команда, яка перша прибула до фінішу.

"Хитра лисиця"

Діти йдуть по колу, промовляючи:

Ходить, бродить вздовж села

Шахрайка - руда лисиця.

Як її нам побачити?

Лап шахрайки уникнути?

Вихователь непомітно доторкаються до дитини, який стає Хитрою лисицею. Діти хором промовляють: "Хитра лисиця, де ти?"

Хитра лисиця вибігає в центр з вигуком: "Я тут!". Всі гравці розбігаються по майданчику, лисиця їх ловить, торкаючись до тікаючого рукою. Спіймані лисицею гравці стають лисенятами. І теж ловлять зловмисників, але, не торкаючись до них, а міцно обхвативая двома руками. Переможцем стає остання спіймана дитина. У повторній грі переможець стає хитрою лисицею[22].

  В ході проведення експерименту було виявлено, що діти мають порушення слуху мають більш низький соціометричний статус в порівнянні з дітьми, що мають збережений слух. У зв'язку з цим враховуючи провідну діяльність дітей дошкільного віку, слід сказати про необхідність використання ігрових методів формування міжособистісних відносин дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху. Зокрема, одним з головних методів, є рухома гра. Саме рухома гра виступає, сприяє формуванню міжособистісних відносин та спілкування між однолітками, розумовому розвитку дитини, вдосконалення пізнавальних процесів, розвитку творчої активності дітей.

РОЗДІЛ 3

ПРАКТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ ТА БЕЗПЕРЕРВНИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС.