13.Специфіка професійної моралі та професійної етики фахівця зв’язків з громадськістю

Члени паблік рілейшенз базують свої професійні принципи на фундаментальній цінності і гідності особистості, виходячи з того, що вільне здійснення прав людини, зокрема свободи слова, свободи зібрань і свободи преси є основним для практики паблік рілейшнз. Відстоюючи інтереси клієнтів і роботодавців, вони наголошують на своїй прихильності цілям поліпшення контактів, взаєморозуміння і співпраці між окремими лицями, групами і інститутами суспільства, а також цілям рівних можливостей здійснення діяльності в професії паблік рілейшнз.

Основним у відносинах між ПР-меном і клієнтом є довіра, оскільки благополуччя останнього підпадає в залежність від суджень і дій цього професіонала. Як правило, клієнтам доводиться відкривати ті аспекти своєї особистості і поведінки, які в звичайних умовах залишаються його особистою справою. Він довіряє професіоналу інформацію і доступ до свого приватного життя, які частіше залишаються закритими навіть для найближчих друзів і членів сім'ї. Він вступає з ним в конфіденційні стосунки і тому зобов'язаний діяти в його інтересах. Саме це зобов'язання відрізняє професіоналів від інших освідчених і кваліфікованих виконавців.

Якщо професіонал нехтує своїми конфіденційними стосунками або якось експлуатує клієнтів, виконує свої зобов'язання на недостатньо високому професійному рівні, то тим самим він наражає на небезпеку не тільки благополуччя своїх клієнтів, але й наносить шкоду репутації своєї професії. Для того, щоб захистити клієнтів і свої власні позиції в суспільстві, професіональні асоціації розробляють і затверджують кодекси професійної етики і стандарти практики. Такі кодекси набувають сили закону. Таким чином, професії повинні виправдовувати очікування і виконувати моральні обов'язки на рівні суспільства, оскільки професіонал, який допомагає клієнтам вирішувати їх проблеми, повинен враховувати і інтереси всього суспільства. Цей аспект професіональної етики називають "соціальною відповідальністю" професії. Обравши саме таку роботу і життя, людина бере на себе не тільки обов'язок отримати відповідні знання, кваліфікацію і користуватися чималою довірою і привілеями з боку суспільства, але й певну соціальну відповідальність, пов'язану з цією професією.

РR-спеціалісти повинні виконувати в суспільстві -- як в індивідуальному, так і в колективному плані -- роль „моральних агентів”. Етична професійна практика вимагає постановки на перше місце цілей слугування суспільству і соціальній відповідальності, залишаючи на другому плані особисті цілі і „особливі” інтереси.

14. Професіоналізм як моральна риса особистості.

Професіоналізм – сукупність теоретичних знань, практичного досвіду й професійних навичок, обумовлених поділом праці у сфері людської діяльності.

З поняттям професіоналізм тісно пов’язані професійна честь і гідність. Моральна суть людини втілюється у вироблених речах через майстерність. Справжній професіоналізм також потребує відповідальності працівника. Це почуття допомагає позбутися від неохайності, мобілізує людину на максимальний прояв професійної майстерності.

Професіоналізм передбачає також належне ставлення працівника до ефективності власної діяльності. Орієнтація на ефективність означає, що працівник бачить сенс діяльності в підвищенні результативності своєї професійної праці.

Професіоналізм – необхідна умова самореалізації людини у суспільстві. Він передбачає розвиток цілого комплексу сутнісних рис особистості. У той же час він, у свою чергу, впливає на формування й розвиток цих рис, впливає на ступінь їхнього прояву в житті і діяльності людини.

У суспільстві особисті якості індивіда розпочинаються з його ділової характеристики, ставлення до праці, рівня професійної придатності. Справжній професіоналізм спирається на такі моральні норми як обов’язок, чесність, вимогливість до себе й до своїх колег, відповідальність за результати своєї праці.

15. Етичні проблеми ангажування рекламіста та ПР- фахівця певними політичними, бізнесовими та іншими структурами.

Ангажування - проведення чужих думок, виступ на трибуні або в ЗМІ на захист чужих інтересів під видом вираження своїх позицій (за ту чи іншу винагороду). Цей термін, як правило, стосується осіб творчої інтелігенції: акторів, журналістів, музикантів іт.д. 

Ангажування – досить гостра етична проблема. Рекламістів запрошують для цього з різними цілями: для агітації на користь будь-якого політичного кандидата, для освітлення в потрібному світлі політичного процесу, для моральної підтримки учасників політичного процесу, для розбавлення списків виборчих об'єднань і блоків ... 

Особливо ангажування рекламіста проявляється в політиці, адже це – найдавніший метод політичної боротьби. 

Рекламіст та ПР-фахівець має утримуватися від ангажування, тому що ангажований рекламіст передає спотворену інформацію. На жаль, багато медіа дають політично чи економічно ангажовану інформацію.

Іноді трапляється прихована ангажованість. Тобто журналіст надає слово представникам різних політичних сил, але через підбір опонентів, або через ангажовані питання, розстановку акцентів одна сторона отримує привілеї, а іншій не дають висловити свою точку зору.

На жаль, маніпулювання інформацією в інтересах замовника стало звичним явищем в нашій рекламі та піарі. Рекламіст та піарщик повинен надавати аудиторії інформаційні послуги, і при цьому не повинен вдаватися до маніпуляцій.

Рекламіст не має бути ангажованим ніякими ідеологічними, політичними, економічними, релігійними або іншими схожими поглядами.