Складання опорно-логічної схеми

Опорно-інформаційна схема (логічна блок-схема) – це компактний вираз в символічній формі основних наукових понять і закономірностей, висновків і відомостей, почерпнутих з навчального матеріалу (лекцій, підручників) в їх логічному взаємозв'язку по темі.

Представляється доцільною така блок-схема змісту теми лекції:

• розкриття значення теми, її основні поняття.

• основні теоретичні поняття.

• застосування теорії на практиці, її аналіз.

Такий конспект дозволяє: уникнути зайвої деталізації, яка ускладнює засвоєння; створити передумови для самостійних роздумів і роботи студентів.

6. Організація поточного і модульного контролю знань

Перевірка знань студентів з курсу здійснюється в ході поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль націлений на перевірку розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок, здатності осмислити зміст тем та опрацювати їх, умінь публічно представити певний матеріал. Об’єктами оцінки даного виду контролю виступають: систематичність та активність роботи на практичних заняттях, виконання домашніх та індивідуальних завдань, завдань для самостійного опрацювання, розв’язання тестових завдань.

Модульний контроль оцінює теоретичні та практичні вміння, які набули студенти після опанування певного залікового модулю. Модульний контроль проводиться у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань.

6. 1. Система оцінювання знань з дисципліни за 100-бальною шкалою

Оцінка знань студента включає проміжний тестовий контроль за кожним розділом. Складання тестів є необхідною умовою для допуску до заліку. Підсумковий контроль здійснюється у формі в формі заліку за розгорнутою програмою дисципліни для спеціальностей 0504, 0505, 0601.

Оцінювання знань з дисципліни здійснюється за системою, що представлена у таблиці 6.1 (максимальна кількість балів, яка може бути набрана студентом протягом курсу).

Таблиця 6.1

Система оцінювання знань студентів (передбачено залік)

Поточний контроль (max 100 балів)										Загальна кількість балів (підсумовуються пункти 5 та 10)
Заліковий модуль 1				Сума балів за перший модуль	Заліковий модуль 2				Сума балів за другий модуль
Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії	Індивідуальна робота студента	Самостійна робота	Контроль знань за модулем		Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії	Індивідуальна робота студента	Самостійна робота	Контроль знань за модулем
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
8	12	10	20	50	6	10	14	20	50	100

Оцінювання знань студентів спеціальностей, для яких навчальним планом передбачено залік, здійснюється на основі результатів поточного і модульного контролю. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (табл. 6.1). Кількість балів є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмету. Студент отримує «залік», якщо має не менш ніж 50 балів за поточний контроль.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється в порядку, представленому у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка за шкалою ЕСТS	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за 4-бальною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	81-89	4 (добре)
С	70-80	4 (добре)
D	60-69	3 (задовільно)
E	50-59	3 (задовільно)
FX	30-49	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-29	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни