2. Метод оцінки доходів:

Він включає метод капіталізації доходу та метод дисконтування грошових потоків.

Метод капіталізації доходу полягає у визначенні величини щорічних чистих доходів підприємства, і розрахунку ціни підприємства, на основі вибраної норми капіталізації. Під чистим доходом звичайно розуміється сума чистого прибутку й амортизації.

Ринкова ціна підприємства = Середній чистий доход/Норма капіталізації,

Метод дисконтування грошових потоків включає наступні етапи: 1. прогнозування майбутніх грошових потоків; 2. визначення дисконтної ставки; 3. дисконтування майбутніх грошових потоків; 4. визначення чистої теперішньої (дисконтованої) вартості.

3. Порівняльний (ринковий ) підхід:

• метод галузевих співвідношень базується на спеціальних формулах і цінових показниках, використовуваних в окремих галузях д-ності. Формули і цінові показника виводяться емпіричним шляхом з інформації про продажі п-мств.

• метод ринку капіталів базується на цінах, реально виплачених за акції подібних п-мств на фондових ринках.

• метод угод (продажів) ґрунтується на цінах на придбання контрольних пакетів акцій подібних підприємств або цінах придбання подібних п-мств.

Фактори, що впливають на величину вартості бізнесу. До них належать:

• Співвідношення попиту і пропозиції.

• Прибутки - залежать від характеру операційної діяльності підприємства і можливостей продажу об’єкта.

• Час - період часу між інвестуванням та окупністю інвестицій.

• Ризики. Вірогідність отримання очікуваних доходів впливає на вартість бізнесу.

• Контроль - ступінь контролю, який одержує новий власник

• Ліквідність - ринок готовий виплатити премію за активи, які можуть бути швидко конвертовані в гроші з мінімальним ризиком втрати частини їх вартості

• Обмеження. Вартість підприємства реагує на будь-які обмеження, які має бізнес. Наприклад, якщо держава обмежує ціни на продукцію підприємства, то вартість такого бізнесу буде нижчою, ніж за відсутності таких обмежень.

Інформаційна основ оцінки вартості бізнесу.

Для оцінки вартості бізнесу використовується наступна інформація та джерела: установчі документи, дані про виробничі потужності, організаційну та технологічну структуру підприємства, фінансова звітність підприємства за останні три-чотири років, бізнес-план, договори про постачання і реалізацію готової продукції, договори оренди, акти інвентаризації майна підприємства, заставні угоди, дані про ринок, на якому функціонує підприємство (у тому числі розмір сектора ринку даного підприємства), про персонал підприємства, у тому числі управлінський, дані про ліцензії, патенти, авторські права, про ефективність використання основних засобів і персоналу і т.д.

Після проведення оцінки вартості підприємства готується звіт, що включає наступні розділи: Підстава, по якій проводиться оцінка. Формулювання мети і виду вартості оцінки. Визначення періоду оцінки. Загальна характеристика підприємства. Обґрунтування методів оцінки і їхній опис. Джерела інформації. Опис фінансово-економічного стану підприємства. Опис обмежуючих факторів оцінки і корекція показників. Розрахунок вартості підприємства. Висновок.

Управління вартістю п-мства.

Діяльність по управління вартістю підприємства передбачає декілька етапів.

Перший крок – визначення точки відліку – початкової вартості підприємства станом на останню звітну дату. Зовнішні чинники – чинники, що діють незалежно від менеджменту (ринок, правові умови, загальноекономічна ситуація і т.п.). Внутрішні чинники – чинники, пов'язані з діями менеджменту, галузевою специфікою самого підприємства (цінова політика, стан виробничих потужностей, надійність постачальників).

Другий – визначення основних зовнішніх та внутрішніх чинників вартості підприємства. . Зовнішні чинники – чинники, що діють незалежно від менеджменту (ринок, правові умови, загальноекономічна ситуація і т.п.). Внутрішні чинники – чинники, пов'язані з діями менеджменту, галузевою специфікою самого підприємства (цінова політика, стан виробничих потужностей, надійність постачальників).

Третій етап – створення системи оцінки оперативних і стратегічних управлінських рішень на предмет їх впливу на вартість підприємства. Система оцінки повинна базуватися на чинниках вартості, визначених для відповідної ланки управління.

Четвертий етап – впровадження системи оперативного контролю за вартістю активів та часткою окремих підрозділів у вартості підприємства. Здійснюючи контроль за вартістю активів важливо виділяти активи: 1) вартість яких має ключове значення для фірми; 2) які мають потенціал зростання вартості; 3) вартість яких досягла максимуму, і тому їх вигідніше продати ніж їх утримувати.

П’ятий етап – проведення періодичної оцінки вартості підприємства та підготовка звітів з позиції управління вартістю.