Основні спільні риси вірусних гепатитів

Особливості	ВГА	ВГВ	ВГС	ВГД	ВГЕ
Механізм передачі	Фекально-оральний	Паранте-ральний, статевий, вертикаль-ний	Паранте-ральний	Парантеральний	Фекально- оральний
Фактор передачі	вода, їжа	Біологічні рідини людини	Переважно кров	Переважно кров	Вода
Групи ризику	Діти	медики, реципієнт крові, статеві партнери хв. та нос., наркомани	Хворі відділення гемодіализу, Наркомани	Хворі ВГ В, носії ВГ В	18-20 літні, особи з країн Азії та Африки
Період заразності	Останні дні інкубаційного і перші дні преджовтушного періоду	увесь час, поки є НВsАg та особливо, НВeАg	Увесь час, поки є вірусна РНК	увесь час, поки є НвsАg та особливо, НвeАg	Останні дні інкубаційно-го і перші дні пред-жовтушного періоду
Характер Перебігу	Переважно циклічне	багато варіантів	Багато варіантів	Коінфекція суперінфекція	Переважно циклічне
Ступінь перебігу	Легкий, середньо-важкий	Середньо- важкий , важкий	Легкий	Середньо-важкий, важкий	Легкий

Механізм пошкодження гепатоцитів розрізнений при ВГ різної етіології.

При ВГ А відбувається безпосередній вплив вірусу, що проник в клітину, розмноження вірусу призводить до її загибелі.

У випадках ВГ В головна роль належить імунним реакціям - імунний цитоліз з участю Т-лімфоцитів-кіллерів, надалі - антитілозалежний імунний цитоліз, аутоіммунні реакції.

При ВГ С багато які механізми схожі з такими при ВГ В, але ВГ С здатний, на відміну від BГ В, і сам викликати цитопатогенну дію, подібно ВГ А. Крім того, велика роль аутоімунних реакцій, а антитілозалежний імунний цитоліз виражений слабше.

Вірус гепатиту D надає пряму цитопатогенну дію, імунне запалення слабо виражене, що і пояснює відсутність ефекту від застосування імуносупресивних препаратів.

При ВГ Е, як і при ВГ А, переважає безпосередня цитопатогенна дія вірусу на клітину, але холестази і залізиста трансформація клітин зустрічаються частіше.

Вірус гепатиту а

Про захворювання ще писав Гіппократ, який пропонував не користуватися різними предметами від хворого, що страждає на гепатит. Досконально вірус був виділений в 1945 році, тоді ж вивчені його властивості. Цей вірус був віднесений до групи пікорнавірусів. У 1958 році остаточно вивчені деталі вірусу - РНК вмісний вірус, з фекально-оральним механізмом передачі, належить до групи ентеровірусів. Проф. Балаяном було виявлено, що чутливістю до вірусу гепатиту А володіють також мавпочки мармазетки, які послужили експериментальною моделлю для вивчення захворювання. Вірус досить стійкий у зовнішньому середовищі, абсолютно стійкий до низьких температур (роками), що використовується для зберігання сироваток утримуючих вірусів. Гине тільки при автоклавуванні і при 100 градусах протягом 10 хвилин.

Гепатит А, таким чином, є банальною кишковою інфекцією з фекально-оральним механізмом передачі. Джерелом є хворим людина, найбільшу небезпеку представляє хворий в кінці інкубаційного періоду і в перші дні жовтушного періоду ( саме в цей період хворий знаходиться вдома), коли вірус гепатиту А виділяється з фекаліями у зовнішнє середовище у великій кількості. Чинником передачі інфекції є харчові продукти ( були сметанні спалахи, описані устричні спалахи), вода ( описані водні спалахи, про що свідчить також характер процесу - одномоментні спалахи захворюваності, і потім швидкий спад). Можливий контактно-побутовий шлях ( особливо в дитячих установах). Висунена теорія про можливість аерогенного інфікування. Можливий парентеральний шлях ( гемотрансфузійний), хворіють як правило діти і особи молодого віку тому, що імунітет надзвичайно стійкий після перенесеного захворювання . Зараз введена обов'язкова вакцинація проти гепатиту А (в Англії, в США).

Для вірусного гепатиту А, як для кишкової інфекції характерним є сезонність, можливість розвитку епідемічних спалахів. Це циклічно протікаюче захворювання з певними періодами, які властиві інфекційному захворюванню.

Культивування.

Вірус гепатиту А культивується в культурах клітин первинно трипсинізованих клітин без ЦПД (цитопатичної дії), тому метод культивування вірусу в культурах клітин не використовується.

Діагностика.

Включає в себе серодіагностику - визначення імуноглобулінів класу М в ІФА, пошук вірусних антигенів у крові з допомогою ІФА, використовують ДНК-зонди, імуноелектронну мікроскопію (ІЕМ). При підозрі на гепатит А ставлять біохімічні тести, визначаючи активність ферментів АлАТ, АсАТ, кількість білірубіну.

Профілактика.

Для неспецифічної профілактики, парентерально вводять імуноглобулін. Для специфічної профілактики - інактивована убита вакцина з вірусу гепатиту А. Імунізації підлягають діти в організованих дитячих колективах, медперсонал, армійський контингент, асенізатори.