Замісник — заступник

Замісник — людина, яка з якихось причин тимчасово виконує чиїсь обов'язки (замість когось): замісник на­чальника відділу.

Заступник — офіційна особа, що працює одночасно з начальником, відає певними ділянками роботи: заступник головного редактора, заступник голови місцевкому.

Запроваджувати — впроваджувати (упроваджувати) — втілювати (утілювати)

Запроваджувати — вводити щось нове, установлювати, робити звичаєм: запроваджувати семигодинний робочий день, запроваджувати в життя.

Впроваджувати (упроваджувати) — переважно вводити щось у дію, в практику: впроваджувати економічні рефор­ми, впроваджувати посіви високоврожайних кормових культур.

Втілювати (утілювати) — здійснювати задум, мрію то­що в процесі практичної діяльності (звичайно в конкретних формах і справах): втілювати задуми, втілювати ідеї в життя.

Зумовлювати — обумовлювати

Зумовлювати — бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось, викликати щось, спричиняти; будучи умовою існування або формування чогось, визначи­ти його якість, характер, специфіку: Глибокі теоретичні знання зумовили успіх ученого.

Обумовлювати — обмежувати якоюсь умовою, застере­женням; ставити у залежність від певних умов: обумовлюва­ти угоду певним терміном, обумовлювати чимсь свою участь.

Квиток – білет

Квиток – вживається у словосполученнях: театральний квиток, залізничний квиток, студентський квиток тощо.

Білет – кредитний, банківський, екзаменаційний.

Надіятися — сподіватися

Надіятися — 1) мати надію, очікувати на щось приємне та бути впевненим у можливості його здійснення: Хотілось вірити й надіятися; 2) покладатися на когось, щось: надія­тися на товариша.

Сподіватися — чекати когось або чогось: сподіватися на крайте.

Наступний – подальший

Слово наступний вживається лише з конкретним поняттям: наступна зупинка, наступний тиждень.

На означення абстрактного поняття вживається слово подальший: подальше життя, подальша доля.

Одержувати (отримувати) — діставати — здобувати

Одержувати (отримувати) — вживають тоді, коли йдеться про конкретний фізичний, матеріальний об'єкт: одержувати (отримувати) книжки (запрошення, сти­пендію).

Діставати — придбати, переборюючи певні труднощі: дістати рідкісну книжку.

Здобувати — одержувати щось з певною затратою сили, енергії, зусиль: здобувати освіту, здобувати звання май­стра спорту.

Запам'ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні:

Привласнювати — присвоювати

Привласнювати — видавати чуже за своє: привласнюва­ти чужу пращо, привласнювати майно, привласнювати землю, привласнювати чиюсь ідею.

Присвоювати — надавати комусь службового або по­чесного звання: присвоювати звання полковника, присво­ювати почесне звання лейтенанта.

Положення — стан — становище

Положення — 1) місце перебування, розташування, роз­міщення: географічне положення, положення тіла; 2) зве­дення правил, законів тощо: положення про вибори, теоре­тичні положення.

Стан — 1) те саме, що становище (відмінність полягає в тому, що ці слова часто сполучаються з різними словами), а також фізичне почуття або настрій: акти громадянського стану, внутрішній стан країни, воєнний стан, економіч­ний стан, міжнародний стан, надзвичайний стан, родин­ний стан, станом на 1 січня, стан речей, стан справ, стан фінансів, у занедбаному стані, стан душевної тривоги; 2) соціальна група людей: духовний стан

Становище — 1) обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, діє тощо: матеріальне становище, міжнародне становище, безвихідне становище, критичне становище, смішне становище, скрутне становище, виправити стано­вище, опинитися в становищі безробітного; 2) місце і роль у суспільстві, професійному середовищі, родині: нелегальне становище, соціальне становище, зловживання своїм служ­бовим становищем.