7.7. Розрахунок продуктивності і кількості ліній сортування

Сортування шпону - одна з найважливіших операцій технологічного процесу. Сортність листа шпону визначає сортувальниця в залежності від сукупності вад деревини і дефектів обробки. Головна трудність сортування полягає в правильному визначенні якісних характеристик шпону.

Сортування шпону на підприємстві може проводитися по різному. Його можна використовувати в камерах біля сушильних пристроїв, на спеціально відведених площадках або на транспортерах, які переміщують шпон від сушарки до підстопних місць.

Кращим варіантом організації сортування шпону є використання для цієї цілі механізованих сортувальних ліній, які включають барабан замовлення і відповідні числа для кишень над підстопними місцями.

Після візуальної оцінки листа шпону, який поступає до оператора, він натискає на пульті управління відповідну кнопку, подаючи команду виконавчому механізму відкрити в потрібний момент визначену кишеню для вкладання в стопу даного листа шпону. При цьому шпон вкладається на стіл важільного типу, який автоматично опускається на потрібну величину. Після заповнення будь-якого столу шпону на пульті управління загоряється сигнальна лампочка.

Сформована стопа зі столу знімається виробничим завантажувачем.

Ділянки сортування шпону повинні мати хороше природне і штучне освітлення. Кліматичні умови повинні бути наступними.

Середня температура повітря – 16-18 ˚С;

Відносна вологість повітря – 30-75 %;

Освітленість робочих місць – 400 мс.;

Запасу шпону на сортувальній площадці повинно вистачити на 1,5–2 доби. Висота стоп не більше 1,5 м, коефіцієнт щільності вкладання 0,9.

7.8. Нормалізація розмірів та якості шпону

7.8.1. Розрахунок продуктивності кромкофугувальних верстатів

Досить велика кількість лущеного шпону (15-20 % від усього об’єму) до моменту завершення операції сушки виходить у вигляді кусків. Для надання кускам товарного вигляду, а також з метою їх можливого зрощування в повно форматні листи, вони повинні оброблятися по крайках. Для цієї мети застосовують різного типу кромкофугувальні верстати, а також гільйотинні ножиці.

Продуктивність кромкофугувального верстату визначається за формулою:

де: Т – тривалість роботи верстату, хв.;

K – коефіцієнт використання робочого часу (K = 0,95);

τ_р – час, затрачений на ручні операції, дорівнює 2-3 хв.; приймаємо τ_р = 2,5 хв.;

τ_в – час, затрачений на робочі і холості ходи каретки (по паспорту верстата),хв.;

τ_в = 0,044 хв.

Для розрахунків вибираємо кромкофугувальний верстат марки КФ-6.

Продуктивність верстату в м³ за зміну:

де: V_п – об’єм пачки шпону; V_п = l∙b∙h, м³;

l – довжина пачки, дорівнює довжині куска 1,3 м;

b – ширина пачки, м; приймаємо для сосни b = 0,2 м;

h – товщина пачки; h = 0,09 – 0,15 м; приймаємо h = 0,09 м.

Визначення кількості верстатів

де: Q_{річ.ш.кр.} – річна кількість шпону з врахуванням полагодження і кромкофугування, м³;

N – кількість робочих днів у році;

m – змінність роботи верстату;

– продуктивність верстату, м³/зм;

0,15 – 15 % від усього шпону.

Приймаємо 2 кромкофугувальні верстати.

Коефіцієнт завантаження верстату: