Міжнародні організації в системі світової торгівлі і їх внесок у вирішення ряду глобальних проблем.

Основною в системі організацій з регулювання та сприяння розвитку міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (система ГАТТ-СОТ), яка має тривалу історію. Перед початком Першої світової війни міжнародна торгівля досягла вже значних обсягів. Розвиток торговельних зв'язків полегшувався у той період стабільністю валют і свободою руху капіталів і робочої сили, тому нагальної необхідності в створенні міжнародної організації з торгівлі не було. Світова війна зруйнувала все це і призвела до появи режимів майже економічної автаркії. Заходи жорсткої регламентації міжнародної торгівлі, введені в ході війни, продовжували зберігатися і після її закінчення. Відродження свободи торгівлі за цих умов стало тим ідеалом, до якого прагнули країни.

Відтак, тенденції змін сучасного світового порядку свідчать, що сьогодні найсерйознішу загрозу для міжнародної системи безпеки створюють глобальна терористична мережа, неконтрольоване поширення ядерних технологій, боротьба за світові енергетичні ресурси, екологічна, гуманітарна та демографічна катастрофи. Для України енергетична нестабільність небезпечна тим, що в прцесі переділу і перекроювання глобального ринку енергоресурсів Україна, з її досить потужним транзитивним потенціалом, фактично може залишитися на узбіччі. Однак не всі міжнародні організації в силу різних об’єктивних обставин впливати на вирішення наведених конфліктів.

Основною закономірністю сучасного світового розвитку стала глобалізація. Тотальна силова глобалізація ставши законом світового розвитку веде до дезінтеграції світу. За цих умов, Україні необхідно максимально наблизити стандарти дрежавного управління до світового рівня, аби убезпечити себе від можливого зовнішнього втручання. Так би мовити, створити “первентивну” політику. На нашу думку, вона найбільш відповідатиме характеру дій країни на зовнішній арені сучасності. За таких умов ідея колективної безпеки як ніяк відповідає вимогам сучасності, а відтак – вступ України в НАТО є єдино можливим шансом забезпечити на належному рівні національну та економічну безпеку.

Отже, міжнародні організації є основною інституціональною формою співробітництва держав, вони виступають у якості основного організатора міждержавного спілкування. Позаяк, історична ретроспектива свідчить, що з утворенням такої інституції як держава, її становлення та розвиток вимагали від неї високої організованості та відповідного рівня убезпечуваності. Це пов’язано в першу чергу із соціокультурними зв’язками народів світу та не в останню чергу забезпечення життєво важливих інтересів країн.

Проте, варто звернути увагу, що діяльність міжнародних організацій як показує практика показує є досить низькою, головною причиною чого є суцільна політизація соціально-економічних процесів та вирішення миру.

ЧАСТИНА 2

Інвестиційна складова бюджетної безпеки.

Успішний розвиток національної економіки може здійснюватися лише тоді, коли процеси відтворення ґрунтуються на інвестиційній основі. Надійні джерела накопичення й реалізації інвестиційних ресурсів дають змогу впроваджувати конкретні технологічні та науково-технічні проекти, що має забезпечувати конкурентоспроможність суб’єктів господарської діяльності.

За умов ринкової економіки інвестування більшою мірою провадиться в порядку самофінансування шляхом формування фінансової бази самими учасниками виробництва і самостійного розпорядження власними ресурсами. З поглибленням економічних реформ капітальні вкладення підприємств державної й комунальної форм власності дедалі більшою мірою здійснюватимуться за рахунок власних коштів, а також запозичень на фінансових ринках. Приватизація таких підприємств приводить до подальшого скорочення їхньої залежності від бюджетної системи.

Проте, у багатьох випадках ринковий механізм неспроможний забезпечити перерозподіл коштів відповідно до загальносуспільних інтересів. У такому разі одночасно з методом самофінансування великий вплив на розвиток економіки справляє державне реґулювання. Це зумовлюється необхідністю вирішення завдань, пов’язаних із забезпеченням потреб усього суспільства, а саме – здійсненням структурних змін в економіці, підтримкою пріоритетних напрямів економічного розвитку, розширенням і удосконаленням об’єктів виробничої та соціальної інфраструктури. Такий вплив ґрунтується на використанні органами влади вартісних важелів на процеси суспільного розвитку – бюджетних інвестицій, податкової, бюджетної й амортизаційної політики. У Посланні Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір». Концептуальні засади стратеґії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» підкреслюється, що успішна реалізація завдань структурно-інвестиційної стратеґії визначальною мірою залежатиме від утвердження ефективної системи мобілізації інвестиційних ресурсів та управління ними [кабмін]. Серед неґативних чинників неповного використання можливостей нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки названо неефективне і безсистемне використання амортизаційних відрахувань, спрямування інвестиційного потенціалу приватизації державного майна на цілі поточного споживання, розпорошення бюджетних інвестицій.

Зазнавши труднощів у мобілізації внутрішніх інвестиції після розпаду СРСР, Україна спрямувала значні зусилля на залучення іноземних. Однак цей напрям себе практично не виправдав. Значних іноземних інвестицій Україна не одержала. Переважна більшість приватних іноземних інвестицій спрямовувалась і спрямовується у сферу торгівлі. Якщо це й реальні інвестиції, то вони мають на меті створення умов для торгівлі в Україні товарами закордонного виробництва. По суті, іноземні інвестиції в Україну є інвестиціями зарубіжних фірм у власне виробництво через проникнення на українській ринок. Це – загальноприйнята практика, але вона ніяк не стосується інвестування вітчизняного виробництва і, як наслідок, економічного зростання.

Отже, так чи інакше необхідно вишукувати інші джерела фінансування. Тому відновлення державної інвестиційної діяльності, тобто використання бюджетних інвестицій є основною передумовою для відновлення економічного зростання та основним пріоритетом бюджетної політики. Воднораз, якщо ми ставимо за мету економічне зростання, подолання неґативних тенденцій економічного розвитку, необхідне підвищення ефективності бюджетної політики, зокрема через збільшення обсягу капітальних інвестицій. Загальний аналіз капітальних інвестицій в Україні можна зробити використовуючи дані таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.