- •1. Основні підходи до визначення торгівлі людьми
- •2. Процес торгівлі людьми
- •3. Різновиди торгівлі людьми (ртл)
- •4. Реакції потерпілих від торгівлі людьми. Посттравматичний стресовий розлад (пср)
- •5. Особливості процесу ідентифікації потерпілих від торгівлі людьми. Визначення їх статусу
- •6. Причини торгівлі людьми
- •7. Наслідки торгівлі людьми
- •8. Соціальна допомога жертвам торгівлі людьми
- •9.Мережа організацій, які надають допомогу особам, які потерпіли від торгівлі людьми
- •12. Розвиток віл-інфекції у світі
- •14. Шляхи передачі віл-інфекції
- •15. Особливості передачі віл-інфекції від інфікованої матері до дитини
- •16. Лабораторні методи діагностики віл-інфекції: переваги та обмеження.
- •17. Стадії перебігу віл-інфекції у дорослих
- •18. Особливості протікання віл-інфекції у дітей
- •19. Сучасні підходи до лікування віл-інфекції
- •20. Загальна характеристика українського законодавства у сфері віл/сніДу
- •21.Ключові положення Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (снід) та соціальний захист населення»
- •22. Мета та принципи добровільного консультування і тестування на віл-інфекцію
- •23. Вимоги до пунктів консультування на віл-інфекцію
- •24. Призначення дотестового консультування на віл-інфекцію
- •Особливості проведення групового дотестового консультування на віл-інфекцію
- •Завдання консультування після тесту на віл
- •Особливості консультування пар
- •Особливості консультування батьків/інших законних представників дітей, народжених віл-інфікованими матерями
- •Особливості консультування підлітків
- •Особливості консультування споживачів ін'єкційних наркотиків (сін)
- •Послідовність консультування пар
- •Послідовність консультування батьків/інших законних представників дітей, народжених віл-інфікованими матерями
- •37. Прихильність до вааарт як необхідна умова лікування та профілактики віл/сніДу.
23. Вимоги до пунктів консультування на віл-інфекцію
Перед- та післятестове консультування може проводитись як в автономних пунктах ДКТ (кабінети довіри, ОГ, пункти обміну шприців, мобільні пункти ДКТ для роботи з важкодоступними групами та у сільській місцевості тощо), так і в закладах охорони здоров'я (жіночі консультації, шкірно-венерологічні, наркологічні, протитуберкульозні диспансери, територіальні поліклініки, центри з профілактики та боротьби зі СНІДом, станції переливання крові тощо) за умови дотримання принципів ДКТ. Медичне обстеження з метою виявлення ВІЛ-інфекції та видача офіційних висновків про його результати відповідного до чинного законодавства України може проводитись лише державними і комунальними закладами охорони здоров'я. При проведенні передтестового консультування в іншому, ніж державний або комунальний ЗОЗ потрібно запропонувати пацієнту пройти тестування у державному чи комунальному закладі охорони здоров'я. Пункти консультування можуть бути як стаціонарними, так і мобільними. При організації та визначенні місць розташування та часів роботи пунктів консультування необхідно враховувати потреби потенційних пацієнтів (вагітних, молоді).
Облаштування стаціонарних пунктів консультування. Консультування повинно проводитись в окремому непрохідному кабінеті. Під час проведення консультації двері кабінету повинні бути закритими для виключення можливості втручання сторонніх осіб та переривання консультації. Консультант не повинен відволікатись на телефонні дзвінки. Кабінет повинен бути просторим, світлим, прибраним та провітреним, облаштованим зручними меблями. Внутрішній інтер'єр кабінету має бути затишним та заспокійливим. Поряд з кабінетом бажано облаштувати місце очікування для пацієнтів з необхідною кількістю стільців, столиком з інформаційною літературою з питань профілактики ВІЛ/СНІДу. При запрошенні пацієнта до кабінету необхідно забезпечити конфіденційність щодо особистості пацієнта та звернення його за послугами ДКТ (не оголошувати ПІБ або інші відомості, за якими можна було б ідентифікувати цю особу іншими особами, що очікують консультування). У державному та комунальному ЗОЗ бажано, щоб кабінет розміщувався поруч із маніпуляційним кабінетом. Облаштування мобільних пунктів консультування Для забезпечення доступу важкодоступних груп (сільського населення) до послуг ДКТ можуть створюватись мобільні пункти. Перед- та післятестове консультування в таких пунктах може проводитись у будь-якому місці, безпечному як для консультанта, так і для пацієнта, з урахуванням вимог конфіденційності. Мобільні пункти можуть створюватись як медичними та немедичними державними і комунальними установами, організаціями, закладами, так і медичними закладами інших форм власності. При організації роботи мобільних пунктів мають бути забезпечені умови щодо забезпечення конфіденційності для того, щоб послуги консультування не були стигматизуючими для осіб, що звертаються за ними. Форми мобільних пунктів ДКТ: пересувна лабораторія, що виїжджає безпосередньо до місць звичного перебування пацієнтів, до пунктів обміну шприців, місць, де працюють, тощо для проведення забору крові для тесту на ВІЛ або тестування з використанням швидких тестів. Така лабораторія може бути тільки у складі мобільного пункту державного або комунального ЗОЗ;
