59. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості.

Для характеристики духовного світу людини на відміну від матеріального існує поняття свідомість, яка характеризує буття людини з боку відношення людини і світу. Як світ його речі і явища відображаються, фіксуються в людській уяві і розумі: у філософії' є 2 лінії розуміння свідомості: 1. Розглядає свідомість у відриві від матеріального носія - є незалежним від природи, тілесності явище. Це ідеалістичний погляд, що розриває свідомість і матерію і протиставляє їх. Свідомість трактується як така, що творить реальність. 2. Матерія х-є свідомість - розглядає свідомість у нерозривному зв'язку з матерією. Але цей зв'язок свідомості і матерії довгий час трактувався ненауково. Свідомість трактується як атрибут, властивість матерії. Біхевіоризм (Уотсон-намагався виявити свідомість як реальність і прийшов до думки, що свідомість тотожна поведінці. Античний матеріалізм - Демокріт - свідомість складається з таких же атомів як і речі. В подальшому розвитку філософи свідомість трактується як атрибут матерії. Дідро- навіть камінь містить мислення. При соціологічному підході свідомість розглядається як відображення в духовному житті людей інтересів і уявлень різних соціальних груп класів націй. Декарт-висуваючи на 1-й план момент самосвідомості розглядав свідомість ж внутрішнє споглядання суб'єктом змісту власного внутрішнього світу, як безпосередню субстанцію відкриту лише для споглядаючого її суб'єкта ту яка протистоїть просторовому світу. Душа тільки мислить, а тіло тільки рухається На противагу Декарту було висунуто вчення про несвідому психіку(Лейбніц) Французькі матеріалісти 18 століття (Ламетрі,). спираючись на досягнення фізіології і медицини вказували, що свідомість є особливою функцією мозку, відмінною від інших його функцій тим. що завдяки їй людина здатна набувати знань про природу і саму себе.

Нова епоха в поясненні генези і будови свідомості була відкрита німецьким класичним ідеалізмом, який показав різні рівні організації' свідомості, її активність історизм, діалектику чуттєвого і логічного.індивідуального і соціального. Гегель впритул підійшов до проблеми соціально-істоичної проблеми сідомості він виходив з того, що свідомість особистості будучи зв'язаною з об'єктом визначається історичними формами сусп. життя. Знання про свідомість збагатилось досягненнями нейрофізіології (Сєчєнов "Про рефлекторну діяльність мозку")(Вебер, Вундт). Свідомість не піддається тим способам вивчення, яким піддаються матеріальні речі, свідомість це явище ідеальне - це суб'єктивний образ об'єктивного світу. Свідомість -це властива тільки людині функція мозку, що полягає в цілеспрямованому і узагальненому відображенні дійсності, в розумовому регулюванні і контролю поведінки людини, в розумовій побудові дії і передбачення її результату. Це особлива функція мозку, але мозок сама по собі не творить бо свідомість це вища форма відображення. Свідомість має місце тоді, коли існує зв'язок органів відчуття І предметами навколишньої дійсності і з мозком. Коли фізичне і фізіологічне перетворюється у факт свідомості, її можна зрозуміти через принцип відображення. Відображення це властивість матеріальних об'єктів процесів, явищ відтворювати взаємодіючий з ними об'єкти зовнішнього світу. Існує відображення в неживій природі (має механічний, фізичний, хімічний характер). Але взаємодіючі об'єкти не вибирають собі сприятливі чи несприятливі умови Відображєння має пасивний х-р; Біологічне відображення (має активний у-г виступає як реакція на подразнення, має вибірко х-р.) тут є 2 способи відображення: допсихічне (рослини) - подразливість, організм реагує на світлові, температурні явища шастя) тропізм -організм набуває різного кольору. 2.чутливість, нейрофізіологічне і психічне відображення (тварини з нервовою системою Людське або соціальне відображення-людина відображає світ на понятійному рівні, вона володіє мисленням. Людина І тварина однаково реагують на зовнішні подразнення, але людина має другу сигнальну систему - мова, слово. Поняття виражене словом має зміст. Мова-велике знаряддя пізнання світу Таким володіє лише людина. свідомість - не тільки продукт мозку - це суспільне явище Вона можлива лише в суспільстві.