- •1. Світогляд та його структура. Історичні типи світогляду. Філософія як світоглядне знання.
- •2. Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфологією, релігією, мистецтвом і наукою.
- •3. Природа філософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Людиновимірна сутність філософії.
- •4. Предмет філософії. Відношення "людина-світ" як предметне поле філософії.
- •5. Філософія і філософування. "Софійний" та "епістемний" способи філософування.
- •6. Головні функції філософії. Філософія і наука.
- •7. Передумови і джерела генезису філософії. Концепції походження філософії.
- •8. Загально-людське і національно-особливе в філософії.
- •10. Філософія стародавнього Китаю. Вчення Конфуція про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудрості.
- •13. Концепція буття (“теорія ідей”) Платона. Проблеми душі. Теорія пізнання. Вчення про ерос.
- •14. Трактовка буття Арістотелем. Поняття сутності, матерії і форми. Вчення про першооснови (причини) буття (за працею "Метафізика").
- •15. Проблема людини в античній філософії (Протагор, Горгій, Сократ).
- •16. Філософія епохи еллінізму. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
- •17. Філософія Стародавнього Риму. Тіт Лукрецій Кар. Неоплатонізм.
- •19. Філософсько-теологічна система Фоми Аквінського.
- •20. Основні риси філософії Відродження. Антропоцентризм філософського мислення.
- •21. Натурфілософія Відродження. Природничо-наукова думка. Пантеїзм (л. Да Вінчі, м.Коперник, Дж. Бруно).
- •22. Соціально-філософська і політична доктрина н.Макіавеллі. Гуманістичний ідеал справедливого суспільства т.Мора та т.Кампанелли.
- •23. Особливості розвитку філософії Нового Часу (хvіі- хvііі ст.) у Європі. Формування нової парадигми філософування.
- •24. Натуралістична антропологія ф.Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розуміння причин помилок у пізнанні (за працею "Новий Органон").
- •25. Раціоналізм Декарта (за працею “Начала філософії”).
- •26. Вчення Спінози про субстанцію (за працею "Етика").
- •27. Суб'єктивно-ідеалістичні теорії хvііі ст. Дж. Берклі, д.Юм. Монадологія в.Лейбніца.
- •26. Філософія Просвітництва в Європі. Французький матеріалізм хvііі ст.
- •27. Діяльно-творча основа буття у філософії й. Фіхте. Філософія тотожності в. Шеллінга.
- •28. Філософія і.Канта. "Коперніканський переворот" в теорії пізнання. Природа і свобода. Теоретичний та практичний розум.
- •29. Філософська система і метод г.В.Ф. Гегеля.
- •30. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •31. Марксиська філософія. Матеріалістичне розуміння історії.
- •32. Російська філософія другої половини хіх- початку хх ст.
- •33. Сучасна антропологічна філософія (м.Шелер, п.Тейяр де Шарден, к.Леві-Строс).
- •34. Філософія екзистенціалізму (м.Хайдеггер, ж.-п.Сартр, а.Камю, к. Ясперс).
- •35. Неокласичні філософські вчення хіх ст. "Філософія життя". Психоаналіз з.Фрейда.
- •36. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм. Персоналізм. Тейярдизм.
- •37. Позитивізм і його різновиди.
- •38. Модерн і постмодерн
- •39. Українська національна ментальність і її відображення у філософській думці України. Основні особливості укр. Філософії.
- •40. Філософські ідеї в культурі Київської Русі хі-хііі ст.
- •41. Характер філософських ідей в навчальних курсах Києво-Могилянської академії. Натурфілософські концепції. Проблеми теорії пізнання і логіки. Ідеї гуманізму. Уявлення про людину та її моральний світ.
- •42. Філософська концепція г.Сковороди. Вчення про три світи і дві "натури". Ідеї "сродної праці", "нерівної рівності". Кордоцентризм.
- •43. Романтизм як філософська концепція світобачення. Особливості українського романтизму.
- •44. Українська національна ідея, її витоки та основні напрямки розробки в укр. Філ. Думці.
- •45. "Філософія серця" п. Юркевича.
- •46. Антропоцентризм філософського мислення т.Г.Шевченка.
- •47. Соціально-філософські ідеї Драгоманова.
- •48. Філософсько-соціологічні погляди і.Франка. Філософія української ідеї у його творчості.
- •49. Академічна філософія в Україні кінця хіх – поч. Хх ст. О. Потебня.
- •50. Філософія національного радикалізму в Україні. Концепція національної еліти.
- •51. Розвиток української філософії у діаспорі (д.Чижевський, о.Кульчицький, і.Лисяк-Рудницький та ін.).
- •52. Буття як філософська проблема. Основні форми буття.
- •53. Філософський аспект проблеми походження людини. Концепції антропосоціогенезу (натуралістична, релігійна, трудова). Біологічне та соціальне в людині.
- •55. Життєвий світ як культура. Поняття культури. Культура і цивілізація.
- •56. Суспільство як система, його структура.
- •57. Буття як діяльність. Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики та її функції.
- •58. Духовна діяльність, її особливості. Поняття духовності. Дух і душа.
- •59. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості.
- •60. Суспільна та індивідуальна свідомість. Форми суспільної свідомості.
- •62. Структура та динаміка наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. Наукова проблема і гіпотеза. Теорія і її структура.
- •63. Логіка, методологія і методи наукового пізнання.
- •64. Проблема істини у філософії. Концепції істини. Проблема об’єктивності істини та її критеріїв. Істина та правда.
- •65. Феномен творчості. Головні концепції творчості в історії філософії. Етапи і структура творчого процесу.
- •66. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Зміст і різновиди діалектики. Альтернативи діалектики.
- •67. Діалектика як система принципів, законів і категорій.
- •68. Особа і суспільство. "Індивід", "індивідуальність", "особистість". Свобода вибору і необхідність.
- •69. Соціальна сфера і соціальна структура суспільства.
- •70. Політична система, її структурні елементи і функції. Держава.
- •71. Історичні форми спільності людей. Поняття нації.
- •72. Характер законів функціонування та розвитку суспільства. Суспільні закономірності і людська діяльність. Фаталізм і волюнтаризм.
- •73. Суспільне виробництво, його структура. Людина як основа, мета і засіб виробництва.
- •74. Рушійні сили та суб’єкт суспільного розвитку.
- •75. Цінності та їх роль у житті людини і суспільства.
- •76. Проблема спрямованості історичного процесу. Прогрес і його критерії.
- •77. Глобальні проблеми сучасності та головні суспільно-політичні процеси.
- •78. Погляди на майбутнє суспільства. Соціальне прогнозування, його методи та типи.
- •79. Наука як об’єкт філософського дослідження. Етика науки. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність науковця.
- •80. Особливості методологічного мислення сучасної науки. Стиль мислення та філософія.
- •81. Анатомія науки. Наукові знання і науковий метод, їх структура.
- •82. Основні процедури наукової діяльності. Зв’язок гносеологічного, соціологічного, онтологічного, антропологічного, аксіологічного, методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.
- •83. Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження, їх філософське підгрунтя.
- •84. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Взаємодія наук як фактор їх розвитку.
- •85. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція).
- •86. Генезис науки та закономірності її розвитку.
- •87. Основні концепції філософської методології науки (позитивістська, структуралістська, феноменологічна, герменевтична).
- •90. Наукова картина світу і її еволюція.
- •91. Класична, некласична і посткласична науки.
- •96. Функції філософії у науковому пізнанні.
59. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості.
Для характеристики духовного світу людини на відміну від матеріального існує поняття свідомість, яка характеризує буття людини з боку відношення людини і світу. Як світ його речі і явища відображаються, фіксуються в людській уяві і розумі: у філософії' є 2 лінії розуміння свідомості: 1. Розглядає свідомість у відриві від матеріального носія - є незалежним від природи, тілесності явище. Це ідеалістичний погляд, що розриває свідомість і матерію і протиставляє їх. Свідомість трактується як така, що творить реальність. 2. Матерія х-є свідомість - розглядає свідомість у нерозривному зв'язку з матерією. Але цей зв'язок свідомості і матерії довгий час трактувався ненауково. Свідомість трактується як атрибут, властивість матерії. Біхевіоризм (Уотсон-намагався виявити свідомість як реальність і прийшов до думки, що свідомість тотожна поведінці. Античний матеріалізм - Демокріт - свідомість складається з таких же атомів як і речі. В подальшому розвитку філософи свідомість трактується як атрибут матерії. Дідро- навіть камінь містить мислення. При соціологічному підході свідомість розглядається як відображення в духовному житті людей інтересів і уявлень різних соціальних груп класів націй. Декарт-висуваючи на 1-й план момент самосвідомості розглядав свідомість ж внутрішнє споглядання суб'єктом змісту власного внутрішнього світу, як безпосередню субстанцію відкриту лише для споглядаючого її суб'єкта ту яка протистоїть просторовому світу. Душа тільки мислить, а тіло тільки рухається На противагу Декарту було висунуто вчення про несвідому психіку(Лейбніц) Французькі матеріалісти 18 століття (Ламетрі,). спираючись на досягнення фізіології і медицини вказували, що свідомість є особливою функцією мозку, відмінною від інших його функцій тим. що завдяки їй людина здатна набувати знань про природу і саму себе.
Нова епоха в поясненні генези і будови свідомості була відкрита німецьким класичним ідеалізмом, який показав різні рівні організації' свідомості, її активність історизм, діалектику чуттєвого і логічного.індивідуального і соціального. Гегель впритул підійшов до проблеми соціально-істоичної проблеми сідомості він виходив з того, що свідомість особистості будучи зв'язаною з об'єктом визначається історичними формами сусп. життя. Знання про свідомість збагатилось досягненнями нейрофізіології (Сєчєнов "Про рефлекторну діяльність мозку")(Вебер, Вундт). Свідомість не піддається тим способам вивчення, яким піддаються матеріальні речі, свідомість це явище ідеальне - це суб'єктивний образ об'єктивного світу. Свідомість -це властива тільки людині функція мозку, що полягає в цілеспрямованому і узагальненому відображенні дійсності, в розумовому регулюванні і контролю поведінки людини, в розумовій побудові дії і передбачення її результату. Це особлива функція мозку, але мозок сама по собі не творить бо свідомість це вища форма відображення. Свідомість має місце тоді, коли існує зв'язок органів відчуття І предметами навколишньої дійсності і з мозком. Коли фізичне і фізіологічне перетворюється у факт свідомості, її можна зрозуміти через принцип відображення. Відображення це властивість матеріальних об'єктів процесів, явищ відтворювати взаємодіючий з ними об'єкти зовнішнього світу. Існує відображення в неживій природі (має механічний, фізичний, хімічний характер). Але взаємодіючі об'єкти не вибирають собі сприятливі чи несприятливі умови Відображєння має пасивний х-р; Біологічне відображення (має активний у-г виступає як реакція на подразнення, має вибірко х-р.) тут є 2 способи відображення: допсихічне (рослини) - подразливість, організм реагує на світлові, температурні явища шастя) тропізм -організм набуває різного кольору. 2.чутливість, нейрофізіологічне і психічне відображення (тварини з нервовою системою Людське або соціальне відображення-людина відображає світ на понятійному рівні, вона володіє мисленням. Людина І тварина однаково реагують на зовнішні подразнення, але людина має другу сигнальну систему - мова, слово. Поняття виражене словом має зміст. Мова-велике знаряддя пізнання світу Таким володіє лише людина. свідомість - не тільки продукт мозку - це суспільне явище Вона можлива лише в суспільстві.
