2.4. Історія української літератури (кінець хіх початку хх ст.):

Криза реалізму. Зародження модернізму. Визначення терміну «модернізм». Загальна характеристика модернізму. Визначальні риси модернізму. Символізм як найперший вияв модернізму в Україні. «Філософія серця» як основа модернізму. Розвиток української драматургії к. ХІХ – поч. ХХ ст. Загальні риси розвитку української драматургії к. ХІХ – поч. ХХ ст. Український театр цього періоду. Причини обмеження ідейно-тематичного змісту драматургії. Початок епохи модернізму в українській драматургії. Символізм у драматургії. Внесок Лесі Українки та В. Винниченка в розвиток української драматургії (нової поетики) к. ХІХ – поч. ХХ ст. Загальні риси української поезії к. ХІХ – поч. ХХ ст. Розвиток жанрів. Прикметні риси української поезії цього періоду. Географічний діапазон української і музичність поезії. Модернізм на Західній Україні. Діяльність «Молодої музи» та «Української хати». Специфіка драматургії Лесі Українки. Філософські та етичні сперечання в поетичних драмах Лесі Українки. Новаторство письменниці. Сюжети драматичних творів. Зміст драматичних творів. Найхарактерніші риси драматичних творів Лесі Українки («Одержима», «На полі крові», «Кассандра», «Камінний господар», «Лісова пісня», «Бояриня»). Стильові ознаки лірики Лесі Українки. Загальні риси лірики Лесі Українки. Цикли «На крилах пісень», «Подорож до моря», «Кримські спогади». Збірки «Думи і мрії», «Відгуки». Тема України в художньому трактування Лесі Українки. Основні мотиви збірок. Інтертекстуальність творчості Лесі Українки. Концепція новоромантизму Лесі Українки. Вірші, пов’язані з С. Мержинським, та цикл «Мелодії». Естетична культура творчості Лесі Українки. Любов і ненависть як домінанта творчості. Леся Українка і християнство (на аналізі драм «Одержима», «На полі крові», «В катакомбах»). Микола Вороний як найяскравіший представник поетів Катеринославщини к. ХІХ – поч. ХХ ст. Поема М.Вороного «Євшан-зілля». Інтимні поезії із циклів «За брамою раю» та «Разок намиста». Символізм поезії О.Олеся («Чари ночі», «Айстри», «Моїй матері»). Художні засоби творення образів у збірці Олеся «З журбою радість обнялась». Індивідуально-авторська манера Б. Лепкого – поета. Туга як домінанта творчості Б. Лепкого. Синкретизм його творчості. Своєрідність образів-символів у поезії В. Самійленка(«Патріота-Іван», «На печі», «Дума-цяця»). Специфіка прози М. Коцюбинського. Стильові пошуки митця. Психологізм прози. Кольорова гама прози митця. Імпресіонізм як мистецький напрям. Коцюбинський-імпресіоніст. Аналіз новел («На камені», «Лялечка», «Подарунок на іменини», «Сміх», «На острові», «В дорозі»). Зіткнення полярних оцінок у свідомості одного персонажа(«Цвіт яблуні», «Persona gratа»). Жанрова своєрідність творчості. Пленерність зображення. Композиція творів. Аналіз «Intermezzo». Ліризація оповіді. Мотиви й образи повісті «Тіні забутих предків». Специфіка прози В. Стефаника. Своєрідність композиції новел «Виводили з села», «Новина», «Стратився», «Сама-саміська». Біла і чорна фарби у новелах Стефаника. Емоційне та ідейне навантаження образів-символів у малій прозі Стефаника («Дорога», «Моє слово», «Кленові листки», «Катруся», «Камінний хрест»). Експресіоністичні тенденції у прозі Стефаника. Діяльність «Покутської трійці». Спільне та відмінне у творчості В.Стефаника, Л.Мартовича, Марка Черемшини. Своєрідні ознаки прози Кобилянської. Антивоєнна проза Марка Черемшини, В.Стефаника, О.Кобилянської. Синкретизм прози Кобилянської. Роль народної пісні в повісті «У неділю рано зілля копала». Музика як засіб психологічної характеристики у творах «Меланхолійний вальс», «Impromtu phantasie». Прийом кінцевого акорду в прозі Кобилянської. Переосмислення теми землі в романі О.Кобилянської «Земля». Феміністична проза О.Кобилянської(«Людина», «Царівна»). Проблематика новел О.Кобилянської «Природа», «Юда», «Думи старика», «Битва», «Жебрачка», «Аристократка». Особливості малої прози Осипа Маковея. Філософія життя Юри Боднарюка (новела «Поза правом»). Проблематика новели «Туга». Філософський зміст образів-символів у прозі О. Маковея. Поєднання експресіонізму й імпресіонізму в збірці «Кроваве поле». Своєрідність творчої манери С.Васильченка. Ліризм оповідань С.Васильченка(«Волошки», «Осінній ескіз»). Особливості дитячої психології в оповіданнях Васильченка («Дощ», «Божественна Галя», «Басурмен»). Засоби психологізму в прозі Т.Бордуляка («Дай, Боже, здоровля корові», «Бузьки», «Ось куди ми підемо, небого» «Жебрачка»). Специфіка прози М. Яцківа («Гермес Праксителя», «Душі кланяються», «Шкапа», «В казармі», «Повернення», «Дитяча грудь у скрипці»).